Справа № 211/7701/23
Провадження № 2/211/1007/24
іменем України
18 березня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
при секретарі Зоріній С.М.
у відсутність сторін, розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, просила суд визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом, право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку - літ. А загальною площею 68,1 кв.м., житловою 62,6 кв.м., літню кухню (літ. Б), загальною площею 40 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідно до свідоцтво про смерть НОМЕР_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який мав у своїй приватній власності домоволодіння, а саме житловий будинок (літ. А) загальною площею 68,1 кв.м., житловою 62,6, літню кухню (літ. Б), загальною площею 40 кв.м, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою за реєстровим номером №2340 від 15.10.1953 року та архівною довідкою БТІ від 07.09.2023 року, технічним паспортом на домоволодіння. На момент своєї смерті гр. ОСОБА_2 перебував в офіційному шлюбі із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21.05.1977 року. Разом з тим, довідкою, виданою виконкомом Криворізької міської Ради та яка знаходиться в матеріалах спадкової справи 62436005 підтверджується факт того, що на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за однією адресою, а саме: АДРЕСА_2 . Отже, ОСОБА_3 прийняла спадкове майно (спадщину) після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки вступила у володіння спадковим майном. Надалі, відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент її смерті разом з нею проживала її донька ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 , змінила його внаслідок укладання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її онука (донька ОСОБА_6 ) ОСОБА_1 (прізвище змінено внаслідок укладання шлюбу від 26.11.1982 року з гр. ОСОБА_7 , подальшим його розірванням та укладанням нового шлюбу від 29.07.1994 року з гр. ОСОБА_8 ). Довідки про реєстрацію місця мешкання громадян, а також документи, що підтверджують родинні зв'язки наявні в матеріалах спадкової справи №62436005 (252/2018), які знаходяться у Четвертій Криворізькій державній нотаріальній конторі, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та спадщину після якої прийняла іі донька ОСОБА_1 . Однак, відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про спадщину державний нотаріус зазначив, зокрема те, що свідоцтво на спадщину в частині домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не можливо видати через відсутність у спадкоємця оригіналів правовстановлюючих документів на вказане домоволодіння та у зв'язку з неможливістю отримати його дублікат. У зв'язку із чим, позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у порядку спадкування за законом. На момент смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_9 діяв Цивільний кодекс У PCP в якому зазначено наступне, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Отже, ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_2 (свого чоловіка) прийняла спадщину у зв'язку із тим, що вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном. При цьому, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_10 , оскільки також вступила у володіння та управління спадковим майном. При цьому, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , оскільки вчасно звернулась до нотаріальної контори із відповідної заяви.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.01.2024 року витребувано докази по справі, а саме Четвертої криворізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 252/2018 заведеної після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача адвокат Бражник Д. до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, на позовних вимогах наполягає.
Представник Довгинцівської районної в місті ради Н.В. Таборовець до суду надала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника. Заперечень щодо вимог позивача про визнання права власності на майно АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом не мають, за відсутності інших спадкоємців.
Суд, враховуючи вимоги частини першоїстатті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, відповідно до свідоцтво про смерть НОМЕР_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який мав у своїй приватній власності домоволодіння, а саме житловий будинок (літ. А) загальною площею 68,1 кв.м., житловою 62,6, літню кухню (літ. Б), загальною площею 40 кв.м, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою за реєстровим номером №2340 від 15.10.1953 року та архівною довідкою БТІ від 07.09.2023 року, технічним паспортом на домоволодіння.
На момент своєї смерті гр. ОСОБА_2 перебував в офіційному шлюбі із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21.05.1977 року. Разом з тим, довідкою, виданою виконкомом Криворізької міської Ради та яка знаходиться в матеріалах спадкової справи 62436005 підтверджується факт того, що на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за однією адресою, а саме: АДРЕСА_2 .
Отже, ОСОБА_3 прийняла спадкове майно (спадщину) після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки вступила у володіння спадковим майном.
Надалі, відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На момент її смерті разом з нею проживала її донька ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 , змінила його внаслідок укладання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її онука (донька ОСОБА_6 ) ОСОБА_1 (прізвище змінено внаслідок укладання шлюбу від 26.11.1982 року з гр. ОСОБА_7 , подальшим його розірванням та укладанням нового шлюбу від 29.07.1994 року з гр. ОСОБА_8 ). Довідки про реєстрацію місця мешкання громадян, а також документи, що підтверджують родинні зв'язки наявні в матеріалах спадкової справи №62436005 (252/2018), які знаходяться у Четвертій Криворізькій державній нотаріальній конторі, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та спадщину після якої прийняла її донька ОСОБА_1 . Однак, відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про спадщину державний нотаріус зазначив, зокрема те, що свідоцтво на спадщину в частині домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не можливо видати через відсутність у спадкоємця оригіналів правовстановлюючих документів на вказане домоволодіння та у зв'язку з неможливістю отримати його дублікат. У зв'язку із чим, позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у порядку спадкування за законом. На момент смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_9 діяв Цивільний кодекс У PCP в якому зазначено наступне, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Отже, ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_2 (свого чоловіка) прийняла спадщину у зв'язку із тим, що вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном. При цьому, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_10 , оскільки також вступила у володіння та управління спадковим майном. При цьому, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , оскільки вчасно звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою.
Згідно витребуваної судом копії спадкової справи № 252/2018, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 , єдина хто звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , тобто єдина спадкоємиця, але нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме на будинок з господарчими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку - літ. А загальною площею 68,1 кв.м., житловою 62,6 кв.м., літню кухню (літ. Б), загальною площею 40 кв.м., що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею за законом якого була дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею за законом якої була донька ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .. При цьому, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_11 , оскільки вчасно звернулась до нотаріальної контори із відповідної заяви.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але у позивача наразі виникли реальні умови, які обмежують його право у реалізації ним своїх прав на належне йому нерухоме майно, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У статті 1216, 1218, 1220 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно, ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права (п. 1 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч.З ст. 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч.І ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку - літ. А загальною площею 68,1 кв.м., житловою 62,6 кв.м., літню кухню (літ. Б), загальною площею 40 кв.м.
Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.321,1216,1218,1261,1268,1269,1270,1296 ЦК України, ст.ст.10,12,13,81,141,263,265,280 ЦПК України,суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом, право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку - літ. А загальною площею 68,1 кв.м., житловою 62,6 кв.м., літню кухню (літ. Б), загальною площею 40 кв.м.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 березня 2024 р.
Суддя: Н. О. Сарат