13.03.2024 року м. Дніпро Справа № 912/3033/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Мороз В.Ф.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Ускова О.В. - адвокат
від третьої особи ( ТОВ "Маркхолдер" ): Гриценко Ю.В. - адвокат
від відповідача: не з'явився
від ОСОБА_1 : Захарченко І.В. - адвокат
від Білого Д.Б.: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційні скарги
Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни та
ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022р.
( суддя Н.М. Коваленко )
у справі
за позовом:
Акціонерного товариства
“Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні Позивача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер",
м. Запоріжжя
до відповідача:
Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни,
м. Кропивницький
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні Відповідача:
ОСОБА_1 ,
м. Кропивницький,
ОСОБА_2 ,
м. Кропивницький
про заборону використання знаків для товарів та послуг,
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.07.2022, просило: заборонити Фізичній особі-підприємцю Демченко Ірині Вікторівні використовувати в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами позначення «УКРЗОЛОТО», що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.06.2010 р. № 124382, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" задоволено частково. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Демченко Ірині Вікторівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення Укрзолото, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 р. шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірині Вікторівні на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1 921,00 грн. судового збору та 19 612,80 грн. судових витрат на судову експертизу.
31.10.2022 р. до господарського суду від Позивача надійшла заява № б/н від 28.10.2022 р. про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з проханням долучити до справи № 912/3033/19 документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу: копію акта про надання послуг від 28.10.2022 р. та копію детального опису робіт (наданих послуг) від 28.10.2022 р..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 р. у даній справі стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни
Не погодившись з додатковим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Фізична особа-підприємець Демченко Ірина Вікторівна, просила додаткове рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству у стягненні витрат на правову допомогу.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у справі № 912/3033/19 сума судових витрат на професійну правничу допомогу попередньо взагалі Позивачем не була визначена та заявлена. Суму витрат на професшну правничу допомогу, яку Товариство понесло або очікує понести у зв'язку з розглядом справи № 912/3033/19 було визначено лише 29.07.2022 р., тобто майже через три роки після подання позову, в заяві про намір стягнення витрат на правничу допомогу. Додаткова угода № 4 була укладена між адвокатом Гриценко Ю.В. та ТОВ «Маркхолдер» після того, як вона вже почала представляти інтереси клієнта у справі. Також заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу від 29.07.2022 р. не містить обгрунтування поважності причин пропуску строку подання розрахунку суми витрат на надання правничої допомоги. Крім цього, угода від 08.02.2021 р. не містила умов щодо оплати гонорару адвокату Гриценко Ю.В. за участь у розгляді справи № 912/3033/19. Вказані умови з'явились лише в додатковій угоді № 4 від 08.10.2021 р.
При цьому Скаржник зазначає, що неможливість оплати стороною експертизи не є підставою для суду визнавати таку бездіяльність, як зловживання процесуальними правами. Більше того, клопотання про призначення експертизи було задоволено судом і не визнано в рішенні від 27.10.2022 р., як безпідставно подане.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою та просить судові витрати покласти на Відповідача.
Зокрема, Товариство посилається на те, що з матеріалів справи вбачається, що адвокат набула права представляти інтереси Позивача відповідно договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2022 р. та ордеру на ім'я адвоката Гриценко Ю.В. серії ЗП № 111055 від 08.02.2021 р.. Додатковими угодами № 2, 3, 4 до договору, сторони не змінювали редакцію п. 4.1 договору, а лише визначили розмір гонорару за конкретні випадки. Отже, доводи представника Відповідача, що у адвоката виникли повноваження лише з 08.10.2021 р. є безпідставними.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що згідно з Додатковою угодою № 4 від 08.10.2021 р. до Договору про надання правової допомоги від 08.02.2021 р., відповідно до п. 4.1 Договору в редакції Додаткової Угоди № 1 від 01.09.2021 р., Сторони визначили, що за супроводження, зокрема, судової справи № 912/3033/19 гонорар адвокату є фіксованим і складає 15 000,00 грн., який сплачується КЛІЄНТОМ протягом 30-ти днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт за фактом надання правової допомоги по кожній справі. Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р. наведено найменування документів/робіт, які виконано Адвокатом за період з 19.07.2021 р. по 28.10.2022 р. згідно з переліком. Відповідно до п. 2 вказаного Актуу гонорар за надані послуги (виконані роботи) складає 15 000,00 грн. Також Позивачем надано детальний опис наданих послуг з зазначенням часу, витраченого на вказані послуги ( роботи ). Отже, загальна вартість виконаних послуг складає 15 000,00 грн.
Товариство також вказує на те, що доводи Апелянта не знайшли свого підтвердження, тому апеляційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає. Докази на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу в суді апеляційної інстанції (акт приймання наданих послуг та детальний опис) будуть надані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення апеляційним судом.
6. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1
Не погодившись з додатковим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просив додаткове рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству у стягненні витрат на правову допомогу.
7. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що за змістом першої заяви по суті спору ( позовної заяви ), Позивачем попередній ( орієнтовний ) розрахунок судових витрат не зазначено. Зі змістом п .4.1 ( гонорар ) договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р. між адвокатом Гриценко Ю. В. і ТОВ "Маркхолдер", згідно якого за супроводження судової справи № 912/3033/19 в суді першої інстанції - Господарському суді Кіровоградської області гонорар адвокату не передбачено. Змістом ордеру від 08.02.2021 р. підтверджується те, що адвокат Гриценко Ю. В. вступила у справу № 912/3033/19 за чинної редакції п. 4.1 ( гонорар ) договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р., яким умови (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом не передбачалися.
При цьому Скаржник зазначає, що зміст п. 4.1 ( гонорар ) договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р. в редакціях додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4 не дає підстав вважати, що наступна редакція цього пункту не змінювала попередню.
Скаржник наголошує на тому, що за твердженням адвоката Гриценко Ю.В. 08.10.2021 р. Позивач взяв на себе обов'язок оплати її послуги по справі № 912/3033/19 в сумі 15 000,00 грн. При цьому, адвокат Гриценко Ю.В. до витрат, що підлягають відшкодуванню за послуги по справі № 912/3033/19 на суму 15 000,00 грн. включила послуги з 19.07.2021 р. по 28.10.2022 р..
Відтак, на думку Скаржника, за таких обставин, вимога Позивача про стягнення 15 000,00 грн. витрат професійну правничу допомогу суперечить добросовісності та чесній діловій практиці та не доведена належними та допустимими доказами обсягу/вартості наданих послуг.
8. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що 29.07.2022 р. Позивачем до суду подано письмову заяву про намір стягнення витрат на правничу допомогу з договором та додатковими угодами до нього № 1, 2, 3, 4 та зазначено, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000,00 грн.. При цьому, Позивач просив поновити строк на подачу цієї заяви, оскільки Сторони визначили суму гонорару за супровід даної справи 08.10.2021 р., а 22.07.2022 р. провадження у справі було поновлено, то фактично строк для подання розрахунку витрат на правову допомогу Позивачем не пропущений, але лише з формальних причин. Позивач просив суд поновити цей строк. Судом дана заява прийнята до розгляду. У заяві від 19.10.2022 р. Позивач підтверджував, що має намір стягувати витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000 грн., а розрахунок і докази будуть надані в строк 5 днів, з дати ухвалення рішення у даній справі. Сума 15 000 грн. визначена з урахуванням того, що адвокат Гриценко Ю.В. не надавала послуги щодо складання позовної заяви, це було здійснено іншим адвокатом.
Товариство також вказує на те, що наголошує, що додатковими угодами № № 2, 3, 4 не змінювався пункт 4.1 договору. Зміна пункту договору п. 4.1 була здійснена один раз відповідно додаткової угоди № 1 від 01.09.2021 р.. На підставі даного пункту Сторони в подальшому визначали розмір гонорару за супроводження конкретних справ, що узгоджується з предметом договору № 1 від 08.02.2021 р. про надання правової допомоги. 08.10.2021 р. було визначена вартість послуг за надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції, що відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству України. Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2022 р. до договора про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р. наведено найменування документів/робіт, які виконано Адвокатом за період з 19.07.2021 р. по 28.10.2022 р. вартістю 15 000 грн.
Крім того, Товариство зазначає про те, що з урахуванням того, що фактичне надання адвокатом Гриценко Ю.В. послуг є підтвердженим та їх розмір є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд першої інстанції вірно встановив, що підстав для зменшення розміру суми цих витрат немає.
9. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 р. додаткове рішення суду першої інстанції від 15.11.2022 р. у справі скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Маркхолдер» про стягнення з Підприємця витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.06.2023 р. касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» та ОСОБА_1 задоволені частково. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 р., постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 р., постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 р. та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 р. у справі № 912/3033/19 скасовано. Справу № 912/3033/19 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
05.07.2023 р. проведено автоматизований розподіл, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Орєшкіна Е.В., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В..
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023 р., колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Орєшкіна Е.В., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В., прийнято до провадження апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни та ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022р. у справі № 912/3033/19. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 17.10.2023 р..
Розпорядженням керівника апарату суду, у зв'язку з відставкою судді-доповідача Орєшкіної Е.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Мороз В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 р., колегією у визначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 р. у справі № 912/3033/19. Розгляд апеляційної скарги призначити в судове засідання на 22.11.2023 р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 р., колегією у визначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 р. у справі № 912/3033/19.Об'єднано для сумісного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 з апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни. Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 22.11.2023 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" - адвоката Гриценко Юлії Вікторівни, надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 р., судове засідання у справі № 912/3033/19, призначене на 22.11.2023 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Від представника Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” - адвоката Ускової Олесі Вячеславівни, надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 р., судове засідання у справі № 912/3033/19, призначене на 22.11.2023 р., вирішено провести з представником Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Захарчено Ігоря Васильовича, надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2023 р., судове засідання у справі № 912/3033/19, призначене на 22.11.2023 р., вирішено провести з представником Погрібного Олександра Григоровича в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 р., задоволено заяву ТОВ “Маркхолдер” про здійснення процесуального правонаступництва Позивача - ТОВ “Маркхолдер” на його правонаступника - АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”, виключивши АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” з переліку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог та змінивши процесуальний статус ТОВ “Маркхолдер” з Позивача на Третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги. Задоволено заяву АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” про здійснення процесуального правонаступництва Позивача - ТОВ “Маркхолдер” на його правонаступника - АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”, з виключенням АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” з переліку третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Здійснено заміну Позивача - ТОВ “Маркхолдер” на його правонаступника - АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”. Виключено АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” з переліку третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача. Змінено процесуальний статус ТОВ “Маркхолдер” з Позивача на третю особу, залучивши ТОВ “Маркхолдер” до участі у справі № 912/3033/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 р., розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 13.03.2024 р.
Відповідач ( Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни ) та третя особа ( ОСОБА_2 ) не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Відповідача та Третьої особи.
У судовому засіданні 13.03.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" задоволено частково. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Демченко Ірині Вікторівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення Укрзолото, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №124382 від 25.06.2010 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірині Вікторівні на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1 921, 00 грн. судового збору та 19 612, 80 грн. судових витрат на судову експертизу.
Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення судових дебатів учасниками справи зроблено заяви про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
02.08.2022 р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000 грн.
31.10.2022 р. до господарського суду від Позивача надійшла заява №б/н від 28.10.2022 р. про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з проханням долучити до справи № 912/3033/19 документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу: копію акта про надання послуг від 28.10.2022 р. та копію детального опису робіт (наданих послуг) від 28.10.2022 р..
За наслідками розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі, яким суд першої інстанції стягнув з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2023 р. було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”.
Вподальшому, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 р. задоволено заяву ТОВ “Маркхолдер” про здійснення процесуального правонаступництва Позивача - ТОВ “Маркхолдер” на його правонаступника - АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”, виключивши АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” з переліку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог та змінивши процесуальний статус ТОВ “Маркхолдер” з Позивача на Третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги. Задоволено заяву АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” про здійснення процесуального правонаступництва Позивача - ТОВ “Маркхолдер” на його правонаступника - АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”, з виключенням АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” з переліку третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Здійснено заміну Позивача - ТОВ “Маркхолдер” на його правонаступника - АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”. Виключено АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” з переліку третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача. Змінено процесуальний статус ТОВ “Маркхолдер” з Позивача на третю особу, залучивши ТОВ “Маркхолдер” до участі у справі № 912/164/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
Оскільки судом апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі було вирішено питання на підставі ст. 50 ГПК України про залучення до участі у даній справі АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей”, на законні інтереси якої може вплинути рішення у цій справі, яке ухвалено судом першої інстанції без участі цієї особи, то наслідком встановлених обставин стало скасування прийнятого у даній справі рішення на підставі пункту 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України. Таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на дослідженні та встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню ( саме з підстав, наведених у мотивувальній частині даної постанови, а не з підстав, наведених у апеляційних скаргах ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця Демченко Ірини Вікторівни ) з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” як доведених та обгрунтованих.
