про залишення апеляційної скарги без руху
18 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/1726/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Істоміна О.А.
дослідивши матеріали апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №646Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 (суддя Міньковський С.В.)
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс Капітал", м.Харків
до Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м.Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТДВ "Міжнародна страхова компанія", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Тищенко О.І., здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на веб-сайті Судової влади України.
До господарського суду 29.11.2023 надійшла заява ОСОБА_1 , з вимогами до боржника на загальну суму 74.757,39 грн, з якої: 33.459,35 грн - страхова виплата, 14.271,14 грн - інфляційні, 2.370,57 грн - 3% річних; 24.656,33 грн - пені.
Ухвалою суду від 04.12.2023 заяву ОСОБА_1 з вимогами до боржника залишено без руху; повідомлено про виявлені судом недоліки та зобов'язано заявника надати суду докази сплати судового збору в сумі 5.368 грн (або письмові пояснення щодо підстав звільнення від сплати судового збору); роз'яснено заявнику необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше п'яти днів з дня вручення цієї ухвали суду.
На адресу місцевого господарського суду 25.12.2023 надійшла заява від представника ОСОБА_1 щодо усунення недоліків заяви, в якій представник кредитора просив суд звільнити заявника від сплати судового збору, в зв'язку з відсутністю доходу у кредитора, а в разі відмови у звільненні від сплати судового збору, просив надати додатковий час.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 відмовлено кредитору у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Задоволено клопотання ОСОБА_1 про надання додаткового часу для усунення недоліків з метою виконання вимог ухвали суду від 04.12.2023. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків в заяві із грошовим вимогами до боржника, встановлених ухвалою суду від 04.12.2023 - до 23.01.2024 включно. Роз'яснено, що якщо недоліки заяви усунуті в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо заявник не усуне недоліки в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася до суду. Зазначено, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 повернуто заяву ОСОБА_1 (вх. №32794 від 29.11.2023) з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Міжнародна страхова компанія" без розгляду.
Заявник, не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та направити заяву для продовження її розгляду до суду першої інстанції, звільнивши скаржника від сплати судового збору чи вважаючи його звільненим на підставі закону. Крім того, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 у справі №922/1726/23.
Разом з апеляційною скаргою скаржник надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, та просить під час його розгляду враховувати ті ж самі підстави, які наводилися заявником для обґрунтування звільнення/звільненості від його сплати в суді першої інстанції. Як видно із доданої довідки з першого кварталу 2022 по третій квартал 2023 року, апелянт не мав доходів, на підтвердження чого надав копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за 2022 по 3 кв. 2023 роки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 витребувано матеріали справи №922/1726/23 з Господарського суду Харківської області.
На вимоги ухвали апеляційного суду матеріали справи (томи, що стосуються заяви ОСОБА_1 (вх. № 32794 від 29.11.2023) з грошовими вимогами до боржника Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" та ухвали Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 про повернення заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Міжнародна страхова компанія" без розгляду) надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 повернуто апеляційну скаргу фізичній особі ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що апеляційна скарга адвокатом надіслана до Східного апеляційного господарського суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Колегія суддів зазначила, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості повторно звернутися із апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог статей 6, 42, 254, 256, 257, 258 Господарського процесуального кодексу України.
12.03.2024 через підсистему “Електронний суд” ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвали Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 та від 08.02.2024 у справі 922/1726/23 скасувати та направити заяву для продовження її розгляду до суду першої інстанції, звільнивши скаржника від сплати судового збору чи вважаючи його звільненим на підставі закону. З приводу необхідності сплати судового збору за подання цієї скарги просить враховувати ті ж самі підстави, які наводилися для обґрунтування звільнення/звільненості від його сплати в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
По-перше, положеннями пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржується.
З огляду на зазначену норму права апеляційний господарський суд зазначає, що діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження в одній апеляційній скарзі двох різних процесуальних документів (судових рішень).
Водночас, апеляційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 містить вимоги про скасування ухвал Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 про відмову кредитору у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і продовження процесуального строку для усунення недоліків та 08.02.2024 про повернення заяви з грошовими вимогами.
Таким чином, апеляційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суперечить пункту 4 частини другої цієї статті щодо права оскарження в межах одного апеляційного провадження лише одного судового рішення, що вимагає приведення апеляційної скарги до відповідності вимогам діючого процесуального законодавства.
По-друге, згідно з положеннями статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, перелік яких наведено у частині 1 вказаної статті. До вказаного переліку не включено ухвали про відмову кредитору у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і продовження процесуального строку для усунення недоліків в заяві із грошовими вимогами до боржника.
По-третє, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до вимог п.п.10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання заяви з вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2684,00 грн.
Водночас, Східний апеляційний господарський суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку. У зв'язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскільки апеляційна скарга подана фізичною особою ОСОБА_1 в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 6.441,6 грн (2684,00 х 2 = 5368,00 х 150% = 8.052,00 х 0,8 = 6.441,6).
Однак, у порушення зазначених вимог скаржником до апеляційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Натомість заявником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, до якого надано копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків з 1-го кварталу 2023 по 4 кв. 2023 роки. Крім того, в суд першої інстанції заявником подавалась копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків з 1-го кварталу 2022 по 3-й квартал 2023 років. Обгрунтовуючи заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянт зазначив, що він є не лише вимушеним кредитором, а й потерпілим, який вправі сподіватися на надання йому страхової послуги, що ґрунтується на договорі страхування страховика із страхувальником та гарантується законом, то такий заявник-потерпілий споживач страхової послуги вправі сподіватися на поширення на його вимоги у справі про банкрутство положення про звільнення від сплати судового збору, що встановлено Законом України «Про захист прав споживачів», зокрема статті 22 вказаного Закону.
Розглянувши клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд не убачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, ураховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Відтак, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна навести докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що надані скаржником роздруківки відомостей з Держаного реєстр фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2022 рік від 19.12.2023 №222526752 та 2023 рік від 26.02.2024 №2225-23-04078, не може повністю та достовірно відображати розмір всіх доходів скаржника за попередній календарний рік, і констатувати той факт, що їх сукупність не перевищує 5% від розміру судового збору. Адже наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан скаржника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан.
Верховний Суд в ухвалі від 20.02.2023 у cправі №914/2441/15 (459/143/20) наголошує, що цей документ інформує лише про те, що скаржник не отримував дохід у 2022 році, з яких би нараховувалися податки. Проте цих документів недостатньо для аргументованого висновку щодо визнання та визначення майнового стану скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. Разом з цим, з документа також не можна визначити, що у скаржника відсутні інші доходи, які за 2022, 2023 роки з тих чи інших підстав були б ним отримані.
Верховний Суд зазначив, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо, проте Скаржник таких доказів не надав.
Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував та не підтвердив належними доказами наявність підстав для його задоволення, оскільки саме по собі посилання скаржника на відсутність доходів, не є підставою для звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір".
Відтак суд не вбачає підстав для задоволення клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, що порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст.2 ГПК України.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч.1 ст. 259 ГПК України).
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Однак, матеріали апеляційної скарги не місять відповідних доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс Капітал".
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у пп. 2,3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні (скаржнику) можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів (додатків) за належною адресою місцезнаходження всіх сторін по справі та на відповідні офіційні електроні адреси з електронним підписом, який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Крім того, ОСОБА_1 необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України щодо права оскарження в межах одного апеляційного провадження лише одного судового рішення.
Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.А. Істоміна