Номер провадження: 33/813/56/24
Номер справи місцевого суду: 522/2434/23
Головуючий у першій інстанції Русєва А.С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
27.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 14.08.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у складі судді Русєвої А.С.,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №192530 від 23 січня 2023 року, ОСОБА_1 23.01.2023 о 18:00 год., за адресою Херсонська обл., Херсонський район, с. Чорнобаївка, вул. Галицька, керував транспортним засобом «Great Wall Haval H6», державні номерні знаки НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 14.08.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Не погодившись з наведеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 14.08.2023 та ухвалити нову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно наявного відеозапису, він спочатку погодився пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки не вважав, що щось порушив та був впевнений, що він пройде огляд, проте працівники поліції почали його підбурювати відмовитися та запевняли, що жодних негативних наслідків для нього це не понесе, чим ввели його в оману та створили для нього негативні наслідки у вигляді складання протоколу та позбавлення його права керування. Зазначає, що він був необізнаний в процедурі проходження на стан алкогольного сп'яніння, працівники поліції грубо порушили його права та відмовили йому у наданні огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікарняному закладі. Також працівники поліції здійснювали відносно нього психологічний тиск, внаслідок якого його було дискредитовано та складено адміністративний протокол. В матеріалах справи немає відеодоказу керування ним транспортним засобом, оскільки він не керував таким в стані сп'яніння.
В якості доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 також посилається на те, що матеріали адміністративної справи та протокол про адміністративне правопорушення працівниками складені з наступними порушеннями, зокрема працівники поліції не пояснили йому причину зупинки його транспортного засобу; не відсторонили від керування транспортним засобом; не роз'яснили йому права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння; не виписали направлення та не доставили його до медичного закладу, з метою проходження тесту на стан алкогольного сп'яіння у лікарні; в протоколі відсутні дані (модель, серія і номер) засобу відео фіксації; в матеріалах справи не містяться повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася; в матеріалах справи відсутня довідка про те, чи отримував він посвідчення водія; працівники поліції не залучали під час здійснення огляду свідків.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 27.02.2024, з'явився ОСОБА_1 та його представник - адвокат Швець К.О.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Швець К.О., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №192530 від 23 січня 2023 року та відеоматеріалами, долученими до протоколу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та вимогам ст.ст.245,252,280 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що згідно наявного відеозапису, він спочатку погодився пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки не вважав, що щось порушив та був впевнений, що він пройде огляд, проте працівники поліції почали його підбурювати відмовитися та запевняли, що жодних негативних наслідків для нього це не понесе, чим ввели його в оману та створили для нього негативні наслідки у вигляді складання протоколу та позбавлення його права керування.
Проте вказані доводи апелянта є недоведеними, оскільки з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що поліцейським належним чином роз'яснено ОСОБА_1 про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння і не є рівноцінним та не вказує на те, що працівник поліції спонукав водія відмовитися від огляду (2 уривок відеозапису).
При цьому відповідно до ч. 3 ст.256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №192530 від 23.01.2023 вбачається, що у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 зазначив, що випив склянку пива, після чого керував транспортним засобом, а отже зазначене вказує на те, що останній свідомо прийняв рішення відмовитися від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Жодних інших зауважень чи пояснень у протоколі ОСОБА_1 не зазначив та до протоколу не надав. Крім того, матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин первісна згода пройти огляд не може розцінюватися як доказ викладених доводів, оскільки правом ОСОБА_1 до часу складання протоколу було змінити своє рішення та відмовитися від проходження огляду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом оцінюються апеляційним судом критично, з огляду на те, що останній відмовився пройти освідування, тому підстав для його відсторонення від керування не було.
Твердження апелянта про те, що поліцейські під час складання протоколу не роз'яснювали йому права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння є також необґрунтованими, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №192530 від 23 січня 2023 року вказано, що особі роз'яснені його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що ОСОБА_1 затвердив своїм підписом. В місці для пояснень ОСОБА_1 зазначив, що випив склянку пива, після чого керував транспортним засобом, та інших пояснень не надав. Жодні дії працівників поліції щодо дотримання вимог закону під час складання процесуальних документів в установленому законом порядку не оскаржував та протиправність дій працівників поліції не довів.
Суд відхиляє і доводи ОСОБА_1 про відсутність у справі направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, оскільки таке направлення не видається особі, яка підлягає огляду, на руки, а спрямовується співробітником поліції разом з особою, яка підлягає огляду, до відповідного закладу охорони здоров'я. За усвідомленої відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у співробітників поліції не виник обов'язок з оформлення направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я.
Безпідставними є і посилання скаржника про те, що в протоколі відсутні дані (модель, серія і номер) засобу відео фіксації, оскільки відсутність в протоколі про адміністративного правопорушення даних щодо назви, моделі, серії і номеру засобу відеофіксації не свідчить про порушення поліцейським, який його складав, вимог ст.256 КУпАП, якою не передбачено необхідності їх відображення у вказаному процесуальному документі.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи не містяться повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася є також необґрунтованими, оскільки хоча і відеозапис дійсно є небезперервним, проте він містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення, відтак доводи про його не безперервність не впливають на висновки суду.
Зазначені відеозаписи відображають із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 , його поведінку та те, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Доданий до матеріалів справи диск/електронний носій із відеозаписом адміністративного правопорушення є джерелом доказом в розумінні вимог ч.1 ст. 251 КУпАП. Отже, виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд визнає відеозапис, який приєднано до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та який був повторно досліджений в ході апеляційного розгляду справи:
- достовірним, оскільки він узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення з урахуванням всіх обставин справи,
- допустимим, оскільки він отриманий та досліджений в законний спосіб,
- належним, оскільки він стосуються подій, що сталися 23.01.2023 та інкримінуються ОСОБА_1 .
Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що при проведенні огляду не було залучено свідків, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП наявність свідків при здійсненні відеофіксації не вимагається.
Пояснення допитаного апеляційним судом свідка ОСОБА_2 , які до того ж мали суперечливий характер, встановлених обставин відмови від проходження огляду, зафіксованих відеозаписом, не спростовують, тому підставою скасування постанови суду бути не можуть.
Інші доводи апелянта не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.
Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 14.08.2023 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова