Справа № 686/22931/20
Провадження № 2/686/923/24
5 березня 2023 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.
за участі секретаря - Козубович А.Т.,
представника відповідача Чуловського В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Хмельницькобленерго» про стягнення упущеної вигоди у розмірі 8021 425,92 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 000 грн.
16 грудня 2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було прийнято рішення у справі №686/8864/15-ц, згідно якого зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» (правонаступник АТ «Хмельницькобленерго») повернути ОСОБА_1 протягом календарного місяця поточного року із свого незаконного володіння реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить електротехнічне обладнання, матеріали та будівельна частина, згідно акту прийому - передачі від 09.11.2006 року, рішення набрало законної сили 01.03.2016 року.
Згаданим рішенням встановлено, що 09.11.2006 року ПМП «ЮНАР» продало, а ОСОБА_1 придбав, згідно біржового договору купівлі-продажу реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною вартістю З 963 784,38 грн. Також рішенням було встановлено, що згідно акту приймання- передачі від 09.11.2006 року ПМП «ЮНАР» передано, а від громадянина ОСОБА_1 прийняв ПП ОСОБА_1 реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначено в рішенні суду від 16.12.2015р. про зміну власника ПМП «ЮНАР» повідомило голову правління ВАТЕК«Хмельницькобленерго» листом від від 10.11.2006 року. Саме 10.11.2006 року Відповідачу стало відомо, що власником згаданої реконструйованої підстанції є ОСОБА_1 .
Виходячи з мотивувальної частини рішення від 16.12.2015 року по справі №686/8864/15-ц починаючи з 10.11.2006 року відповідач дізнався або повинен був дізнатись про володіння цим майном без достатньої правовоїпідстави. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 вересня 2017 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2015 року та з ПАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» (правонаступник АТ "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО") на користь позивача стягнуто 268 196 грн. вартості належного йому на праві власності майна - реконструйованої підстанції ПС 110/35/10 кВ (за виключенням силового трансформатора),яка знаходиться в АДРЕСА_1 та 9500 грн. судових витрат. Тобто 15 вересня 2017 року АТ «Хмельницькобленерго»
стало законним власником реконструйованої підстанції ПС110/35/10 кВ.
Силовий трансформатор марки ТДТМ № 112658, був повернутий власнику 13.10.2017 року.
Таким чином, АТ «Хмельницькобленерго» набуло вищезгадане майно без достатньої правової підстави, та користувалось трансформатором продовж тривалого часу з 10.11.2006 року по 13.10.2017 року, тобто 119 місяців та 23 дні. За цей час АТ «Хмельницькобленерго» використовувало підстанцію(в складі якої є трансформатор марки ТДТМ №112658) в господарських цілях, постачало електроенергію 2 класу напруги підприємствам та побутовим споживачам м.Шепетівки, чим завдало володільцю збитки, які позивач визначає як упущена вигода у виді несплати орендної плати за майно, що використовується у господарських цілях за період з жовтня 2009 року по вересень 2017 року у розмірі 8021425,92 грн. При обрахунках використано Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затв. ПКМУ від 4.10.1995 №786, де визначена ставка для використання нерухомого майна 15% вартості. Оплата за оренду відповідачем силового трансформатора №112658 за жовтень 2009 року становитиме 51 247 грн.(614 964-15% вартості підстанції:12 місяців).З такою ціною оренди трансформатора погодився відповідач, зазначивши її в листі зверненні до Міністерства економіки України від 22.01.2010 року №07/01-247. Згідно п.13 зазначеної методики розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Будучи приватним підприємцем з 08.08.2002 року позивач не позбавлений був можливості самостійної здачі трансформатора в оренду.
Вищевказаними діями відповідача було завдано моральну шкоду позивачу, що полягає у сильних душевних стражданнях, які в подальшому вплинули на здоров'я, оскільки відповідно до посвідчення НОМЕР_1 позивачу встановлена друга група інвалідності довічно. Позивач втратив сон, відчуває постійну тривогу, беззахисність. Для відновлення нормального стану вимушений вживати додаткових зусиль.
Неможливість досудового вирішення спору обумовила звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою від 18.09.2020 року провадження у справі відкрито, позов прийнято до розгляду.
Провадження у справі зупинялось до вирішення справи №686/15042/20, головуюча суддя Мазурок О.В., оскільки висновок експертного дослідження по справі ОСОБА_2 , може бути використаний як доказ по даній справі. Ухвалою про залишення без розгляду від 15.02.2023 у справі №686/15042/20 завершено розгляд справи, у зв'язку з неявкою позивача. Ухвала від 15.02.2023 року набула законної сили.
Провадження у справі №686/22931/20 поновлено; обґрунтованих економічних показників суду не представлено.
Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності, позов підтримав. Представник відповідача заперечив позовні вимоги за безпідставністю та необґрунтованістю, просив відмовити у задоволені позову.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
За змістом статтей15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини першоїстатті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною другоюстатті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Відповідно до статті 22 ЦК Україниу вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та збитками позивача. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною,а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частини четвертоїстатті 623 ЦК Українипри визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).
Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що «збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача».
У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого, тобто особливості особи потерпілого.
Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про вілшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
В пункті 5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
16 грудня 2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було прийнято рішення у справі №686/8864/15-ц, згідно якого зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» (правонаступник АТ «Хмельницькобленерго») повернути ОСОБА_1 протягом календарного місяця поточного року із свого незаконного володіння реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить електротехнічне обладнання, матеріали та будівельна частина, згідно акту прийому - передачі від 09.11.2006 року, рішення набрало законної сили 01.03.2016 року.
Згаданим рішенням встановлено, що 09.11.2006 року ПМП «ЮНАР» продало, а ОСОБА_1 придбав, згідно біржового договору купівлі-продажу реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною вартістю З 963 784,38 грн. Також рішенням було встановлено, що згідно акту приймання- передачі від 09.11.2006 року ПМП «ЮНАР» передано, а від громадянина ОСОБА_1 прийняв ПП ОСОБА_1 реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначено в рішенні суду від 16.12.2015р. про зміну власника ПМП «ЮНАР» повідомило голову правління ВАТЕК«Хмельницькобленерго» листом від від 10.11.2006 року. Саме 10.11.2006 року Відповідачу стало відомо, що власником згаданої реконструйованої підстанції є ОСОБА_1 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 вересня 2017 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2015 року та з ПАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» (правонаступник АТ "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО") на користь позивача стягнуто 268 196 грн. вартості належного йому на праві власності майна - реконструйованої підстанції ПС 110/35/10 кВ (за виключенням силового трансформатора),яка знаходиться в АДРЕСА_1 та 9500 грн. судових витрат. Тобто 15 вересня 2017 року АТ «Хмельницькобленерго» стало законним власником реконструйованої підстанції ПС110/35/10 кВ.Силовий трансформатор марки ТДТМ № 112658, був повернутий власнику 13.10.2017 року.
Позивачем заявлено упущену вигоду 8021 425,92 грн., завдану внаслідок неправомірного використання з 10.11.2006 року по 13.10.2017 року, тобто 119 місяців та 23 дні. За цей час АТ «Хмельницькобленерго» використовувало підстанцію(в складі якої є трансформатор марки ТДТМ №112658) в господарських цілях, постачало електроенергію 2 класу напруги підприємствам та побутовим споживачам м.Шепетівки, які позивач визначає як упущена вигода у виді несплати орендної плати за майно, що використовується у господарських цілях за період з жовтня 2009 року по вересень 2017 року у розмірі 8021425,92 грн. При обрахунку використано оплату за оренду трансформатора №112658 за жовтень 2009 року 51247 грн.(614 964-15% вартості підстанції:12 місяців), тоді як відповідно до ухвали від 15 вересня 2017 року про зміну способу та порядку виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року у справі №686/8864/15-ц про витребування спірного майна суд на підставі звіту про оцінку майна від 29 червня 2017 року, дійшов висновку про те, що ринкова вартість належної позивачу підстанції становить 268 196 грн. Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року, справа №686/23793/17, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Хмельницькобленерго» про стягнення коштів, судом безпідставно взято до уваги при обрахунку орендної плати вартість трансформатора станом на 2009 рік, тоді як сторони погодили іншу його вартість у розмірі 268 196 грн. станом на 2017 рік.
Провадження у даній справі зупинялось до вирішення справи №686/15042/20, головуюча суддя Мазурок О.В., оскільки висновок експертного дослідження по справі ОСОБА_2 , міг бути використаний як доказ по даній справі. Ухвалою про залишення без розгляду від 15.02.2023 у справі №686/15042/20 завершено розгляд справи, у зв'язку з неявкою позивача. Ухвала від 15.02.2023 року набула законної сили. Провадження у справі №686/22931/20 поновлено. Обґрунтованих економічних показників суду позивачем не представлено.
Таким чином, позивачем не представлено та не доведено суду обґрунтований арифметично розрахунок упущеної вигоди. Зазначивши потенційно можливість ПП ОСОБА_1 передавати в оренду обладнання, до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності, що в тому числі теж не доводить причинно-наслідковий зв'язок між можливими збитками та потерпілої особою. Обґрунтовуючи упущену вигоду, позивач не надав для суду доказів вжиття активних дій щодо реалізації потенційної можливості для отримання ймовірних вигод від здачі обладнання в оренду.
Враховуючи викладене, підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача у суду відсутні.
У задоволені позову слід відмовити в цілому.
Керуючись статтями 10, 11,12,81,83,137,141, 259,353 ЦПК України, суд ,
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про стягнення упущеної вигоди у розмірі 8021 425,92 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», м.Хмельницький, вул..Храновського 11а.
Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2024 року.
Суддя З.А.Чевилюк