Справа №:755/3250/24
Провадження №: 2/755/2971/24
"18" березня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносин по цій справі пов'язані з відшкодуванням заподіяної позивачу майнової шкоди за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки там знаходиться автомийка, що належить відповідачу.
Суд зазначає, що з наявних позовних матеріалів по цій справі суд позбавлений встановити чи належить до територіальної підсудності Дніпровського районного суду м. Києва розгляд цієї справи.
Тому позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується наявність за адресою: АДРЕСА_1 автомийки та її належність відповідачу.
Згідно п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Тому предметом доказування є обставини, що підтверджують оплату вартості відновлювального ремонту.
Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується причинний зв'язок між фактом пошкодження автомобіля та спричиненою шкодою, оплата вартості відновлювального ремонту у загальному розмірі 30 000 грн.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦПК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тому позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань та з чого позивач виходить при визначенні розміру моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктами 1,2 ч. 1 ст. 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння, право користування (сервітут).
Згідно ч. 1 ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Зі змісту позовної заяви убачається, що автомобіль, якому заподіяно майнової шкоди належить ОСОБА_3 .
Тому позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується право користування автомобілем, який належить ОСОБА_3 .
Крім того, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується підстави покладення цивільної відповідальності на відповідача, а саме, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між цими діями та спричиненою шкодою.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн).
Однак позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору, водночас заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Аналіз вищенаведеної норми дає підстави виснувати, що від сплати судового збору звільняються, зокрема, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю у спорах, пов'язаних із захистом прав та законних інтересів останніх.
Оскільки позивач звернулася до суду за захистом своїх особистих прав та інтересів, дія вищезазначеної норми на неї не розповсюджується.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Копія ухвали суду від 28 лютого 2024 року отримана представником заявника 01 березня 2024 року, про що свідчить Інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду.
Однак, станом на 18 березня 2024 року заявником не усунуто викладені в ухвалі суду від 26 лютого 2024 роук недоліки.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність повернення позовної заяви по цій справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вважати такою, що не подана та повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна