Справа № 209/7378/23
Провадження № 1-кп/209/131/24
14 березня 2024 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
перекладача обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041790000796 від 03.11.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хашурі (Грузія), громадянина Грузії, який має середню освіту, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , 03.11.2023, приблизно о 16:30 годині, перебуваючи біля будинку № 3 по бульвару Будівельників у місті Кам'янське Дніпропетровської області, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , у якого при собі знаходилась належна останньому сумка із особистими речами.
В цей момент у ОСОБА_4 , який був обізнаний про те, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України введено воєнний стан, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення відкритого викрадення у ОСОБА_7 зазначеної сумки із особистими речами останнього, поєднане із застосуванням до останнього насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, перебуваючи в зазначені дату, час та в зазначеному місці, керуючись корисливим мотивом, діючи в умовах воєнного стану, розуміючи, що своїми діями він здійснює безоплатне та незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, з метою подальшого відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 застосував до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме завдав удар кулаком по голові потерпілого, в результаті чого ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на голові, саден на пальцях лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки, після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, шляхом ривку відкрито викрав належну останньому сумку із особистими речами потерпілого, яка майнової цінності не має, у якій знаходився мобільний телефон «POCO X3 Pro» вартістю на суму 5875 гривень, пачка цигарок, носовий платок, ключі від гаражу та банківська картка банку «Приват Банк», які майнової цінності не мають, після чого місце вчинення злочину із вищевказаним викраденим майном залишив.
У подальшому ОСОБА_8 майном потерпілого розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 5875,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
До суду надана угода про визнання винуватості, укладена 04 березня 2024 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , з іншого боку, за участю перекладача обвинуваченого - ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_7 , який надав прокурору письмову згоду на укладення угоди, добровільно, за ініціативою сторони захисту, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч.4 ст. 186 КК України, обставинами, що пом'якшують його покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, а також обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення вперше; критична оцінка обвинуваченим своєї злочинної діяльності; примирення із потерпілим, який висловив думку про можливість застосування до обвинуваченого у разі визнання його винним покарання, не пов'язаного із позбавленням волі; наявність у обвинуваченого постійного місця проживання на території м. Кам'янське, а також сім'ї та утриманців - дитини - інваліда та вагітної дружини; обвинувачений не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра), а також враховуючи ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, із застосуванням (згідно умов угоди) ст.69 КК України, позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, на період якого покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та за невиконання згідно вимог ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що розуміє та обізнаний із наданими йому законом правами, наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 473, 474, 476 КПК України, пред'явлене йому обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні у повному обсязі за вказаних в обвинувальному акті обставинах, шкоду потерпілому відшкодував. У вчиненому щиро кається. Угоду уклав добровільно, будь-якого насильства, примусу та погроз до нього не застосовувалося, укладення ним угоди не є наслідком будь-яких обіцянок чи інших обставин, ніж ті, що зазначені в угоді. Просить затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що надана суду угода відповідає вимогам закону, тому просить її затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 473, 474, 476 КПК України та просив затвердити зазначену угоду.
Потерпілий ОСОБА_7 надав до суду письмову заяву - згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підтримує, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, цивільний позов не заявляв, висловив думку про можливість застосування до обвинуваченого у разі визнання його винним покарання, не пов'язаного із позбавленням волі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів у випадку надання потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Суд пересвідчився, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди обвинуваченим ОСОБА_4 є добровільним, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, виходячи з меж судового розгляду, які визначаються змістом угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що факт вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в суді, а його дії при укладенні угоди вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд, на підставі ч.1 ст.66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та відсутності обставин, які б обтяжували його покарання, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто вперше вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, в реєстрі у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має утриманців - дитину - інваліда та вагітну дружину, враховуючи наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, сторони дійшли згоди, з огляду на положення ст.ст. 65, 75 КК України, застосувати положення ст. 69 КК України та узгодити покарання ОСОБА_4 , нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 4 ст. 186 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання, із застосуванням (згідно умов угоди) ст.69 КК України, позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, на період якого покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Зазначена в угоді міра покарання відповідає обставинам справи, характеристиці особи, що вчинила злочин, його тяжкості та ступеню суспільної небезпеки як самої особи, так і вчиненого нею діяння.
Наявні обставини для застосування ст.ст.69, 75 КК України, зазначені вище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, потерпілий ОСОБА_7 надав письмову заяву - згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , тому угода про визнання винуватості, укладена 04 березня 2024 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , за участю перекладача обвинуваченого - ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_7 , підлягає затвердженню.
У відповідності до ч.2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не складалася.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на цілодобовий домашній арешт, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні початку обрахунку строку відбування покарання та зарахування попереднього ув'язнення суд на підставі ч.5 ст.72 КК України враховує, що 03.11.2023 р. ОСОБА_4 затримано з обранням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, таким чином строк попереднього ув'язнення з 03 листопада 2023 року по 14 березня 2024 року, слід зарахувати в строк покарання, з розрахунку день за день позбавлення волі.
Відповідно до положень статті 174 КПК України, вирішити питання щодо скасування арешту майна.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні стягнути з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 370, 374-376 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 березня 2024 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , в присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , з іншого боку, за участю перекладача обвинуваченого - ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_7 , який у відповідності до абз. 2, п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України надав прокурору письмову згоду на укладення угоди, добровільно, за ініціативою сторони захисту, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 Кримінального кодексу України, та із застосуванням (згідно умов угоди) ст.69 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою змінити на цілодобовий домашній арешт, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі судового засідання після проголошення вироку.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- цілодобово не залишати місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк знаходження його під вартою з 03 листопада 2023 року по 14 березня 2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.11.2023 року на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , шляхом зняття заборони на її відчуження та розпорядження.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.11.2023 року на мобільний телефон марки «POCO X3 PRO, 8/256 GB, імеі НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 , у силіконовому прозорому чохлі, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 та мікро CD «НС» об'ємом 8GB, шляхом зняття заборони на його відчуження та розпорядження.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 200 (двісті) гривень 00 копійок.
Речові докази: мобільний телефон марки «POCO X3 PRO, 8/256 GB, імеі НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 , у силіконовому прозорому чохлі, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 та мікро CD «НС» об'ємом 8GB, картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 - повернути за належністю ОСОБА_7 ;
- копія фіскального чеку, документи (коробка) на мобільний телефон марки «POCO X3 PRO, 8/256 GB, імеі НОМЕР_2 , імеі НОМЕР_3 - залишити в матеріалах справи.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, обвинуваченим, його захисником, з підстав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1