Провадження № 2/679/171/2024
Справа № 679/57/24
18 березня 2024 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Волков Сергій Вікторович, звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовною заявою до АТ «Укрсоцбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказавши у позові третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М.
В обґрунтування позову зазначається, що у грудні 2023 року позивачу стало відомо про те, що в межах виконавчого провадження № 57401590, відкритого за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. № 5064 від 19.09.2018, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. на банківські рахунки позивач був накладений арешт.
За вказаним виконавчим написом з позивача на користь відповідача була стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 56839,11 грн та плату за вчинення нотаріального напису в розмірі 1000 грн, а всього 57839,11 грн.
ОСОБА_1 наголошує, що відповідач намагається протиправно у позасудовому порядку реалізувати своє право на стягнення з неї грошових коштів за кредитним договором. На думку позивача, зазначений виконавчий напис вчинено без належних правових підстав за вимогами відповідача, що є неправомірними.
Позивач вказує, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. з огляду на надані йому стягувачем документи не мала належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис. Надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з'ясування підстав для нарахування боргу та його розміру. Нотаріус не діяв у передбачений законодавством спосіб для з'ясування відповідних обставин, хоча перед вчинення виконавчого напису був зобо'язаний перевірити наявність підстав для цього, зокрему з'ясувати, чи є умови для такої дії, зважаючи на зміст договору та вимоги законодавства.
Крім того, оскаржуваний виконавчий напис не відповідав вимогам законодавства, оскільки вчинений не на передбаченому борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, та відсутні докази безспірності заборгованості, а тому не підлягає виконанню.
У зв'язку з цим позивач просив визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
16.01.2024 суддею було відкрите провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також задоволене клопотання представника позивача про витребування у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. належним чином засвідченої копії виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни № 5064 від 19.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 57839,11 грн (а.с. 15-16).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлені про розгляд справи відповідач не подав, у зв'язку з чим судом була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10.10.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком Михайлом Михайловичем за заявою представника відповідача була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57401590 на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 5064, вчиненого 19.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 56839,11 грн та плати за вчинення нотаріального напису в розмірі 1000 грн, а всього суми в розмірі 57839,11 грн (а.с. 6).
Крім цього, в межах вказаного виконавчого провадження 16.12.2021 тим самим приватним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с. 7).
Частиною 6 статті 55 Конституції України гарантовано право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Стаття 18 Цивільного кодексу України передбачає можливість захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону визначені умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з пп. 3.1 - 3.5 п. 3 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: 1) подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 від 26.11.2014, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 19.09.2018, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.
Представник відповідача, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, а також отримав ухвалу про відкриття провадження із копіями позовної заяви та доданих до неї документів, не скористався своїми процесуальними правами щодо надання відзиву на позов та письмових доказів для підтвердження того, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений із дотриманням вимог діючого законодавства, а представником відповідача були надані приватному нотаріусу всі необхідні документи.
У постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 викладений правовий висновок про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 зроблено висновок, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.
При цьому у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 361/1488/19 зазначається, що безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Однак із наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, та чи це повідомлення вимога, з підтвердженням його отримання боржником, було надане нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
У той же час позивач заперечує наявність заборгованості перед відповідачем, що апріорі свідчить про неможливість стягнення її у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки між сторонами є спір щодо наявності такої заборгованості. У свою чергу відповідач також не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності та безспірності зазначеної у виконавчому написі нотаріуса заборгованості позивача перед відповідачем.
За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, який не впевнився у наявності та безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача сплачену останньою суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 09.01.2024 (а.с. 4).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 75-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований за № 5064, вчинений 19.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Украсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 56839,11 грн та плати за вчинення нотаріального напису в розмірі 1000 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двохсот одинадцяти гривень двадцяти копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня його складення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його складення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Нетішинського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Волков Сергій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса для листування: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, а/с 206).
Відповідач: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019; місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 28).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна (адреса місця роботи: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 14, нежилі приміщення з №1 по №13 (груп. прим. №28).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович (адреса місця роботи: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Дмитра Янченка, буд. 2, офіс 7).
Суддя І.Г. Безкровний