ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/705/24
провадження № 2-а/753/70/24
18 березня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В:
28 грудня 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Ражинського Р.Ю. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/705/24 між суддями від 11 січня 2024 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справу було передано судді 15 січня 2024 року. У період з 17 січня 2024 року по 19 січня 2024 року включно суддя була відсутня, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі, позивач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22 січня 2024 року заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з моменту отримання ухвали.
На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 29 січня 2024 року до суду було подано квитанцію про сплату судового збору. Раніше позивачем надсилалося до суду клопотання , у якому заначено, що він не заперечує щодо заміни відповідача у справі, як це зазначено в ухвалі суду від 22 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 31 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі Розгляд справи призначено за правилами статті 286 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до зворотного повідомлення, наявного в матеріалах справи, відповідач копію ухвали суду із позовною заявою отримав 7 лютого 2024 року.
23 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого був долучений диск із записом з боді камери 470650.
У відзиві на позов представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, вказав, що 24 грудня 2023 року під час несення служби на вул. Великій Васильківській, 142/2, інспектором був виявлений транспортний засіб Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , який порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». На місці зупинки інспектором було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 . Водію було роз'яснено, що він порушив п.8.4 «а» ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статі 122 КУпАП. Стосовно невірного зазначення у постанові марки транспортного засобу, яким керував позивач та його державного номерного знаку, зазначив, що вказане є помилкою та не спростовує того, що водій порушив ПДР. Крім того, у відзиві зазначено, що працівники поліції діяли відповідно до приписів норм КУпАП та ЗУ «Про національну поліції», правомірно та на підставі достатніх доказів притягнули позивача до адміністративної відповідальності, ознайомили його зі змістом постанови та надали його копію. У задоволенні позовних вимог представник відповідача просив відмовити.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, докази, долучені до нього, зокрема відео з нагрудної камери працівника поліції, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1152787 від 24 грудня 2023 року інспектором УПП в. М. Києві Ражинським Р.Ю. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_1 24 грудня 2023 року в м. Києві по вул. Великій Васильківській 142/2, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21, чим порушив пункту 8.4. «в» ПДР.
Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено на нього штраф в розмірі 340 грн.
Не погоджуючись із такою постановою працівника поліції та звертаючись із відповідним позовом до суду ОСОБА_1 зазначив, що він дійсно 24 грудня 2023 року керував транспортним засобом по вул Великій Васильківській в м. Києві, проте це був автомобіль Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , а не Renault Clio д.н.з. НОМЕР_2 , як зазначено у постанові. Крім того, вказав, що не порушував вимоги знаку 3.21, оскільки не доїхав до нього. Зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просив позовні вимоги задовольнити, постанову скасувати та провадження у справі закрити.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до пункту 8.1 ПДР України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 8.4 "в" ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, серед яких заборонні знаки, що запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Розділом 33 Правил дорожнього руху визначено групи дорожніх знаків, зокрема заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
"В'їзд заборонено". Забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою:
запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;
запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8 ;
організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;
запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватися разом з табличкою 7.9 ;
запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції й органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
До відзиву на позовну заяву відповідачем доданий відеозапис з місця адміністративного правопорушення, який був зафіксований на БК № 472984.
З вказаного відеозапису встановлено, що водій транспортного засобу, як було встановлено працівниками поліції із наданих водієм документів, ОСОБА_1 (позивач) рухаючись по вул. Великій Васильківській в м. Києві, здійснив рух ліворуч та був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції пояснили водієві, що він порушив не лише знак 3.21 ПДР, а й ще знак 4.4, наказовий знак, який дозволяє рух тільки прямо чи праворуч, при цьому водій здійснив рух ліворуч. Поряд з цим, на відео чітко зафіксовано, що транспортний засіб позивача знаходиться за дорожнім знаком, тобто водій проїхав «під» цей знак, що спростовує доводи позивача, про те, що він не доїхав до цього дорожнього знаку. При цьому, пояснюючи свої дії працівнику поліції, позивач зазначив, що 20 років проживає у Києві та весь час їздив по цій вулиці і їхати можна було, ніяких забороняючих знаків не було. Тобто, позивач на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення не заперечував факту проїзду «під» знак 3.21 та не доводив працівникам поліції, що він не доїхав до дорожнього знаку та його зупинили безпідставно та неправомірно, а лише з'ясовував у працівників поліції, з якою метою був встановлений дорожній знак 3.21.
Крім того, на відео зафіксовано, що працівник поліції вислухав пояснення водія, та його доводи, чому він порушив ПДР, повідомив про те, що водій притягується до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, розмір штрафу та порядок оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а також було вручено копію оскаржуваної постанови.
Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Приписами статті 280 КУпАП визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З системного аналізу вище вказаних норм законодавства вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Отже, судом під час розгляду справи та дослідження наданих відповідачем доказів було встановлено, що позивач, рухаючись на транспортному засобі по вул. Великій Васильківській в м. Києві, порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», рухався ліворуч, проїхавши «під» цей знак, та не встановлено будь-яких процесуальних порушень з боку відповідача при розгляді ним справи про адміністративне правопорушення та винесені оскаржуваної постанови.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що оскаржувана постанова підлягає також скасуванню з тих підстав, що вона винесена за місцем вчинення адміністративного правопорушення (місце зупинки), враховуючи таке.
Частиною четвертою статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З вказаних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення випливає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не складається, при цьому розгляд такої справи здійснюється, а постанова у ній виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином здійснення поліцейським розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на місці вчинення адміністративного правопорушення відповідало нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стосовно доводів позивача про невірне зазначення в оскаржуваній постанові марки та державного номерного знаку транспортного засобу, яким він керував 24 грудня 2023 року, суд зазначає таке.
Як вбачається із тексту оскаржуваної постанови, в ній зазначено, що позивач керував транспортним засобом Renault Clio д.н.з. НОМЕР_2 . Поряд з цим, надаючи письмові пояснення у справі (відзив), представник відповідача зазначає, що позивач дійсно керував транспортним засобом Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , а у постанові помилково був зазначений інший транспортний засіб.
Поряд з цим, аналіз наведених правових норм та обставин справи, що були встановлені судом під час її розгляду, дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильних даних стосовно транспортного засобу, яким керував позивач 24 грудня 2023 року, враховуючи, що всі інші дані у постанові зазначено вірно, та з огляду на долучений та досліджений судом відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, не спростовує порушення позивачем вимог пункту 8.4 «в» ПДР, та є опискою.
Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 459/1801/17.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов'язок з'ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.
Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази
Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Уповноваженою особою було надано належну оцінку зібраним доказам та прийнято рішення, яке відповідає положенням КУпАП. Доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено, а відтак відсутні будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Шаповалова