Отже, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 р. апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни та ОСОБА_1 були залишені без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 р. у справі № 912/3033/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Суд заборонив Фізичній особі-підприємцю Демченко Ірині Вікторівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення УКРЗОЛОТО, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 р. шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовив. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на користь Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Цефей” 1 921, 00 грн. судового збору за подачу позову, 19 612, 80 грн. судових витрат на судову експертизу, 3 842,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги, про що видати наказ. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг Фізичної особи - підприємця Демченко І.В., Погрібного О. Г. покладено на скаржників ( Фізичну особу - підприємця Демченко І.В., Погрібного О. Г. ).
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та третіх осіб, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного розгляду є додаткове рішення господарського суду, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Додаткове рішення ухвалене за наслідками розгляду спору по суті, після ухвалення господарським судом рішення від 28.10.2022 р., яким позовні вимоги було задоволено частково.
Як зазначалося раніше, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 р. рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 р. у справі № 912/3033/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково, судові витрати покладені у повному обсязі на Відповідача.
Суд апеляційної інстанції враховує, що додаткове рішення є невід'ємною частиною прийнятого по суті рішення суду і може бути оскаржено відповідно до ст. 287 ГПК України ( відповідний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.05.2020 р. у справі № 910/5410/19).
Тобто, додаткове рішення не може існувати окремо від первісного ( основного ) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 р. у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 р. у справі № 910/20089/17, від 23.12.2021 р. у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 р. № 910/17345/20, від 06.04.2023 р. у справі № 910/18417/21.
Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 р. у справі № 912/3033/19 скасовано, оскаржуване додаткове рішення господарського суду втрачає силу та підлягає скасуванню.
Оскільки апеляційним судом за наслідками апеляційного провадження ухвалене нове рішення, то суд апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 129 ГПК України здійснює розподіл судових витрат ( у тому числі, витрат на правничу допомогу ), розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" про покладення на Відповідача ( Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни ) витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000,00 грн..
При цьому, на час розгляду апеляційним судом відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер", останнє змінило свій процесуальний статус з Позивача на Третю особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, але яка продовжувала підтримувати заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення ( пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи : 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду ( ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України ).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог цієї норми суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( частини п'ята та шоста ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині п'ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
За положенням частини другої ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині ( пункт 5 ч. 1 ст. 237, пункт 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України ).
Водночас, ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати ( ч. 3 ст. 244 ГПК України ).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду ( постанова Верховного Суду від 19.07.2021 р. у справі № 910/16803/19); процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів ( постанови Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 р. у справі №917/304/21 ); заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15- ц ); потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду ( постанови Верховного Суду від 29.06.2022 р. у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 р. у справі № 910/9714/22 ).
Як убачається із матеріалів справи, до закінчення судових дебатів ТОВ "Маркхолдер" зроблено заяву про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
02.08.2022 р. від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що попередній розрахунок таких витрат становить 15 000 грн.
31.10.2022 р. до господарського суду від ТОВ "Маркхолдер" надійшла заява № б/н від 28.10.2022 р. про надання доказів та стягнення судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з проханням долучити до справи № 912/3033/19 документи щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу: копію акта про надання послуг від 28.10.2022 р. та копію детального опису робіт (наданих послуг) від 28.10.2022 р..
08.02.2021 р. між Адвокатом Гриценко Юлією Вікторівною і ТОВ «Маркхолдер» укладено договір про надання правової допомоги № 1 ( далі - Договір ), відповідно до п. 1 якого визначено, що Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями Клієнта. Адвокат приймає па себе обов'язки представляти права і законні інтереси Клієнта, у тому числі, в судах загальної юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної спеціалізації, а також справ про адміністративні правопорушення), в судах першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції, Верховному суді з усіма правами, які надано законом позивачу, заявнику, скаржнику, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред'явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення, ухвали, постанови, судового наказу.
