Справа № 461/1684/24
Провадження № 2-н/461/241/24
15.03.2024 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,
розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, -
Заявник звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_1 у розмірі 7346,30 грн.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити якщо із поданих документів вбачається пропуск позовної давності, оскільки така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Заявник просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.08.2019 року по 01.01.2024 року. В даному випадку заявник просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за період, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд вважає, що слід відмовити у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», оскільки заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за період, що перевищує визначений Цивільним кодексом України строк позовної давності.
Згідно з ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» не повертається.
Керуючись ст.165 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня її підписання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Р. Юрків.