Справа № 683/836/24
1-кс/683/195/2024
18 березня 2024 року м. Старокостянтинів
Слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів клопотання т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глодяни Глодянського району Республіка Молдова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, старшого солдата, стрільця 21-ої бригади 38-го окремого спеціального батальйону 3-ої роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
18 березня 2024 року т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання та просять його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили та просять застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Вказують, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, в зв'язку із пораненням та контузією направлений на лікування, раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки. Ризики впливу на свідків та ухилення від суду та слідства прокурором та слідчим не доведені, а сама лише тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для обрання підозрюваному найбільш суворого виду запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
16 березня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024243100000180 зареєстровано кримінальне провадження, правова кваліфікація правопорушення - ч.1 ст. 263 КК України.
Того ж дня ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
17 березня 2024 року в рамках кримінального провадження №12024243100000180 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
За матеріалами кримінального провадження старший солдат ОСОБА_5 підозрюється у
тому, що він, будучи військовослужбовцем Збройних сил України, в порушення вимог ст.178 ЦК України, п.1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-12 від 17.06.1992, а також в порушення вимог п.п.9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та п. 8.1, 8.9, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також бойових припасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу бойових припасів, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, вчинив незаконне поводження із бойовими припасами за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи на бойовому завданні поблизу м. Лиман Краматорського району Донецької області, знайшов ручну осколкову гранату «Ф-1», оборонного типу у складі із запалом (підривачем) типу «УЗРГМ», після чого, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, умисно незаконно забрав (придбав) ручну осколкову гранату «Ф-1» оборонного типу у складі із запалом (підривачем) типу «УЗРГМ», яку поклав собі у сумку.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час ОСОБА_5 , діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, умисно вчинив незаконне придбання, після чого розпочав незаконно зберігати та в подальшому переніс вказану ручну осколкову гранату «Ф-1», придбану ним за не відомих обставин, до автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat», д.н.з. « НОМЕР_2 », зеленого кольору.
Після цього, ОСОБА_5 , діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, в період з невстановленого досудовим розслідуванням часу до 16 березня 2024 року, умисно вчинив незаконне зберігання придбаного ним бойового припасу у салоні автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat», д.н.з. « НОМЕР_2 », поблизу автодороги «Т 23192 сполученням Хмельницький - Меджибіж - Стара Синява, поряд із АЗС «Авіас», що по вул. Лівобережній, 101 смт. Стара Синява Старосинявської ОТГ Хмельницької області.
16 березня 2024 в період часу з 21 год. 56 хв. по 22 год. 20 хв. поблизу автодороги «Т 2319», сполученням Хмельницький - Меджибіж - Стара Синява, поряд із АЗС «Авіас», що по вул. Лівобережній, 101 смт. Стара Синява Старосинявської ОТГ Хмельницької області, працівниками ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було виявлено та вилучено ручну осколкову гранату «Ф1» оборонного типу у складі із запалом (підривачем) типу «УЗРГМ», яка відноситься до категорії боєприпасів.
Вказана підозра є обґрунтованою, оскільки підтверджується: протоколом огляду місця події від 16 березня 2024 року, в ході якого було виявлено та вилучено ручну осколкову гранату «Ф-1» оборонного типу в автомобілі марки «Volkswagen», моделі «PassatB5», д.н.з. « НОМЕР_2 »; протоколом затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протоколом огляду речового доказу - мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 12 Pro», сірого кольору, який належить ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Згідно з вимогами п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.1 ст.263 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, тобто даний злочин є тяжким.
У клопотанні про обрання запобіжного заходу т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій ОСОБА_7 зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Оцінюючи визначені у ст. 177 КПК України ризики, вважаю, що ризик ухилення ОСОБА_5 від органів досудового розслідування й суду не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Сама по собі тяжкість злочину, інкримінованого ОСОБА_5 , не може свідчити про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому суд враховує й інші чинники, а саме те, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, є військовослужбовцем, а також, що в зв'язку із пораненням та контузією, які отримав під час бойових дій, він був направлений на лікування до військового шпиталю.
З досліджених у судовому засіданні обставин та матеріалів провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, вину у скоєному визнав та зобов'язався співпрацювати зі слідчим.
Враховуючи наведені ризики, й усі, визначенні ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., з покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою, а також з покладенням визначених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк по 14 травня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
ОСОБА_5 звільнити з-під варти у залі суду негайно.
Ухвала діє до 14 травня 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: