Справа №521/14590/23
Пр. №2-а/521/15/24
12 березня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.
при секретарі - Ткач А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради посилаючись на те, що 01 березня 2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради відносно неї було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності №005/5 якою її, працівника підприємства (організації) торгівлі, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 15 лютого 2023 року близько 10 год. 00 хв. за адресою м. Херсон, вул. Перекопська-Чорноморська, на розі у кіоску здійснювала продаж пивом, чим порушила наказ Херсонської міської цивільної адміністрації №28-н від 12 листопада 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Позивачка із фактом скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, не погоджується, вважає постанову серії №005/5 від 01 березня 2023 року про накладення адміністративного стягнення незаконною та необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин справи.
Вказувала, що до матеріалів справи не додано доказів, які б підтверджували факт продажу слабоалкогольних напоїв, Таким чином, у матеріалах справи недостатньо доказів для встановлення об'єктивної сторони правопорушення
Стверджувала, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання нею грошей від продажу алкогольних виробів, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 2 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Зазначила, що матеріалах справи відсутні відомості про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, а саме: не складені акти, відсутні свідки, та особи, які придбали алкогольні напої, факт продажу не зафіксовано технічними приладами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доказами. Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази для встановлення об'єктивної сторони правопорушення (торгівлі алкогольними напоями).
Крім того, вказувала, що у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано точні обставини вчинення адміністративного правопорушення: за якою саме ціною позивач здійснювала торгівлю алкогольними напоями, не вилучено кошти, які остання отримала в результаті продажу зазначених виробів, протоколом не вказано та не доведено сам факт продажу (обмін товару на гроші), кому саме були продані алкогольні напої.
Посилаючись на порушення своїх прав, позивачка просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності №005/5 від 01 березня 2023 року про притягнення її, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Ухвалою суду від 12 червня 2023 провадження було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2024 року, у зв'язку із наданням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку судді Леонову О.С. справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М.
Справа отримана суддею 29 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 29 січня 2024 року справу було прийнято до провадження у справі, вирішено розглядати адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання (а.с. 53-54).
Позивачка та її представник, діючий на підставі ордеру від 07 червня 2023 року, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 124, 126 КАС України(а.с. 13, 74,76, 77, 78, 82).
Представник відповідача, діючий на підставі довіреності від 19 квітня 2023 року, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 70, 73, 75, 79, 80, 81).
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП (ч.1 ст.218 КУпАП).
Згідно оспорюваної позивачем постанови №005/5 від 01 березня 2023 року 15 лютого 2023 року близько 10 год. 00 хв. за адресою м. Херсон, вул. Перекопська-Чорноморська, на розі у кіоску здійснювала продаж пивом, чим порушила наказ Херсонської міської цивільної адміністрації №28-н від 12 листопада 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. (а.с. 22).
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Відтак, однією із об'єктивних ознак складу даного адміністративного правопорушення є діяння, яке полягає у продажі, зокрема і алкогольних напоїв, у час доби, що заборонений відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
Суб'єктом даного правопорушення, виходячи із диспозиції даної норми, є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 8 Закону України № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному КМ України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», дію воєнного стану неодноразово продовжено, зокрема, воєнний стан діяв і на час виявлення правопорушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за продаж 15 лютого 2023 року приблизно о 10 год 00 хв, тобто у заборонений час доби, алкогольного напою-пиво.
Під час розгляду даної справи судом досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані відповідачем, які досліджувалися при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 : протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №092355 (а.с. 11).
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; зазначення реквізитів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Доводи позивача про відсутність доказів порушення нею вимог ч. 2 ст. 156 КУпАП спростовуються дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Інших доводів щодо неправомірності оскаржуваної постанови адміністративний позов не містить.
Отже, зважаючи, що під час розгляду судом цієї адміністративної справи встановлено законні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення правил торгівлі, то суд приходить до висновку про законність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України закріплено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду буде складено протягом п'яти днів.
Суддя: О.М. Сегеда