Справа № 466/7707/19 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/3043/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
29 лютого 2024 року м.Львів
Справа № 466/7707/19
Провадження № 22-ц/811/3043/23
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 , до якої приєдналися ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 24 грудня 2021 року у складі судді Зими І.Є., у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-
встановив:
23 вересня 2019 року позивачі звернулися з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «ОГС «Львівгаз»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11 березня 2020 року, просили суд:
- стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у сумі 1 555 015,86 грн.;
- стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_5 майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у сумі 1 279 028,00 грн.;
- стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у сумі 275 987,86 грн.;
- стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_3 225 342,00 грн. моральної шкоди;
- стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_4 3 830 814,00 грн. моральної шкоди;
- стягнути з АТ «ОГС «Львівгаз» на користь ОСОБА_5 2 103 192,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є співвласниками 4-кімнатного будинку АДРЕСА_1 . У вказаному помешканні проживала ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_6 та чоловіком ОСОБА_4
20 січня 2017 року у будинку стався вибух газу, внаслідок чого такий був повністю зруйнований. Вказана подія, як вважають позивачі, сталася з вини працівників АТ «ОГС «Львівгаз», який повинен нести витрати по відшкодування спричиненої їм шкоди.
20 січня 2017 року приблизно о 19-30 год. на місце події за викликом прибула аварійна бригада Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз», працівники якої провели обстеження та зафіксували наявні пошкодження. Внаслідок аварії було повністю зруйновано зовнішні несучі стіни усіх чотирьох житлових кімнат будинку. Зовнішні стіни веранди вибухом не ушкоджено. Зруйнована значна частина даху, частково зруйнований оголовок димового каналу. Надземна частина газопроводу-вводу та зовнішній внутрішньобудинковий газопровід, прокладений по фасаду зруйнованої стіни присипаний уламками стіни та деформований.
Цього дня за вказаним фактом зареєєстровано кримінальне провадження № 12017140130000110 від 20 січня 2017 року, в межах якого ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано потерпілими.
Вважають, що аварія сталася через потрапляння у будинок природного газу, витік якого відбувся із вуличного газопроводу, який обслуговує відповідач, оскільки у листопаді 2016 року працівниками Стрийського відділення АТ «ОГС «Львівгаз» на вказаному газопроводі уже проводилися роботи по ліквідації витоку газу поруч з їх (позивачів) будинком, що на їх думку підтверджує високу ймовірність можливого повторного витоку газу на тому ж газопроводі у іншій частині ділянки. Також, 14 березня 2017 року працівниками Стрийського відділення АТ «ОГС «Львівгаз» проведено розкриття підземних комунікацій біля їх житлового будинку, внаслідок чого на відстані 2-х метрів від місця врізки газопроводу-вводу до житлового будинку АДРЕСА_1 було виявлено тріщину зварного стику на вуличному газопроводі низького тиску.
Будинок зруйнований повністю, непридатний для проживання та не підлягає відновленню. Згідно висновку експерта № 657 від 3 серпня 2018 року вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будинку, завданих внаслідок вибуху, майнова шкода в цінах на час проведення експертизи становить 1 279 028,00 грн. Всі речі домашнього вжитку, побутова техніка, меблі, особисті речі потерпілих були знищені вибухом. Згідно висновку експерта № 9/43 від 31 травня 2018 року розмір майнової шкоди, заподіяної власнику пошкодженого майна внаслідок виникнення пожежі (вибуху), що мало місце 20 січня 2017 року, на момент проведення експертизи становить 275 987,86 грн.
Зазначають, що діями відповідача їм завдано моральну шкоду. Одразу після вибуху ОСОБА_4 та ОСОБА_5 помістили на лікування в опікове відділення 8-ої клінічної лікарні м. Львова. ОСОБА_4 отримав термічний опік полум'ям загальною площею біля 40% поверхні тіла (обличчя, шиї, обох нижніх кінцівок І-ІІІ ступеня). Один тиждень він перебував в реанімаційному відділенні лікарні, йому проведено декілька операцій, після чого він ще два місяці перебував на стаціонарному лікуванні. Через вибух у будинку ОСОБА_4 втратив працездатність та є інвалідом. Крім фізичного болю він також переніс моральні страждання, порушився його звичний ритм життя, він перебуває у постійному стресі та хвилюваннях через пережите, втратив житло та все нажите майно, що сприяло загостренню хвороби серця.
ОСОБА_5 також лікувала в опіковому відділенні термічні опіки близько 30% поверхні тіла І-ІІ-ІІІ ступенів. Лише через місяць після вибуху вона почала ходити. Увесь цей час вона терпіла сильний фізичний біль, який підсилювався і моральними стражданнями.
Вони (позивачі) витратили значні кошти на лікування та відновлення здоров'я. В будинку було знищено усі їхні речі, заощадження, побутову техніку. Вони залишилися без житла.
Моральну шкоду було завдано і їх дочці - ОСОБА_3 . На момент аварії вона не перебувала у будинку, однак протягом усього лікування батьків перебувала більшість часу поруч з ними, купувала всі медикаменти, виходжувала їх.
Просять стягнути майнову і моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, оскільки розподільний газопровід низького тиску на вулиці Кобилянської у м. Стрию відноситься до устаткування підвищеної небезпеки, а відповідач не забезпечив його належне обслуговування, що стало причиною вибуху в будинку.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 8 лютого 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року скасовано постанову Львівського апеляційного суду від 8 лютого 2023 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_3 , до апеляційної скарги приєдналися ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що оскаржуване рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Посилаючись на доводи позовної заяви, просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
У відзиві на апеляційну скаргу від 21 липня 2022 року АТ «ОГС «Львівгаз» просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . У цьому будинку також проживає ОСОБА_4
20 січня 2017 року у зазначеному будинку стався вибух. На підставі повідомлення диспетчера ДСНС м.Стрия на місце події прибули працівники поліції.
Цього дня приблизно о 19 годині 30 хвилин на місце події за викликом прибула аварійна бригада Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз». Двоє осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були госпіталізовані у зв'язку з отриманими в результаті вибуху тілесними ушкодженнями.
20 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань по вказаному факту внесені відомості за № 12017140130000110 з правовою кваліфікацією за частиною першою статті 270 КК України - порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки; розпочато досудове розслідування, яке на теперішній час не завершено. Осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, не встановлено, підозру нікому не оголошено. Потерпілими у провадженні визнані: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .
З висновку експерта № 72/17 від 6 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 отримав термічні опіки, які утворилися в результаті дії високої температури полум'я, могли утворитися 20 січня 2017 року; були небезпечними на момент заподіяння та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. ОСОБА_5 отримала термічні ушкодження І та ІІ ступенів, котрі утворилися в результаті дії високої температури полум'я, могли утворитися 20 січня 2017 року; відносяться до ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, що встановлено висновком експерта № 70/17 від 3 лютого 2017 року.
Для розслідування причин описаної аварії наказом Головного Управління Держпраці у Львівській області було створено комісію.
У акті № 11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року, зазначені наступні організаційні та технічні причини аварії.
Організаційні причини аварії:
1)Мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 не повідомлено аварійну газову службу по телефону «104» про наявність незрозумілого запаху на подвір'ї у їхньому помешканні, що могло стати наслідком можливої негерметичності газових мереж поблизу будинку чи у ньому всередині.
Порушення вимог пункту 5, підрозділу 2 розділу III «Кодексу газорозподільних систем», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1379/27824.
2)Мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 не забезпечено трьохкратний повітрообмін газифікованих приміщень житлового будинку (у газифікованих кімнатах 1, 3, 4 відсутні вентиляційні канали).
Порушення вимог пункту 6.1 розділу V «Правил безпеки систем газопостачання» (НПАОП 0.00-1.76-15), затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року № 285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119.
3) Мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 не забезпечено проведення періодичної перевірки та прочищення димових та вентиляційних каналів житлового будинку спеціалізованою організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт у відповідності до вимог постанови КМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року.
Порушення вимог пункту 6.1 розділу V «Правил безпеки систем газопостачання» (НПАОП 0.00-1.76-15), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року № 285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119.
3)Мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 не забезпечено наявність сигналізаторів довибухових концентрацій газу метану та мікрокоцентрацій чадного газу у газифікованих приміщеннях житлового будинку (житлових кімнатах 1,4).
Порушення вимог пункту 5.3 розділу V «Правил безпеки систем газопостачання» (НПАОП 0.00-1.76-15), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року № 285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119.
Порушення вимог пункту 3.2 розділу III «Правил безпеки систем газопостачання» (НПАОП 0.00-1.76-15), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року № 285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119.
Працівниками Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз» неякісно проведено планове технічне обслуговування внутрібудинкової системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 у березні 2016 року: не проведено перевірку відповідності установки газових приладів та побудови приміщень вимогам проекту і діючим нормативним актам.
Порушення вимог пункту 5.4 Правил безпеки систем газопостачання (НПАОП 0.00-1.76-15), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року № 285 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 червня 2015 року за № 674/27119.
Технічні причини аварії:
1) Проведення мешканцями житлового будинку самовільної реконструкції внутрішньобудинкової системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , газифікованого приблизно 1965 року;
2) Відсутність у газифікованих кімнатах житлового будинку АДРЕСА_1 вентиляційних каналів;
3) Відсутність у газифікованих кімнатах житлового будинку АДРЕСА_1 сигналізаторів довибухових концентрацій газу метану та мікроконцентрацій чадного газу;
4) можливе утворення до вибуху, що стався 20 січня 2017 року, негерметичності (не провар або тріщина ) зварного шва на вуличному газопроводі низького тиску на віддалі приблизно 2 метри від місця врізки газопроводу - вводу до вищевказаного будинку, яку було виявлено на 52- й день після вибуху;
5) Можлива наявність (зберігання) до вибуху, що стався 20 січня 2017 року у житловому будинку АДРЕСА_1 у цьому житловому будинку невстановленої вибухопожежонебезпечної речовини (автомобільного пального, розчинника для фарб, тощо) розлиття чи випаровування якої могло перевищити встановлений норматив порогової маси, яка при контакті з іскрою при ввімкненні електровимикача освітлення могла призвести до вибуху.
Комісією з технічного розслідування причин аварії, з урахуванням пояснень постраждалого ОСОБА_4 , встановлено, що за тиждень до аварії він власноруч проводив чистку димового каналу будинку, до якого було під'єднано димоходи газових кахельних печей кімнат 1 та 4 (арк. 8 акту № 11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року).
Комісією з розслідування технічних причин виникнення аварії встановлено, що в кімнаті 1 житлового будинку АДРЕСА_1 встановлена газова кахельна піч без автоматики безпеки. Вентиляційний канал та сигналізатор загазованості відсутні. В кімнаті 2 вентиляційний канал та сигналізатор загазованості відсутні. В кімнаті 4 встановлено газову кахельну піч без автоматики безпеки. Вентиляційний канал та сигналізатор загазованості відсутні. На веранді змонтовано газовий конвектор з відводом димових газів через зовнішню стіну будинку. В будинку відсутні вентиляційні канали та сигналізатори загазованості. В протоколі огляду місця, де сталася аварія від 21 січня 2017 року, зафіксовано, що конвектор під'єднаний несертифікованим гнучким металорукавом. Продукти згоряння від двох кахельних печей виводилися до димового каналу, який побудований з керамічної цегли. (арк. 2, 3 акту № 11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року).
Комісія встановила дві найвірогідніші причини аварії:
1) можливе зберігання у житловому будинку невстановленої хімічної вибухопожежонебезпечної речовини (автомобільного пального, розчинника для фарб, тощо), яка могла бути використана для випалювання сажі з димоходу під час його чистки, розлиття чи випаровування якої згодом могло перевищити встановлений норматив порогової маси;
2) внаслідок можливого потрапляння у будинок природного газу внаслідок утворення негерметичності (не провар або тріщина) зварного шва на вуличному газопроводі низького тиску, на віддалі приблизно 2 метри від місця врізки газопроводу - вводу (довжиною 4,5 метри) до будинку та концентрації його у в межах від 5 до 15 % до об'єму приміщення - епіцентру вибуху, який відбувся при контакті з іскрою внаслідок ввімкнення електровимикача освітлення.
Допитаний у якості свідка голова комісії розслідування причин виникнення аварії ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що 20 та 21 січня 2017 року виїздив на місце вибуху у будинку позивачів. Все, що встановила комісія, зазначено у акті. На місці події також були невідомі йому люди, які поспіхом розбирали частини пошкодженого будинку. При цьому як він, так і інші працівники служб, які прибули на виклик, повідомляли, що це місце події, яке належить зберегти у незмінному стані. Проте невідомі цьому не надавали значення і далі продовжували розбирати завали будівлі. У разі, якщо б місце події було збережене, органи поліції могли б провести відповідні експертизи та встановити дійсні обставини у справі.
Згідно пояснень допитаного в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_9 , який у 2017 році працював на посаді начальника аварійно-диспетчерської бригади АТ «Львівгаз», 20 січня 2017 року йому повідомили про вибух газу у будинку у м. Стрию. Відповідно до відпрацьованого плану взаємодії всіх служб на місце аварії виїхали працівники ДНС, поліції, АТ «Львівгазу», медичні працівники. По приїзду на місце події працівники АТ «Львівгаз» відразу проводили обстеження місцевості в радіусі 50 м від будинку постраждалих, з метою виявлення витоків газу та забезпечення безпеки людей, які проводили обстеження місця події, та які проживали поруч. ОСОБА_10 газу встановлено не було. Свідок зазначив, що місце події було огороджене біло-червоною стрічкою у великому радіусі. Будинок позивачів був зруйнований, проте свідка здивувало те, що міжкімнатні перегородки та меблі стояли на місці. Кілька нижніх рядів шиферу на даху були не пошкоджені, а верхня його частина - знята. Крім того, на частині снігу на подвір'ї будинку була велика чорна пляма від сажі, на якій лежали частки цегли від димоходу. Всередину будинку ніхто з присутніх не заходив, бо це було небезпечно. Свідок під уламками також побачив конвектор, з якого висів шланг, який призначений для водопостачання, а не газопостачання.
Свідок ОСОБА_11 , який був членом комісії по розслідуванню причин аварії, пояснив, що прибув на місце події зранку 21 січня 2017 року. Будинок позивачів був зруйнований та не придатний для проживання. Їх родичі та сусіди вже розпочали роботи по розбиранню уламків зруйнованої споруди. На території працював невеликий екскаватор та був самоскид, що вивозив будівельне сміття. При цьому місце події не було огороджене. Нікого з працівників поліції чи ДНС не було. Оскільки в його присутності не було знайдено будь-яких хімічних чи вибухових речовин, що могли слугувати причиною вибуху, тому він і прийшов до висновку, що це міг бути лише вибух газу. Через десять днів члени комісії повторно виходили на місце вибуху, проте не було можливості встановити будь-які додаткові обставини, оскільки об'єкт повністю змінився внаслідок проведених робіт по демонтажу зруйнованого будинку.
Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (працівники АТ «Львівгаз», які обстежували місце вибуху та навколишньої території з метою виявлення витоку газу для забезпечення безпеки громадян) пояснили, що не встановили витоку газу на території будинковолодіння позивачів та навколо нього. Причиною аварії вважають неналежне користування споживачами газовими приладами.
У висновку експертного дослідження № 3/3 від 13 лютого 2018 року, наданого експертом Львівського НДЕКЦ МВС України Головком В.Є., зазначено, що на марлевих тампонах зі змивами, які містяться в двох номерних пакетах (2991533, 2991518), слідів вибухових речовин (нафтопродуктів) та паливно-мастильних матеріалів не виявлено.
З висновку експертного дослідження № 2/1Д від 16 березня 2018 року, проведеного експертами Львівського НДЕКЦ МВС України Шунькіним В.М. та ОСОБА_17 , вбачається, що експерти дійшли наступних висновків: епіцентр вибуху, який стався 20 січня 2017 року в приватному будинку громадянина ОСОБА_4 на вулиці Кобилянської у м.Стрий Львівської області, знаходився в кімнаті 1-5 (нумерація експерта) в районі електровимикача, причиною події 20 січня 2017 року в цьому будинку є утворення в житлових приміщеннях вибухонебезпечної газоповітряної суміші за рахунок природного газу, витік якого відбувся з пошкодженого газопроводу, внаслідок чого стався об'ємний хімічний вибух.
Відомості про те, що ці експерти попереджені, або обізнані про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за статтями 384, 385 КК України, відсутні.
Ухвалою від 29 листопада 2018 року слідчого судді Сас С. С. у кримінальному провадженні № 12017140130000110 призначено судову вибухо-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: «Де знаходиться епіцентр вибуху, що мав місце 20 січня 2017 року в житловому будинку АДРЕСА_1 ?» та «Яка причина вибуху, що мав місце 20 січня 2017 року в житловому будинку АДРЕСА_1 ?».
Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28 січня 2019 року № 2/172Е по першому питанню епіцентр вибуху знаходиться в одній із кімнат будинку ОСОБА_4 , що розташований на АДРЕСА_1 , в місці розташування вмикача освітлення. У цьому висновку зазначено, що відповісти на друге запитання не надається можливим у зв'язку з тим, що ініціатором проведення судової експертизи не надано експерту усіх вихідних даних для встановлення причини вибуху, що мав місце 20 січня 2017 року у вказаному будинку.
При проведенні у межах кримінального провадження № 12017140130000110 судової вибухо-технічної експертизи судовий експерт ОСОБА_18 був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за статтями 384, 385 КК України, про що свідчить його підпис у висновку експерта від 28 січня 2019 року № 2/172Е.
Відповідно до висновку Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 31 травня 2018 року № 9/43 розмір майнової шкоди, заподіяної власнику пошкодженого майна внаслідок пожежі (вибуху), що мало місце 20 січня 2017 року, на момент проведення експертизи (31 травня 2018 року) становить 275 987,86 грн.
Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 3 серпня 2018 року № 657 вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень житлового будинку АДРЕСА_1 , завданих внаслідок вибуху, а також вартість завданої майнової шкоди, в цінах на час проведення експертизи, становить 1 279 028 грн.
Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за матеріалами кримінального провадження № 12017140130000110 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 від 19 жовтня 2018 року № 633/649/650 аварія, пов'язана з використанням газу в побуті, яка сталась 20 січня 2017 року в житловому будинку АДРЕСА_2 , є психотравмувальною для ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ; внаслідок такої їм завдані психологічні страждання як основа правового поняття «моральної шкоди». Однак встановлення причинного зв'язку між моральними стражданнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 діями відповідача (відповідачів) неможливе через те, що першопочатково має бути встановлений факт вини особи в інкримінованому їм (їй) діянні.
Орієнтовно-рекомендований розмір компенсації за завдані ОСОБА_5 психологічні та фізичні страждання (моральну шкоду) може бути більш точно визначений після встановлення механізму скоєного правопорушення та визначення ступеня вини сторін, і виходячи з кількісного еквіваленту мінімальних заробітних плат, може становити від 0 до 504 мінімальних заробітних плат в Україні на час ухвалення рішення суду; ОСОБА_4 - від 0 до 918 мінімальних заробітних плат в Україні на час ухвалення рішення суду; ОСОБА_3 - від 0 до 54 мінімальних заробітних плат в Україні на час ухвалення рішення суду.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.
Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно із ст.4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У висновку експертного дослідження №2/1д від 16 березня 2018 року та висновку експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року не зазначено, що ці висновки підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Таким чином, висновок експертного дослідження №2/1д від 16 березня 2018 року та висновок експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року не є висновками експерта, які складено на замовлення учасника справи в розумінні ст.106 ЦПК України, та не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів.
Висновок експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року, наданий експертом Львівського НДЕКЦ МВС України Головком В.Є., також викликає сумніви в його правильності та достовірності при встановленні причин вибуху у житловому будинку АДРЕСА_1 20 січня 2017 року.
У висновку експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року зазначається, що водяні змиви в кількості 5 відрізків марлі та ацетонові змиви на відрізках марлі упаковано в номерні полімерні пакети (2991533 і 2991518 відповідно) запаковано 21 червня 2017 року. Тобто зразки, що були направлені на експертизу, були вилучені лише через 5 місяців з розібраного після аварії будинку, при цьому варто врахувати, що будинок весь цей час піддавався впливу погодних явищ (дощ, сніг, вітер, зміна температури повітря тощо), що могло призвести до повного знищення слідів аварії.
У висновку експертизи не зазначено локалізацію місць, де було знято вказані змиви.
У судовому засіданні експерт Головко В.Є., яким був наданий висновок експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року, на запитання представника відповідача відповів, що він погоджується із висновками головного судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України Рябініна І.М. про те, що збережені на місці пожежі залишки легкозаймистих та горючих рідин особливо легких (бензинів, розчинників для лаків і фарб), за рахунок дифузії і випаровування легко губляться протягом нетривалого часу, тому своєчасне вилучення, правильна упаковка речових доказів і швидка їх доставка на дослідження - запорука успіху при їх виявленні і дослідженні.
Із змісту висновку експертного дослідження № 3/3 від 13 лютого 2018 року вбачається, що такий виконувався за клопотанням захисника Марусяка В.Я. від 24 січня 2018 року. На дослідження експертові було надано паперовий конверт з об'єктами дослідження та копією акту огляду будинку АДРЕСА_1 від 21 червня 2017 року. На вирішення експерта було поставлено запитання: «Чи знаходяться на наданих на дослідження об'єктах, розміщених у спецпакетах № 2991533 та № 2991518, сліди вибухопожежонебезпечних речовин чи інших вибухових чи легкозаймистих речовин?». Із опису зовнішнього вигляду пакета, що поступив з об'єктами дослідження, вбачається, що на такому містяться підписи понятих - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , спеціаліста ОСОБА_18 та час пакування - 21 червня 2017 року. Між тим, в розпорядження суду не надано акта огляду будинку позивачів від 21 червня 2017 року, що став вихідними даними для досліджень експерта. Відтак, не можна зробити висновок про те, хто був учасником такого огляду, який правовий статус вказаних осіб, яка необхідність проведення такого огляду через шість місяців після події вибуху. Також суд поставив під сумнів правомірність та правильність відібрання спеціалістом Шунькіним В.М. досліджуваних об'єктів 21 червня 2017 року. Як вбачається із тексту експертного дослідження №2/1Д від 16 березня 2018 року, яке надалі було проведено експертом Шунькіним В.М. , клопотання щодо проведення дослідження за фактом вибуху 20 січня 2017 року надійшло від ОСОБА_3 до ЛНДЕКЦ МВСУ лише 4 січня 2018 року. Тобто, не відомо у якості кого приймав участь ОСОБА_18 у огляді місця вибуху 21 червня 2017 року, ким був уповноважений на відібрання будь-яких зразків та в яких умовах зберігалися об'єкти дослідження у період з 21 червня 2017 року до 13 лютого 2018 року (часу проведення дослідження).
Таким чином, висновок експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року не спростовує одну з можливих причин аварії, які зазначені в акті №11 технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року - можливе зберігання у житловому будинку невстановленої хімічної вибухопожежонебезпечної речовини (автомобільного пального, розчинника для фарб, тощо), яка могла бути використана для випалювання сажі з димоходу під час його чистки, розлиття чи випаровування якої згодом могло перевищити встановлений норматив порогової маси.
Крім цього, висновок експертного дослідження №2/1д від 16 березня 2018 року, наданий експертами Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , викликає сумніви в його правильності та не може бути визнаний судом обґрунтованим, оскільки суперечить іншим матеріалам справи.
З матеріалів кримінального провадження №12017140130000110, вбачається, що експерт Львівського НДЕКЦ МВС України Шунькін В.М. на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні №12017140130000110, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, надав висновок №2/172Е від 28 січня 2019 року, в якому вказав, що не може встановити причини вибуху у житловому будинку АДРЕСА_1 20 січня 2017 року. Зазначив, що на його клопотання органом досудового розслідування не було надано додаткових матеріалів та не вчинено інших слідчих дій. Зокрема, експерт просив: надати акт огляду місця події від 21 червня 2017 року, висновок вибухово-технічного експертного дослідження від 16 березня 2018 року за №2/1Д; направити елемент труби, що вилучалася 19 травня 2017 року на проведення металознавчої та трасологічної експертиз; для встановлення об'єктивних обставин виникнення вибуху в житловому будинку просив провести додатковий огляд об'єкта. При цьому вказував, що об'єкт повинен знаходитися в стані, у якому він безпосередньо перебував після вибуху. Такий огляд просив провести за участю експерта, органу, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, власників та інших зацікавлених сторін.
При проведенні експертного дослідження, за результатами якого було надано висновок вибухово-технічного експертного дослідження від 16 березня 2018 року за №2/1Д, експерт Шунькін В.М. не ставив вимогу про направлення елемента труби, що вилучалася 19 травня 2017 року, на проведення металознавчої та трасологічної експертиз. Не проведення металознавчої та трасологічної експертиз елемента вказаної труби не стало перешкодою для надання експертом висновку експертного дослідження від 16 березня 2018 року за №2/1Д. Тому незрозуміло чому не проведення металознавчої та трасологічної експертиз елемента труби було причиною, через яку експерт не зміг встановити причини вибуху, що мав місце 20 січня 2017 року у житловому будинку позивачів, при складанні висновку №2/172Е від 28 січня 2019 року.
Вимога експерта про проведення додаткового огляду об'єкта та про те, що об'єкт повинен знаходитися в стані, у якому він перебував безпосередньо після вибуху, не могла бути виконана ініціатором проведення експертизи - Стрийським відділом поліції ГУНП у Львівській області через те, що з часу вибуху у житловому будинку АДРЕСА_1 20 січня 2017 року до проведення експертизи експертом Шунькіним В.М. та складення висновку №2/172Е від 28 січня 2019 року пройшло більше 2 років, а об'єкт дослідження - житловий будинок АДРЕСА_1 не міг знаходитися у стані, в якому він перебував після вибуху, оскільки наявними у справі доказами (актом №11 технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року, показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків встановлено, що 21 січня 2017 року (на другий день після аварії) родичами потерпілих, без погодження з членами комісії з розслідування було розпочато проведення термінового демонтажу вцілілих елементів конструкцій житлового будинку, про, що свідчать долучені до матеріалів розслідування фотознімки. Зокрема, було повністю демонтовано дах будинку та вирізано трубопроводи системи газопостачання, що унеможливило встановити обставин та причини вибуху, його епіцентр та скерованість. При цьому експерт брав до уваги пояснення ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 24 березня 2017 року, надані ними адвокату позивачів, які не узгоджуються з показаннями інших свідків, що були допитані на досудовому розслідуванні, в ході розгляду цієї справи, а також іншими доказами. Наведене вбачається із тексту висновку (т. 1 а.с. 53). В силу дії ст. 76,78 ЦПК України такі письмові пояснення не є доказами у справі, відтак не можуть братися до уваги.
Крім цього, викликає сумніви описаний у висновку експертного дослідження від 16 березня 2018 року за №2/1Д механізм можливого потрапляння природного газу з пошкодженого вуличного газопроводу в житловий будинок. У цьому висновку зазначено, що імовірний механізм появи газу у будинку відбувався за рахунок того, що газ, який витікав з пошкодженого трубопроводу та розповсюджувався в м'якому ґрунті для виходу назовні в атмосферу, зустрічався з мерзлим ґрунтом та по його межах направлявся до будинку по найменшому шляху опору. Через стики між підлогою та стіною газ наповнював об'єм жилих приміщень та утворював при цьому вибухонебезпечну газоповітряну суміш, яка при вмиканні електровимикача ОСОБА_4 призвела до вибуху.
З матеріалів інвентаризаційної справи (розділ «Технічний опис конструктивних елементів, визначення відсотка зносу»), наданих Стрийським МБТІ на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2020 року у даній справі, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 був розміщений на стрічковому бетонному фундаменті шириною 0,4 м та глибиною закладення - 0,96 м.
Відповідно до листа Львівського регіонального центру з гідрометеорології №14-08/19-628 від 4 червня 2020 року глибина промерзання ґрунту у м. Стрию Львівської області 10 січня 2017 року становила 30 см, а в період з 11 по 20 січня 2017 року - 33 см.
З наданих представником відповідача пояснень, а також пояснень свідків - працівників відповідача та експертів вбачається, що у разі наявності витоку із газопроводу газ розповсюджується у м'якому ґрунті та прямує на вихід назовні в атмосферу, рухаючись шляхом найменшого опору. За наявності промерзлого ґрунту газ розповсюджується у м'якому грунті під промерзлою його частиною. Однак, бетонний та щільний шар фундаменту житлового будинку, глибина залягання якого є більшою, ніж глибина промерзання ґрунту, унеможливлює потрапляння природного газу під підлогу житлового будинку, що в свою чергу унеможливлює потрапляння газу всередину будинку. Крім того, сумнівним є факт переміщення газу від точки витоку, на яку вказують позивачі, не рівномірно по всій площу, а лише в бік їх будинку.
Із урахуванням встановленого суд першої інстанції прийшов до того, що висновки експертних досліджень №2/1Д від 16 березня 2018 року та №3/3 від 13 лютого 2018 року не є допустимими та достовірними доказами.
Із пояснень позивачки ОСОБА_3 та її представника в судовому засіданні вбачається, що в зв'яку з бездіяльністю слідчих органів у проведенні досудового розслідування за фактом вибуху, потерпілі змушені були самостійно збирати докази у кримінальному провадженні, відтак, звернулися до експертної установи самостійно.
Суд першої інстанції зазначив, що ч. 1 ст. 93 КПК України визначає право потерпілого збирати докази у порядку, передбаченому цим Кодексом. Частина 3 ст. 93 цього Кодексу, встановлює, що потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Відтак, проведення слідчих дій (огляд місця події чи призначення експертизи) є виключною компетенцією органу досудового розслідування. Потерпілі вправі звертатися до слідчого з клопотаннями про повторний огляд місця події чи призначення експертиз і у разі відмови у задоволенні таких, оскаржувати дії слідчого. Відтак, висновок експертного дослідження №2/1Д від 16 березня 2018 року та висновок експертного дослідження №3/3 від 13 лютого 2018 року не можуть вважатися допустимими доказами.
Відповідно до п.4 глави 3 розділу 4 Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.
У п.11.9. Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що технічне (приладове) обстеження стану підземних газопроводів повинно проводитися: при тривалості експлуатації газопроводів до 25 років - не рідше 1 разу на 5 років; при тривалості експлуатації понад 25 років і до закінчення амортизаційного строку - не рідше 1 разу на 3 роки.
Відповідно до відомостей, що містяться в акті №11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року, та у паспорті газопроводу низького тиску на вулиці Кобилянської у м. Стрий Львівської області вбачається, що 8 липня 2015 року працівниками Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз» проведено комплексне приладне обстеження газопроводу низького тиску Ду 100 на цій вулиці. Згідно висновку акту шурфового обстеження підземного газопроводу низького тиску, зазначений газопровід придатний до подальшої експлуатації. Вказане свідчить, що відповідачем своєчасно проведено технічне (приладове) обстеження газопроводу низького тиску Ду 100 для підтримання його у належному стані, а також для забезпечення безаварійної роботи газопроводу.
Згідно з відомостями про технічне обслуговування і ремонтні роботи, занесеними у паспорт газопроводу низького тиску на вулиці Кобилянської у м. Стрию Львівської області, 3 листопада 2016 року працівниками Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз» ліквідовано витік газу на муфті ПЕ 110мм, замінено муфту на поліетиленовому газопроводі низького тиску, що йде до котеджів, під'єднаного до вуличного сталевого газопроводу низького тиску у 2010 році (арк. 4 акту №11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року).
Посилання позивачів на те, що у відповідності до вимог п.2.4.2. Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них № 124, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 9 червня 1998 року, відповідач після ліквідації витоку газу на муфті ПЕ 110мм 3 листопада 2016 року повинен був провести позачергове обстеження газопроводу низького тиску на вулиці Кобилянської у м. Стрию Львівської області суд першої інстанції спростував наступним.
З інформації, що міститься у паспорті газопроводу низького тиску на вулиці Кобилянської у м. Стрию Львівської області, в акті №11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року, а також з пояснень свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , вбачається, що 3 листопада 2016 року працівниками Стрийського відділення ПАТ «Львівгаз» витік газу було ліквідовано не на газопроводі низького тиску на вулиці Кобилянської у м. Стрию, а на поліетиленовому газопроводі низького тиску, яким подається газ до котеджів, під'єднаному до вуличного сталевого газопроводу низького тиску у 2010 році. А тому підстав для проведення позачергового обстеження газопроводу низького тиску на вулиці Кобилянської у м.Стрий Львівської області не було.
Безпосередньо після аварії 20 січня 2017 року працівники відповідача у цей день провели і зафіксували у заявці №119 контрольне шпилькування та заміри загазованості повіреним у органах Держстандарту газоаналізатором ШІ-11, як безпосередньо на газопроводі - вводі до житлового будинку АДРЕСА_1 , так і вздовж вуличного газопроводу низького тиску Ду 100, на віддалі 50 метрів по обидві сторони від цього будинку. Заміри показали відсутність пропусків газу, що свідчить про герметичність газопроводу - вводу та вуличного газопроводу у радіусі 50 метрів від будинку (арк. 8 акту №11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року). Зазначене дає підстави стверджувати, що мережі зовнішнього газопостачання були цілими та неушкодженими.
Згідно з витягами з оперативних журналів та журналів обліку одоранту ГРС «Нежухів» та ГРС «Пукеничі» (додатків до листа Стрийського ВУПЗГ УМГ «Львівтрансгаз» від 15 лютого 2017 року №149/01-07) одоризація газу на ГРС «Нежухів» та ГРС «Пукеничі» у період з 15 по 21 січня 2017 року, проводилася безперебійно, у робочому режимі, згідно затверджених технологічних регламентів, інструкцій з експлуатації та у відповідності до вимог Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів (НПАОП 60.3-1.01-10) (арк. 7 акту №11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року).
Допитані у якості потерпілих та у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що приблизно за тиждень до аварії ОСОБА_4 самостійно проводив роботи з перевірки та чищення димоходу. З його слів тяга була. На запитання чи відчувався перед аварією запах газу (одоранту) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповіли, що близько 11 години вони відчували у приміщенні запах, подібний до запаху перепаленої фарби, на вулиці відчувався такий самий запах, перед самою аварією ніяких запахів вони не відчували. На запитання чи викликав хтось з них, по телефону № 104 аварійну газову службу, пояснили, що не викликали, оскільки запах не був подібний до запаху газу. Також ствердили, що у будинку не було вентиляційних каналів.
Відповідно до п.5 глави 2 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем для локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій споживач невідкладно повинен повідомляти про них аварійно-диспетчерській службі Оператора ГРМ за номером екстреного виклику або іншим номером, зазначеним у договорі.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до висновку про малу ймовірність того, що причиною вибуху у житловому будинку АДРЕСА_1 20 січня 2017 року був вибух газоповітряної суміші, яка утворилася за рахунок газу, що витікав з вуличного газопроводу.
14 березня 2017 року працівниками відповідача, за участі голови комісії з технічного розслідування аварії (нещасного випадку пов'язаного з використанням газу в побуті), що сталася в житловому будинку АДРЕСА_1 - заступника начальника відділу на виробництві і на ОПН ГУ Держпраці у Львівській області Столяра А.М., представників власників зазначеного будинку, які запросили зафіксувати вказані роботи представників ЗМІ (телебачення), проведено розкриття підземних комунікацій біля житлового будинку №29 на цій вулиці. Розкриття проводилося механізованим методом, трактором-екскаватором МТЗ-82 від місця врізки поліетиленового газопроводу до котеджів, вздовж осі металевого вуличного газопроводу низького тиску Ду 100 мм на АДРЕСА_1 в напрямку до житлового будинку АДРЕСА_1 . Після цього працівниками ПАТ «Львівгаз» було проведено аварійно-відновлювальні роботи на вказаній ділянці газопроводу шляхом вирізання негерметичної ділянки газопроводу та вварювання котушки (елемента труби) аналогічного діаметру довжиною 1000 мм (арк. 7 акту №11 технічного розслідування причин аварії, пов'язаної з використанням газу у побуті від 19 травня 2017 року). В судовому засіданні було оглянуто диск із записом виконання вказаних робіт. Між тим, позивачі не змогли повідомити ні прізвище особи, яка на їх прохання проводила заміри на підтвердження факту витоку природного газу, не назвали і прилад , яким невідома особа здійснювала такі заміри. Відтак, відповідно до ст.ст.76,78 ЦПК України згаданий відеозапис суд не прийняв як належний і допустимий доказ у справі.
