Справа № 686/31947/23
Провадження № 2/686/1514/24
13 березня 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
встановив:
В квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, в обґрунтування якого вказав, що з 23.06.2012 року по 18.12.2019 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . Під час шлюбу у власність подружжя було набуто за спільні кошти подружжя наступне майно, яке на час припинення шлюбних відносин перебувало у власності сторін: житлове приміщення (квартира) розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 загальною площею 66,8 кв. м. Станом на день звернення до суду, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не досягнуто згоди щодо поділу спільно нажитого майна. Відповідач не визнає права власності ОСОБА_1 на означену квартиру, у зв'язку з чим позивач просить визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 66,8 кв.м.
Представник позивача, позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не подала.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.06.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 747, а рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2019 по справі 686/3149/19, вказаний шлюб - розірвано.
За час шлюбу у власність подружжя набуто наступне майно, яке на час припинення шлюбних відносин перебувало у власності сторін:
житлове приміщення (квартира) розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , загальною площею 66,8 кв. м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 356528010.
Згідно з ст. 60 СК України, вважається, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Відповідно до ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Згідно з ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (частина друга статті 70 СК України).
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (частина третя статті 70 СК України).
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).
Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2019 року у справі № 522/19610/15-ц (провадження № 61-35779св18), зазначено, що «статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують».
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки законодавцем презюмується виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, то обов'язок з доведення тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладений на останнього.
ОСОБА_3 не спростувала презумпцію виникнення права спільної сумісної власності подружжя, тоді як тягар доказування покладається саме на неї.
Враховуючи вищевикладене, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 66,8 кв.м. є спільною сумісною власністю подружжя, а за ОСОБА_1 слід визнати право власності на частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 66,8 кв.м.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 258, 280, 354 ЦПК України, ст.ст.319, 368 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 65, 68, 70, 71 СК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 66,8 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 18.03.2024.
Суддя: