Справа № 686/7561/24
Провадження № 1-кс/686/2479/24
17 березня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, фізичної особи-підприємця, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
у кримінальному провадженні № 12024243000000921,
встановив:
Слідчий розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий і прокурор подане клопотання підтримали, просили задовольнити.
Сторона захисту заперечила щодо задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив причетність до вчинення кримінального правопорушення, зазначаючи при цьому про те, що не буде порушувати процесуальні обов'язки у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
15.03.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024243000000921, зареєстроване кримінальне провадження з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України.
16 березня 2024 року начальником відділення за погодженням із прокурором окружної прокуратури міста Хмельницького складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345КК України та належним чином вручено вказане повідомлення про підозру за таких обставин.
Інспектор взводу № 1 роти № 1 УПП в Хмельницькій області ДПП, лейтенант поліції ОСОБА_8 , який призначений на посаду відповідно до наказут.в.о. начальника ВКЗ УПП в Хмельницькій області, № 1543 о/с від 13.11.2023, спільно з інспектором взводу № 2 роти № 4 УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_9 , у відповідності до графікурозстановки сил і засобів УПП в Хмельницькій області, на березень 2024 року, затвердженого начальником УПП в Хмельницькій області, 15.03.2024 о 19:30 год. в складі екіпажу «Сапфір 105» заступили на службу по охороні громадського порядку на території міста Хмельницького.
Цього ж дня, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_8 будучи в складі екіпажу «Сапфір 105», рухаючись службовим автомобілем марки «Skoda» моделі «Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 , згідно із службовим завдання прибув до вул. Дубівської, що у м. Хмельницькому, для документування адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Прибувши за вказаною адресою було виявлено ОСОБА_6 який вчинив адміністративне правопорушення та агресивно реагував на зауваження працівників поліції, при цьому відмовляючись виконувати законні вимоги працівників поліції. З метою припинення протиправної поведінки та документування протиправної діяльності ОСОБА_6 , було прийнято рішення про адміністративне затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 262 КУпАП, та його подальшого транспортування до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, у зв'язку із чим останній перебував поруч службового автомобіля марки «Skoda» моделі «Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 .
Цього ж дня, 15.03.2024, близько 20:13 год. ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння та до якого застосовано адміністративне затримання, знаходячись поруч поліцейського службового автомобіля марки «Skoda» моделі «Rapid», який в той момент був припаркований на узбіччі дороги по вул. Дубівській, у м. Хмельницькому, усвідомлюючи, що поряд із ним находиться працівник правоохоронного органу в форменому одязі при виконанні службових обов'язків, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар лобною ділянкою голови в обличчя інспектору взводу № 1 роти № 1 УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_8 , який в той момент перебував навпроти ОСОБА_6 ..
Внаслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 умисно спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин верхньої губи та щелепи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
А тому слідчий та прокурор стверджують, що своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України сторона обвинувачення підтверджує такими доказами:
-заявою про залучення в якості потерпілого до кримінального провадження;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.03.2024 згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення та прямо вказує на ОСОБА_6 , як на особу, що спричинила йому тілесні ушкодження.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
- протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України;
- повідомленням про підозру ОСОБА_6 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України;
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження №12024243000000921з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду цього клопотання є достатньою для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Згідно із статтею 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років,а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для себе наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, зможе вчинити дії на ухилення від органу досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може винити дії, спрямовані на вплив на свідків а потерпілого з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує, у тому числі не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
За приписами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Щодо ризику вчинення ОСОБА_14 іншого кримінального правопорушення з урахуванням положень ст..178 КПК , слідчий суддя зазначає, що підозрюваний є фізичною особою-підприємцем, зі слів загальний дохід якого складає близько 4 мільйонів гривень.
У клопотанні зазначено, та в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209 КК України, ч.5 ст. 191 КК України на натепер він є обвинуваченим у кримінальному провадженні №42022082010000136, яке перебуває на розгляді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
Проте, матеріали клопотання свідчать, що ОСОБА_6 , незважаючи на перебування його у статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, причетний до вчинення кримінального правопорушення проти авторитету органу державної влади, яке не є кримінальним правопорушенням проти власності, однак поведінка підозрюваного свідчить про ігнорування встановленої законом процедури під час оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення та обґрунтовану причетність до вчинення кримінального правопорушення відносно працівника правоохоронного органу.
За таких обставин,можливість прояву ризику вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя вважає підтвердженою.
У якості репутації підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є обвинуваченим також і у кримінальному провадженні №12023100090001772 за ч.2 ст.367 КК України, яке перебуває у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва.
Не оцінюючи надані докази причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення доказів за стандартом переконання «поза розумним сумнівом» щодо його, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу враховує всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, соціальні зв'язки підозрюваного, наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина, його вік, майновий стан, те, що підозрюваний є фізичною особою-підприємцем, має тимчасове місце проживання у м.Хмельницькому, не має попередніх судимостей.
Водночас указані відомості про особу підозрюваного, його зайнятість як фізичної особи-підприємця, відсутність судимостей, життєвий та професійний досвід, усвідомлення про набуття статусу обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, не стали на заваді прояву зневаги до працівника правоохоронного органу та причетності до вчинення і ще одного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує пояснення ОСОБА_6 і його захисника щодо стану його здоров'я та наявності у нього захворювання шлунково-кишкового тракту, проте таке захворювання не може стати перешкодою для застосування запобіжного заходу за відсутності належних медичних документів про неможливість застосування до нього запобіжного заходу.
У зв'язку із цим аргументи захисника про недоцільність застосування до ОСОБА_6 ініційованого запобіжного заходу, з урахуванням його стану здоров'я, є необґрунтованими.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У силу п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Оцінюючи ступінь ризиків у сукупності з урахуванням тяжкості покарання за вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зважуючи пропорційно потреби досудового розслідування, необхідність досягнення мети кримінального провадження урахувавши усі встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення на початковій стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення довела те, що, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
При цьому альтернативні, більш м'які запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання за встановлених обставин, не будуть дієвими, щоб запобігти зазначеним ризикам у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні та у клопотанні просить не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , посилаючись на вчинення п.1 ч.4 ст.183 КПК України як щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Разом із цим, положення ч.4 ст.183 КПК України надають право слідчому судді суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а не носять імперативний характер щодо цього.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави підозрюваному ураховує підходи, закріплені у прцедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільну небезпеку кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому, визначаючи такий розмір застави,слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного та обґрунтовану причетність його до вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням наведених обставин, саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваного, водночас у разі її сплати стане достатнім стримуючим приписом від порушення покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Строк запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити з часу його затримання в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді у виді тримання під вартою на строк по 10.05.2024 року.
Визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- не відлучатися із м.Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування із потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 10 травня 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1