Негерметичність (непровар або тріщина) зварного шва на вуличному газопроводі низького тиску, яку було виявлено 14 березня 2017 року, не свідчить про те, що причиною вибуху в житловому будинку АДРЕСА_1 20 січня 2017 року був витік газу з вуличного газопроводу, оскільки таку було виявлено через значний проміжок часу - 14 березня 2017 року (на 52 день після аварії); розкриття підземних комунікацій 14 березня 2017 року проводилося механічним способом із застосуванням важкої техніки, що стало причиною неможливості проведення експертизи встановлення причини негерметичності на ділянці газопроводу, адже виконання робіт трактором-екскаватором МТЗ-82 само по собі могло спричинити негерметичність газопроводу. Безпосередньо після вибуху (20 січня 2017 року працівниками ПАТ «Львівгаз» проводилося обстеження вздовж вуличного газопроводу низького тиску Ду 100 на відстані 50 метрів по обидві сторони від помешкання позивачів. Заміри показали відсутність пропусків газу та герметичність газопроводу - вводу та вуличного газопроводу у радіусі 50 метрів від будинку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок № 3/3 від 13 лютого 2018 року, виконаний експертом Львівського НДЕКЦ МВС України Головком В.Є., та висновок експертного дослідження № 2/1Д від 16 березня 2018 року, виконаний експертами Львівського НДЕКЦ МВС України Шунькіним В.М. і ОСОБА_17 , є недопустимими доказами у розумінні ст. 78 ЦПК України, оскільки такі не відповідають вимогам ст. 106 цього Кодексу, оскільки не містять вказівки на те, що експертам відомо про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів також враховує наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Висновки експертизи є одним з засобів доказування (п.2 ч.2 ст. 76 ЦПК України).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.
У постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року (справа № 461/3675/17) зазначено, що ст. 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку (ст. 102 ЦПК України).
Якщо наявні в справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може бути здійснено судом із призначенням відповідної судової експертизи, а кожен експертний висновок повинен оцінюватися судами на предмет його належності, допустимості, достовірності та достатності. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 902/834/20.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, якщо вона ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
В основі встановлених цивільним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду має бути дотримання встановленого законом порядку одержання доказів. Зокрема, статтею 78 ЦПК України визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання.
Частинами 6 і 7 ст.102 ЦПК, зокрема, передбачено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де і ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Також у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених цивільним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 372/1862/17).
У висновку № 3/3 від 13 лютого 2018 року та висновку експертного дослідження № 2/1Д від 16 березня 2018 року не зазначено, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що ці висновки підготовлено для подання до суду.
Окрім того, суд першої інстанції посилався на порушення порядку проведення експертами досліджень, зокрема, що надані на дослідження об'єкти отримані з порушенням встановленого процесуального порядку, через значний час після події, за обставин не встановлення локації місць, з яких вилучено об'єкти дослідження, зокрема - змиви; при яких обставинах і ким це вилучення проведено. У висновку експерта Шунькіна В.М. від 28 січня 2019 року № 2/172 Е, коли експерт був попереджений про відповідальність за статтями 384 і 385 КК України, зазначено про неможливість надати відповідь на питання про причину вибуху, хоч у висновку № 2/1Д від 16 березня 2018 року цей же експерт надав категоричну відповідь на це ж питання, а при виготовленні наявного у висновку № 2/1Д зображення 10 про механізм появи газу в будинку не відобразив, що будинок має фундамент (т.1 а.с.73). Суд врахував, що зразки, які були направлені на експертизу, були вилучені лише через 5 місяців з розібраного після аварії будинку, який піддавався впливу погодних явищ (дощ, сніг, вітер, зміна температури повітря тощо), а також на місці якого здійснювалося розчищення завалів, що могло призвести до повного знищення слідів аварії.
Допитаний у суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_18 не пояснив свій процесуальний статус при огляді місця події 21 червня 2017 року, ким такий огляд проводився і чому на конверті, у якому адвокатом Марусяком В.Я. надано разом із клопотанням про проведення експертизи об'єкти дослідження, - змиви з місця події, зазначено його ( ОСОБА_18 ) як спеціаліста, та чому об'єкти дослідження знаходилися у представника позивачів, яким підписано конверт із наданими на дослідження об'єктами; ким він ( ОСОБА_18 ) був уповноважений на відібрання будь-яких зразків та в яких умовах зберігались об'єкти дослідження у період з 21 червня 2017 року до часу проведення дослідження (13 лютого 2018 року). Також експерт ОСОБА_24 не пояснив при допиті в апеляційному суді чому в складеному ним досліджені не зазначено про його обізнаність щодо відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку.
Суд першої інстанції встановив порушення порядку проведення вказаних досліджень та у зв'язку з цим висновки № 3/3 від 13 лютого 2018 року та № 2/1Д від 16 березня 2018 року вірно визнав недопустимими доказами.
З огляду на те, що з моменту вибуху у будинку позивачів сплинув значний час, об'єкт дослідження не може бути відновлений до стану, який був після вибуху, проведення повторних експертиз на теперішній час є недоцільним. Учасники справи клопотань про проведення повторних експертиз не подавали.
З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачами не доведено заподіяння їм шкоди відповідачем як особою, яка здійснювала діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки.
Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам на підставі дослідження наявних у праві доказів, не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , до якої приєдналися ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий- Т.І.Приколота
Судді: Ю.Р.Мікуш Р.В.Савуляк