Справа № 209/1308/24
Провадження № 2-о/209/46/24
про залишення без руху
07 березня 2024 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Решетник Т.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ; Заінтересована особа - Дніпровське управління соціального захисту населення, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту родинних відносин) , -
04.03.2024 через канцелярію суду заявник звернувся до суду із в порядку окремого провадження, із вищевказаною заявою в якій просить суд: встановити факт родинних відносин між ним, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська. як онука та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дідуся. Судові витрати у вигляді сплати судового збору покласти на заявника.
При вирішенні питання про відкриття провадження суддя виходить із наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, викладеним у статтях 175 і 177 цього Кодексу, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Вимоги щодо форми та змісту заяви, а також документів, що до неї додаються, повинні відповідати як спеціальним вимогам, передбаченим ст. 318 ЦПК України, так і загальним вимогам, що передбачені, зокрема ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21).
В супереч вищезазначеному заявником не надано доказів які б підтверджували факт порушення прав заявника з боку заінтересованої особи. Так, заявник разом із заявою про встановлення факту має подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Крім того, заява про встановлення факту, що має юридичне значення не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме в порушення вимог:
- п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
- п.7 ч.3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання заяви, якщо такі здійснювались;
- п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, заява не містить підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення зазначених недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 175, 177 ЦПК України, та доказів, зазначених в ухвалі.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд -
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 ; Заінтересована особа - Дніпровське управління соціального захисту населення, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту родинних відносин).
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dn.dp.court.gov.ua/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Решетник