Справа №523/1680/24
Провадження №1-кп/523/998/24
07.03.2024 року
Суворовський районний суд м. Одеси в складі: гоовуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню по звинуваченню ОСОБА_5 , у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.4, ст.289 ч.2 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженню по звинуваченню ОСОБА_5 , у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.4, ст.289 ч.2 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про доцільність продовження строку домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 , так як закінчується строк його дії закінчується.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний час доби, оскільки підтверджень щодо працевлаштування обвинуваченого суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Зі змісту положень ч. 4 ст. 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора, а зі ст. 178 цього Кодексу слідує, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності визначені цією нормою закону обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ст. 177 зазначеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого; його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому строку домашнього арешту, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З врахуванням сукупності викладеного, суд вивчивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки ОСОБА_5 , під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк домашнього арешту на шістдесят днів, з покладанням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177-178, 181, 331, 369-372, главою 18 КПК України, суд, -
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , продовжити строком на 2 місяці, тобто до 07.05.2024 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
1.Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
2.Прибувати за першою вимогою прокурора та/або суду.
2. Знаходитись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 будь-яким способом спілкуватись потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1