Справа № 442/4735/23 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/811/3354/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Провадження № 22-ц/811/3353/23
29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. - Репака В.В., представника Публічного акціонерного товариства «Унверсал Банк» - Смикова В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Унверсал Банк» про зняття арешту з майна , -
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Унверсал Банк» про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 28 вересня 2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову ВП№69951260 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 442/3439/15-ц, виданим Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 19 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «Універсал Банк», боргу за кредитним договором в розмірі 67206,07 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ становить 1768470 грн. 59 коп.
28 вересня 2022 року в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 .
27 жовтня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову ВП69651260 про розшук майна боржника, відповідно до якої було оголошено в розшук майно, а саме: автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 , найменування: SKODA, VIN/номер кузова НОМЕР_2 , загальна характеристика: модель OCTAVIA COMBI, категорія: Легковий, колір: сірий, рік виробництва: 2002, номер кузова: НОМЕР_2 , власник за даними МВС: ОСОБА_3 , код: НОМЕР_3 , серія/номер паспорта: НОМЕР_4 .
30 березня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області винесено рішення у справі № 442/1320/23, відповідно до якого за ним ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на автомобіль SKODA OCTAVIA COMBI, 2002 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , об'єм двигуна; 1984 куб.см., колір: сірий, тип кузова: (D.4) АС, повна маса: 1840 кг., максимальна потужність: 85 кВт. Станом на даний час вказане рішення набрало законної сили.
Оскільки такими діями приватного виконавця порушено його право розпоряджатися належним йому рухомим майном, то він змушений звернутися з даним позовом в суд.
З врахуванням зазначених обставин позивач просив:
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича зняти арешт з майна, а саме: автомобіля SKODA OCTAVIA COMBI, 2002 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , об'єм двигуна; 1984 куб.см., колір: сірий, тип кузова: (D.4) АС, повна маса: 1840 кг., максимальна потужність: 85 кВт., який було накладено в рамках виконавчого провадження ВП№69951260 постановою від 28 вересня 2022 року.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Унверсал Банк» про зняття арешту з майна відмовлено.
Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 17 жовтня 2023 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2023 року доповнено абзацом такого змісту: «Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Вищезгадані рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що 28 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем Андрієм Андрійовичем було винесено постанову ВП№69951260 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №442/3439/15-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 19 лютого 2021 року, також 28 вересня 2022 року в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем Андрієм Андрійовичем було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 .
Вказує, що 27 жовтня 2020 року Відповідачем було винесено постанову ВП69951260 про розшук майна боржника, відповідно до якої було оголошено в розшук майно, а саме автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_6 , найменування: SKODA, VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 , загальна характеристика: модель: OCTAVIA СОМВІ, категорія: ЛЕГКОВИЙ, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2002, Номер кузова: НОМЕР_7 Власник за даними МВС: ОСОБА_4 , код: НОМЕР_3 , серія/номер паспорта: НОМЕР_4 .
30 березня 2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було винесено рішення у справі №442/1320/23, відповідно до якого за ним, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Дрогобицьким MB УМВС України у Львівській області 28.04.1998 p., РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ) визнано право власності на автомобіль SKODA OCTAVIA СОМВІ, 2002 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_7 , об'єм двигуна: 1984 куб. см., колір: сірий, тип кузова: (D.4) АС, повна маса: 1840 кг., максимальна потужність: 85 кВт. Станом на сьогодні вказане рішення набрало законної сили.
Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що Позивачем не було долучено доказів того, що спірний автомобіль належить йому на праві приватної власності, оскільки до позовної заяви долучено копію рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі 442/1320/23 від 30 березня 2023 року, згідно якого визнано право власності на автомобіль SKODA OCTAVIA СОМВІ, 2002 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_7 , об'єм двигуна: 1984 куб. см., колір: сірий, тип кузова: (D.4) АС, повна маса: 1840 кг., максимальна потужність: 85 кВт.
Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 жовтня 2023 року скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційних скарг,представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. - Репака В.В., представника Публічного акціонерного товариства «Унверсал Банк» - Смикова В.Є. на їх заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 14 вересня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №32/33/356 на загальну суму 68200 доларів США з терміном повернення кредиту до 13 вересня 2037 року.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року залишеним без змін згідно постанови Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на користь АТ «Універсал Банк»67206 доларів США, що еквівалентно 1 768 470,59 гривень.
Рішення суду набрало законної сили.
Після того, 10 вересня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу автомобіля згідно якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 у власність автомобіль модель OCTAVIA COMBI, категорія: Легковий, колір: сірик, рік виробництва:2002, номер кузова: НОМЕР_2 .
28 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову ВП№69951260 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 442/3439/15-ц, виданим Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 19 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ «Універсал Банк», боргу за кредитним договором в розмірі 67206,07 доларів США.
28 вересня 2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 .
27 жовтня 2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено постанову ВП69651260 про розшук майна боржника, відповідно до якої оголошено в розшук майно, а саме: автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_1 , найменування: SKODA, VIN/номер кузова НОМЕР_2 , загальна характеристика: модель OCTAVIA COMBI, категорія: Легковий, колір: сірик, рік виробництва:2002, номер кузова: НОМЕР_2 , власник за даними МВС: ОСОБА_3 , код: НОМЕР_3 , серія/номер паспорта: НОМЕР_4 .
У той же час, ОСОБА_1 не встиг зареєструвати за собою право власності на спірний автомобіль, так як ТСЦ МВС №4642 відмовлялися здійснити у встановленому порядку державну реєстрацію вказаного транспортного засобу із видачею свідоцтва та реєстраційних номерних знаків.
30 березня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням по справі №442/1320/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль SKODA, OCTAVIA COMBI, категорія: Легковий, колір: сірик, рік виробництва:2002 року.
У жовтні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Пиць А.А., про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 січня 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним - відмовлено (рішення суду оскаржується і законної сили не набрало).
У той же час, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна боржника проводиться державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому Розділом VІІ ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна, і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено, зокрема статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
У всіх інших випадках, арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 закону України «Про виконавче провадження»).
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України слід розглядати за правилами цивільного судочинства в позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд справи має відбуватися за правилами іншого виду судочинства. У разі якщо опис і арешт майна проводиться державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звертатися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна- з під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення позову може безпосередньо вплинути на права та інтереси сторін спірних правовідносин (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі №658/715/16-ц (пункт 24), від 13 березня 2019 року у справі №815/615/16-ц (пункт 28), від 22 квітня 2019 року у справі №661/624/15-ц).
В пункті 37.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі №554/8004/16 зазначено, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна , не призведе до належного захисту прав позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону №606-ХІV (див. постанову від 12 лютого 2020 року у справі №813/1341/15).
Аналогічні за змістом висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/386/18 від 26 листопада 2019 року.
У справі що переглядається Позивач пред'явив позов до приватного виконавця Пиця А.А. про зобов'язання вчинити дії, який не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт, що свідчить про безпідставність вимог.
Тому суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Шо стосується стягнених витрат на правову допомогу з ОСОБА_1 в користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. в суді першої інстанції в розмірі 5 000 грн., колегія вважає обгрунтованими, з врахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Також в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 - адвокат Репак В.В. просив стягнути на його користь 15000 гривень витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору № 38 (т. 1 а.с. - 48-50) про надання правової допомоги від 15 вересня 2023 року укладеного між адвокатським бюро «Віталія Репака» та приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем, рахунок № 59 за правничі послуги, що надані на підставі Договору про надання правової допомоги № 38 від 15 вересня 2023 року (т. 2 а.с. - 8), рахунок № 58 за правничі послуги, що надані на підставі Договору про надання правової допомоги № 38 від 15 вересня 2023 року (т. 2 а.с. - 18), платіжні інструкції (т. 2 а.с. - 9, 19).
Згідно вищезгаданих рахунків № 58 та № 59 за правничі послуги, що надані на підставі Договору про надання правової допомоги № 38 від 15 вересня 2023 року, у зв'язку з розглядом справи №442/4735/23 загальна вартість послуг наданих адвокатом включає в себе:
1. аналіз та вивчення документів, підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 жовтня 2023 року у справі №442/4735/23;
2.аналіз та вивчення документів, підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 жовтня 2023 року у справі №442/4735/23;
3.аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду для підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 жовтня 2023 року та на додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 жовтня 2023 року;
4.підготовка та складання заяв про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі №442/4735/23.
З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пицю А.А. у даній справі надавав адвокат Репак В.В.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10 жовтня 2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 березня 2021 у справі № 910/15621/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, Постанови КЦС ВС у справах №757/13974/21 -ц від 31 травня 2023 року та від 28 вересня 2023 року у справі №686/31892/19.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Колегія суддів, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, не може погодитися із заявленою сумою витрат на правову допомогу, яку понесено виключно на стадії апеляційного перегляду справи та вважає таку завищеною.
Зокрема суд звертає увагу, що предметом позову в даній справі є зняття арешту з майна. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався за наявними ній доказами, без подавання нових.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат склав відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , доводи яких, фактично дублюють доводи і твердження, які містяться у поданих ним відзивах в суді першої інстанції.
Крім того, адвокат Репак В.В. здійснював представництво інтересів відповідача у одному судовому засіданні 29 лютого 2024 року в приміщенні Львівського апеляційного суду, яке фактично тривало 44 хвилин.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання відзиву, участь у одному судовому засіданні), враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з відшкодування понесених приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в заявленому розмірі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення із ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 18 березня 2024 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.