Справа № 442/1757/24
Провадження № 1-в/442/82/2024
15 березня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич, клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
встановив:
04.03.2024 ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, в якій просить застосувати до нього ст.81 КК України та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримав, просить таку задоволити.
Представник ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» проти задоволення клопотання заперечила.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив.
Вислухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч.1,п.2 ч.3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі,може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частковоі від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Луцького міськрайонного суду за ч.1 ст.186, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік.
В період іспитового строку ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин, який виразився у викраденні чужого майна повторно, чим завдав майнову шкоду ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «АТБ».
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.01.2022 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч1 ст.71 КК України, призначено покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку - 18.04.2022, кінець - 18.06.2024.
В судовому засіданні встановлено, що станом на 28.02.2024 відбута частина строку покарання складає 1 рік 10 місяців та 10 днів. Під час відбування покарання у місцях попередньо ув'язнення та позбавлення волі засуджений ОСОБА_3 характеризується позитивно: під час тримання у ДУ «Луцький слідчий ізолятор» зарекомендував себе посередньо, стягнення не накладались, заохочення не надавались. 3 06.07.2022 відбуває покарання у ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)». Дотримується встановлених вимог режиму відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. 2 рази заохочувався за сумлінне ставлення до праці і добру поведінку. 27.04.2023 постановою начальника установи переведений в дільницю соціальної реабілітації, як такий що стає на шлях виправлення. Працевлаштований допоміжним робітником у ФОП « ОСОБА_8 ». До роботи відноситься сумлінно, зарекомендував себе як трудолюбивий та виконавчий, поставлені завдання виконує. Прагне до вдосконалення наявних професійно-технічних навиків, у 2022 році здобув професію «Муляр. Штукатур» у навчальному центрі установи, чим реалізував програму диференційованого виховного впливу «Професія». Бере участь у проведенні виховних заходів, які проводяться в установі, робить для себе правильні висновки. Приймає участь у роботі самодіяльних організацій засуджених, входить до складу санітарно-побутової секції. За характером спокійний, врівноважений, цілеспрямований, в колективі засуджених не конфліктний, підтримує рівні і доброзичливі стосунки. Дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом, виконує законні вимоги адміністрації. Підтримує зв?язок з родичами шляхом листування і побачень, отримує від них посилки (бандеролі) та передачі. Вину у скоєному злочині визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого загальний бал оцінювання становить 70 балів, що визначає його як такого, що довів своє виправлення.
Разом з цим, як зазначено в п.2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення суд зобов'язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до вимог ст.81 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, а також за клопотанням засудженого, його адвоката чи захисника.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, є не лише відбуття певної частини покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, тому суд вважає, що в задоволення клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки останній, на думку суду, свого виправлення не довів, жодного разу не заохочувався, дисциплінарні стягнення не накладались, не працює.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на не відбутий термін 3 місяці 3 дні.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 18.03.2024.
Суддя ОСОБА_1