Справа № 442/1975/24
Провадження № 1-кп/442/162/2024
15 березня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження в залі суду в м.Дрогобичі кримінальне провадження №12024142110000027 від 01.02.2024 відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобича Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов'язаного, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження:
31.01.2024 орієнтовно о 23.00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи на проїзній частині дороги поблизу шиномонтажу, що на вул.І.Франка 39 в с.Лішня, Дрогобицького району Львівської області, достовірно знаючи про впровадження на території України воєнного стану, у зв'язку з агресією російської федерації проти України, усвідомлюючи наявність регулярних повітряних тривог у місці Дрогобичі та Дрогобицькому районі, а також те, що в період з 24.02.2022 військовими збройних сил російської федерації неодноразово здійснювались авіаційні удари крилатими ракетами, ракетні обстріли по об'єктах військової і цивільної інфраструктури м.Дрогобич та Дрогобицького району Львівської області, внаслідок чого знищувались та руйнувались об?єкти цивільної інфраструктури, та те, що мешканці лякаються від гучних звуків, схожих на вибухи, виник протиправний умисел, безпричинно, з хуліганських мотивів, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, проявляючи винятковий цинізм, на запуск феєрверків. 3 метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_2 достовірно знаючи про заборону використання піротехнічних засобів у воєнний час, проігнорував це, вийняв із багажного відділення автомобіля марки «Fiat Bravo» із тимчасовою реєстрацією НОМЕР_1 , піротехнічний виріб - салютну установку із назвою «Феєрверк новорічний» із маркуванням «СУ 30-36-2» на 36 пострілів, яку придбав у 2019 році, та привіз із дому, відійшов на прилягаючу дорогу, що веде у напрямку с.Монастир Лішнянський Дрогобицького району Львівської області, щоб там його використати. Реалізуючи свій протиправний умисел, того ж дня орієнтовно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись поблизу шиномонтажу, що на вул.Івана Франка, 39 у с.Лішня, Дрогобицького району, Львівської області та на відстані близько 20-ти метрів від дороги та приватних будинків, усвідомлюючи те, що він перебуває у громадському місці, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що виразилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, умисно, знаючи про впровадження на території України воєнного стану, проявляючи винятковий цинізм та нехтуючи Розпорядженням міського голови Дрогобицької міської ради №397-р від 30.06.2023 та рішенням ради оборони області Львівської обласної військової адміністрації №16 від 30.12.2022, якими встановлено заборону використання, продаж та запуск піротехнічних виробів (феєрверків, салютів і петард незалежно від класу) встановив на землю піротехнічний виріб - салютну установку із назвою «Феєрверк новорічний» із маркуванням «СУ 30-36-2» на 36 пострілів, підпалив гніт, в результаті чого у такий спосіб виконав 36 гучних пострілів салюту, поруч з житловими будинками громадян, чим грубо порушив заборону на використання таких засобів, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, а також громадський порядок, внаслідок чого налякав мешканців прилеглих приватних житлових будинків та перехожих, які вирішили, що відбувається черговий обстріл військовими формуваннями збройних сил російської федерації, що загрожує їх життю та здоров?ю, тим самим супроводжував свої дії винятковим цинізмом, який виявився у порушенні спокою громадян в період дії воєнного стану в Україні, після чого ОСОБА_2 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.296 КК України, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом.
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_2 , та за підписом захисника ОСОБА_4 , подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні яого обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом.
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання не встановлено.
З врахуванням наведеного, аналізуючи особу винуватого, як в загально - соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, встановлених судом конкретних обставин події, а також беручи до уваги те, що проступок обвинуваченим вчинено під час дії воєнного стану, дії ОСОБА_2 призвели до значного суспільного резонансу, мали вплив на оточуючих з огляду на те, що громадяни сприйняли звук від феєрверку як обстріли зі сторони країни агресора, суд, з урахуванням положень Загальної частини Кримінального кодексу України дійшов висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкцій статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді арешту, оскільки виключно такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання на даній стадії суд не вбачає.
З речовими доказами необхідно поступити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України за якими призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.02.2024 - скасувати.
Речовий доказ:
Упаковку з-під феєрверку «Феєрверк новорічний» із маркуванням «СУ 30-36-2», який опечатаний у спец пакет WAR 1762113 - знищити.
СD-R диск із записом відео опублікованого користувачем під назвою «dro_live» у соціальній мережі Інстаграм - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1