Справа №:755/17020/23
Провадження №: 1-кс/755/857/24
"07" березня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю особи, яка звернулась із клопотанням ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42023102040000095 від 08.06.2023 року,
адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт на автомобіль NISSAN X-TRAIL, номер шасі: НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у володінні ОСОБА_4 .
Заявник просив скасувати арешт, з огляду на те, що зазанчений транспортний засіб перебуває у володінні та на зберіганні ОСОБА_4 , оскільки та згідно довіреності від 05.05.2023, ОСОБА_5 , оплатно передав автомобіль NISSAN X-TRAIL у володіння ОСОБА_6 , в свою чергу ОСОБА_6 , оплатно передав автомобіль NISSAN X-TRAIL на підставі довіреності від 13.11.2023 ОСОБА_4 , та на даний час автомобіль NISSAN X-TRAIL зберігається у останнього, що порушує його права як законного володільця. Оскільки, автомобіль NISSAN X-TRAIL, не перебуває у володінні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні заявник підтримав клопотання в повному обсязі та просила його задовольнити.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином, причини не явки до суду не повідомили.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників розгляду клопотання, прийшов до наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15.01.2024 року було накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102040000095 від 08.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме автомобіль автомобіль NISSAN X-TRAIL, номер шасі: НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_5 затриманого 10.11.2023 року в порядку ст. 208 КПК України, та якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Підставою для накладення арешту, на майно підозрюваного є забезпечення виконання передбаченого покарання за ч.2 ст. 307 КК України
Дані обставини у сукупності свідчить про обґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту.
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, у рішенні «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) від 23 січня 2014 року Суд зазначив: «…будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар…»
Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні №42023102040000095 від 08.06.2023 року, потреба в подальшому застосуванні арешту майна не зникла, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на автомобіль NISSAN X-TRAIL, номер шасі: НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , у кримінальному провадженні №42023102040000095 від 08.06.2023 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя