18 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4146/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.
без виклику представників сторін,
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан", м.Харків, про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу (вх.№3429) з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, (вх. №22 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2023 (суддя Трофімов І.В., ухвалене в м. Харків) та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2023 (суддя Трофімов І.В., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту 22.12.2023) у справі № 922/4146/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" , м. Харків,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан", м.Харків,
про стягнення коштів 90942,11грн.,
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан", в якому просило суд стягнути з відповідача пеню в сумі 71176,16грн. в період з 16.07.2022 по 30.06.2023, 3 % річних в сумі 4554,78грн. в період з 16.07.2022 по 30.06.2023 та інфляційні в сумі 15211,17грн., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №739/345 від 29.10.2021.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/4146/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2023р. у справі №922/4146/23 задоволено частково заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" про винесення додаткового рішення; ухвалено додаткове рішення у справі № 922/4146/23; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.; відмовлено в задоволенні решти вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі №922/4146/23 апеляційну скаргу ПрАТ "Харківенергозбут" залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/4146/2 залишено без змін; додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі № 922/4146/23 залишено без змін.
Під час апеляційного перегляду даної справи у відзиві на апеляційну скаргу поданому 29.01.2024 відповідачем було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи №922/4146/23 в суді апеляційної інстанції, складає 60000,00грн. Крім того, представник відповідача, на виконання приписів частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, повідомляв суд, що докази розміру судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв?язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.
07.03.2024 представником відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" подано до апеляційного господарського суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу (вх.№3429), в якій просить суд стягнути з ПрАТ "Харківенергозбут" на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60000,00грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 прийнято заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, які відповідач поніс в суді апеляційної інстанції, до розгляду; ухвалено розгляд заяви здійснити в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи; встановлено позивачу строк для подання пояснень, заперечень на заяву про здійснення розподілу судових витрат та подання доказів про розмір судових витрат, які відповідач поніс в суді апеляційної інстанції, з доказами надсилання їх копії заявнику до 14.03.2024 (кінцева дата надходження безпосередньо до суду).
12.06.2024 позивачем подано до апеляційного господарського суду заперечення проти заяви про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу (вх.№3660), в якій просить суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" про покладення на Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає наступне.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу поданому 29.01.2024 відповідачем було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи №922/4146/23 в суді апеляційної інстанції, складає 60000,00грн. Крім того, представник відповідача, на виконання приписів частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, повідомляв суд, що докази розміру судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв?язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.
З заявою про покладення на позивача - ПрАТ "Харківенергозбут" судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення відповідач звернувся засобами електронного зв'язку 07.03.2024, тобто в межах встановленого п'ятиденного процесуального строку з дати ухвалення судового рішення.
До вказаної заяви додано копію договору № 02/0501/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 05.01.2023; копію додаткової угоди № 2 від 15.01.2024 до договору № 02/0501/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 05.01.2023; копія акту наданих послуг від 05.03.2024 до договору № 02/0501/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 05.01.2023; копію рахунку-фактури від 05.03.2024.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021р. у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19.
Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між відповідачем - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" (надалі - клієнт) та адвокатським об'єднанням "АРХОНТ" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги від 05.01.2023 02/0501/2023 (надалі - договір т.1 а.с.226-234), відповідно до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу та/або юридичну допомогу - здійснювати захист клієнта, здійснювати представництво клієнта та надавати інші види правничої допомоги - на умовах і в порядку визначених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги за цим договором та оплатити фактичні витрати адвокатського об'єднання, які необхідні для виконання цього договору (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору, гонорар є формою винагороди адвокатського об'єднання за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту за цим договором.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5 договору сторони погодили, що обчислення гонорару за цим договором може відбуватися, зокрема, у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 5.3. договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги, ведення справи та/або виконання доручення може узгоджуватись в усній або письмовій формі з використанням засобів телефонного зв'язку, інтернет - телефонії. Електронної пошти, мобільних додатків, а також може узгоджуватись шляхом укладення сторонами додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.
15.01.2024 між відповідачем - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" (надалі - клієнт) та адвокатським об'єднанням "АРХОНТ" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича було укладено додаткову угода № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.01.2023 №02/0501/2023 (надалі - додаткова угода т.2 а.с.77), відповідно до умов якої клієнт доручив адвокатському об'єднанню представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, заяв, клопотань тощо, належне оформлення відправлень та надсилання процесуальних документів засобами поштового зв'язку у відповідності до вимог процесуального законодавства, а також вчинення інших процесуальних дій в інтересах клієнта у судовій справі №922/4146/23, що розглядається Східним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2023 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4146/23.
Згідно з пунктами 2 та 3 додаткової угоди, гонорар адвокатського об'єднання за ведення справи під час розгляду її судом першої інстанції, з урахуванням складності справи, встановлюється у фіксованому розмірі та становить 60000 (шістдесят тисяч) гривень. Гонорар адвокатського об'єднання сплачується клієнтом, на підставі рахунку-фактури, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після прийняття апеляційним судом постанови у справі.
На виконання умов договору та додаткової угоди між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2024 до договору №02/0501/2023 від 05.01.2023, відповідно до якого Адвокатське об'єднання "АРХОНТ" надало, а Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" прийняло послуги, загальний обсяг яких складає 60000,00грн., в тому числі:
- дослідження та юридичний аналіз змісту апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2023 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4146/23;
- дослідження законодавчого регулювання та актуальної судової практики з питання, що є предметом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2023 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4146/23.
- складання, оформлення для відправки та відправка засобами поштового зв'язку відзиву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" на апеляційну скаргу у справі №922/4146/23.
З аналізу умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього випливає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначено сторонами у вигляді фіксованої суми.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції також встановлено, що адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем до апеляційного суду було надано відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "Харківенергозбут".
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції ОСББ "Фламан" адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем в обсязі, що визначений актом від 05.03.2024.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Така позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
В той же час, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок же доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
В такому разі, суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2024 позивачем було подано до апеляційного господарського суду заперечення на заяву відповідача про стягнення судових витрат, в якій проти стягнення заявлених відповідачем судових витрат заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та неспівмірність (т.1 а.с.248-250).
Зокрема, позивач зазначає, що заявлені відповідачем на професійну правничу допомогу не відповідають критерію їх реальності та співмірності їхнього розміру.
Крім того, позивач наголошував, що у наданих представником ОСББ "Фламан" документах відсутній розрахунок погодинної оплати наданих адвокатом послуг, а тому незрозуміло за що саме та на якій підставі представник відповідача вимагає суму у загальному розмірі 60000,00грн.
Розглянувши зазначені доводи позивача, судова колегія вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Дослідивши матеріали, надані представником відповідача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовленого та поданого до суду відповідачем процесуального документу, його значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, судова колегія дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ОСББ "Черемушки-2017" не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
В суді апеляційної інстанції рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2023 у справі №922/4146/23 переглядалося в частині відмови у стягненні з відповідача пені в сумі 71176,16грн., 3 % річних в сумі 4554,78грн. та інфляційних в сумі 15211,17грн.
Крім того, судом апеляційної інстанції було здійснено перегляд додаткового рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4146/23, яким було частково задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" про винесення додаткового рішення та ухвалено додаткове рішення у справі № 922/4146/23; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем було надано лише відзив на апеляційну скаргу, який містить всього одинадцяти сторінок, перша та друга з якого складається з реквізитів сторін та руху справи в суді апеляційної інстанції.
При цьому позиція відповідача на час розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Харківенергозбут" залишалася незмінною в порівнянні з позицією, викладеною у суді першої інстанції; зміст відзиву дублює доводи, правове обґрунтування та висновки, які зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву, підготовка адвоката до розгляду справи в апеляційному суді не потребувала значних затрат часу, зокрема, аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики, не потребувало повторного аналізу правовідносин між ОСББ "Фламан" та ПрАТ "Харківенергозбут", котрі виникли під час виконання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №739/345 від 29.10.2021, а тому витрати часу на складання такого відзиву (з 18.01.2024 по 24.01.2024) для досвідченого та кваліфікованого адвоката є неспівмірними зі складністю справи.
В контексті спірних правовідносин, судова колегія також враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи складність справи, а також те, що предметом апеляційного перегляду було судове рішення в частині відмови у стягненні з відповідача 90942,11грн., судова колегія дійшла висновку, що співмірні і розумні витрати ОСББ "Фламан" на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача, складають 5000,00грн.
Щодо посилань позивача на відсутність розрахунку погодинної оплати наданих адвокатом послуг, судова колегія звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відступила від висновку щодо необхідності зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги та дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Враховуючи вищевикладене, заява ОССБ "Фламан" про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, які відповідач поніс в суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню частково, з позивача слід стягнути на користь відповідача 5000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу (від 07.03.2024 вх.№3429) задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037 код ЄДРПОУ 42206328) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фламан" (пров. Шевченківський, 38, м.Харків, 61054 код ЄДРПОУ 44320990) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.
Дата складення повного тексту 18.03.2024
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий