Справа № 446/2789/23 Головуючий у 1 інстанції: Самсін М.Л.
Провадження № 33/811/368/24 Доповідач: Партика І. В.
14 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам'янка-Бузького районного суд Львівської області від 5 січня 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн., із конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 03 липня 2023 року о 11:20 год., за місцем проживання по АДРЕСА_1 здійснила торгівлю з рук алкогольними напоями, а саме 0,5 літри горілки ОСОБА_2 за 50.00 грн. Такими діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просять, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, розгляд справи проводити у її відсутності. Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 5 січня 2024 року, оскільки про результат розгляду справи вона дізналася 21 лютого 2024 року, коли отримала через поштове відправлення копію постанови, окрім того її належним чином не повідомлено про час та місце розгляду справи.
Не оспорюючи фактичних обставин справи, зазначає, що постанова місцевого суду є незаконною та прийнятою із порушенням процесуальних норм, місцевим судом прийнято оскаржувану постанову 5 січня 2024 року, тобто після завершення трьохмісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Зазначає, що вина осіб, що притягується до адміністративної відповідальності не встановлюється, якщо провадження закривається.
14 березня 2024 року ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, в тексті апеляційної скарги просила проводити розгляд справи без її участі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 участі в розгляді справи не приймала, про результат розгляду справи дізналася 21 лютого 2024 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого з ч. 3 ст. 156 КУпАП підтверджена дослідженими судом першої інстанції доказами, та у апеляційній скарзі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП, було вчинено 3 липня 2023 року, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №952741 від 3 липня 2023 року (а.с. 3), а постанова місцевого суду прийнята 5 січня 2024 року (а.с.21).
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате піддягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на зазначене заслуговують на увагу апеляційного суду аргументи апелянта, що постанова місцевого суду прийнята після завершення трьохмісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП
Оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , 3 липня 2023 року, на момент розгляду справи судом першої інстанції 5 січня 2024 року, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, відтак провадження у справі підлягало до закриття.
Враховуючи вищевикладене, постанова Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 5 січня 2024 року підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування норми процесуального права, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Керуючись п. 7 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 5 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 5 січня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення змінити.
На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.