Згідно п. 2.3. Договору Клієнт зобов'язаний сплачувати гонорар.
В подальшому між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 01.09.2021, згідно якої сторони домовилися змінити п. 4.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: «За надання правової допомоги та інших послуг за цим Договором КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ гонорар в розмірі, що визначається Додатковою угодою до цього Договору (далі - Угодою)».
Згідно з Додатковою угодою №4 від 08.10.2021 р. до Договору про надання правової допомоги від 08.02.2021 р. , відповідно до п. 4.1 Договору в редакції Додаткової Угоди №1 від 01.09.2021 р., Сторони визначили, що за супроводження, зокрема, судової справи № 912/3033/19 за позовом ТОВ «Маркхолдер» до ФОП Демченко І.В., треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні Відповідача: Білий Д.Б., ОСОБА_2, про заборону використання знаків для товарів та послуг, в суді першої інстанції - господарському суді Кіровоградської області (підготовка, подача, направлення заяв, клопотань, пояснень, участь в судових засіданнях тощо) гонорар АДВОКАТУ є фіксованим і складає 15 000,00 грн., який сплачується КЛІЄНТОМ протягом 30-ти днів з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт за фактом надання правової допомоги.
Договір та Додаткові угоди до нього підписано сторонами та скріплено печатками.
Згідно з Актом приймання - передачі наданих послуг від 28.10.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 1 від 08.02.2021 р. наведено найменування документів/робіт, які виконано Адвокатом за період з 19.07.2021 р. по 28.10.2022 р. згідно з переліком.
Відповідно до п. 2 вказаного Акта гонорар за надані послуги (виконані роботи) складає 15 000,00 грн.
Також ТОВ «Маркхолдер» надано детальний опис наданих послуг з зазначенням часу, витраченого на вказані послуги (роботи).
Враховуючи викладене, загальна вартість виконаних послуг складає 15 000,00 грн.
Також у справу подано копію ордеру на ім'я адвоката Гриценко Ю.В. серії ЗП №111055 від 08.02.2021 р..
Як встановлено матеріалами справи, адвокат Гриценко Ю.В. брала безпосередню участь у розгляді справи, представляючи інтереси позивача ТОВ "Маркхолдер", починаючи з 08.02.2021 р..
Вказаним адвокатом надано Акт приймання-передачі виконаних робіт та детальний опис наданих послуг, який відповідає фактично наданим послугам.
Отже, враховуючи категорію спору та перелік і об'єм наданих послуг, апеляційний суд дійшов висновку, що такі послуги є фактично наданими, а їх вартість відповідає критерію розумності, враховуючи справу, що розглянута.
Клопотання Відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 0 грн. ґрунтуються на тому, що такі витрати не були наведені у попередньому розрахунку.
Разом з цим, аналіз ч. 2 ст. 124 ГПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 725/42/21-ц (61-1257св22) від 12.10.2022 р..
З урахуванням того, що фактичне надання адвокатом Гриценко Ю.В. послуг є підтвердженим та їх розмір є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат апеляційний суд не встановив.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст. 129 ГПК України. За змістом п. 3 ч. 4 наведеної норм, в якій визначені правила розподілу судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялось відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 р. у справі №910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.
Як зазначалося раніше, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2024 р. рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 р. у справі № 912/3033/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково, судові витрати покладені у повному обсязі на Відповідача.
При цьому, судовим рішенням встановлено, що спір у даній справі виник із неправомірних дій Відповідача, які полягали у використанні останнім знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України №124382, яке належали ТОВ «Маркхолдер», з порушенням відповідних норм та прав Позивача (використання за відсутності дозволу Позивача).
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, застосування при розподілі витрат на професійну правничу допомогу положень ч. 9 ст. 129 ГПК України та наявність підстав для покладення на Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу Третьої особи повністю у заявленій та підтвердженій сумі в розмірі 15 000,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 р.у справі № 912/3033/19 підлягає скасуванню, а апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни та Погрібного Олександра Григоровича підлягають задоволенню, але частково, оскільки апеляційним судом ухвалено нове додаткове рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Разом з тим, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022р. у справі № 912/3033/19 скасувати.
Прийняти нове додаткове рішення.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.03.2024 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя В.Ф. Мороз