18.03.2024
Справа № 331/792/24
Провадження № 2/331/1076/2024
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Свириденко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому вказує, що 10 жовтня 2015 року між сторонами по справі був укладений шлюб, що зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянськ Бердянського міськрайонного управління у Запорізькій області, актовий запис № 756.
Від цього шлюбу у них народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після укладання шлюбу та народження дитини виявилось, що у них різні погляди на життя, звички, які неприйнятні для спільного проживання. Стосунки вичерпані. Шлюб між позивачем та відповідачем носить формальний характер, інтимних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. А тому подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх спільним інтересам та інтересам дитини, що має істотне значення.
Тому примирення між ними, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. І тому на примирення позивач не погоджується, вважаючи його неможливим.
Позивач просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10.10.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянськ Бердянського міськрайонного управління у Запорізькій області, актовий запис № 756. Прізвище позивача залишити шлюбне, а саме, ОСОБА_4 . Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою суду від 09.02.2024 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
10 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, що зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 756, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.10.2015 року.
Від шлюбу у них народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.01.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянськ Бердянського міськрайонного управління у Запорізькій області, актовий запис № 21.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При цьому, слід зазначити, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами по справі припинені, разом не проживають, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Позивач на розірванні шлюбу наполягає, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує. Таким чином, суд вважає встановленим, що шлюб між сторонами по справі необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивача та відповідача і після розірвання шлюбу не будуть порушені права подружжя.
Враховуючи, що позивач не бажає миритися з відповідачем, примирення між ними до цього часу не відбулося та позивач не виявив намір на збереження сім'ї, суд не може примусити його зберегти шлюб, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі, а саме 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.12,29,76, 81,82, 245, 265 ЦПК, ст. ст.29, 110, 113,115 Сімейного кодексу України,суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 10.10.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління у Запорізькій області, актовий запис № 756.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 18 березня 2024 року.
Суддя Н.В.Фісун