Номер провадження: 33/813/572/24
Номер справи місцевого суду: 522/21881/23
Головуючий у першій інстанції Русєва А. С.
Доповідач Громік Р. Д.
05.03.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Триколіч І.Б.,
за участі: ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, у сумі 25500 гривень в дохід держави; стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок,
З протоколу про адміністративне правопорушення №15-0184/2023/пр від 01.11.2023 вбачається, що в.о. начальника КУ «Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради» Коцюба С.М. порушив законодавство про закупівлі щодо укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлі, умови якого не відповідають вимогам на порушення вимог абзацу І пункту 18 особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (із змінами) (далі-Особливості) уклав з переможцем товариством з обмеженою відповідальністю «ВСТ-ОЙЛ» (далі - ТОВ «ВСТ-ОЙЛ») договір від 19.06.2023 № ВСТ-415 (далі - Договір), умови якого відрізняються від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі в частині повної невідповідності умов оприлюдненого Договору умовам проекту договору, завантаженого у додатку 1 до тендерної документації, за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 164-14 КУпАП.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, у сумі 25500 гривень в дохід держави; стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2024 року та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 164-14 та обмежитись усним зауваженням, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що свою вину визнає, укладанням договору матеріальної шкоди місцевому бюджету не заподіяно, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того зазначає, що у зв'язку із виникненням надзвичайної події державного рівня у вигляді масового затоплення території Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської областей та інших територій за рішенням Одеського міського оперативного штабу з координації діяльності органів місцевого самоврядування наказом №38 від 06 червня 2023 року ОСОБА_1 , як керівника було направлено для ліквідації наслідків надзвичайної події та надання всебічної допомоги у Херсонську область. 19 червня 2023 року у день підписання Договору він повернувся з відрядження, надзвичайна подія, складні умови виконання завдань з ліквідації наслідків негативно вплинули на його стан здоров'я. Стислі строки підписання Договору, стан сильного душевного та емоційного хвилювання також вплинули на ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до п. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.164-14 КУпАП настає за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Апеляційним судом встановлено, що вина притягуваного, крім її визнання ОСОБА_1 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 15-0184/2023/пр від 01.11.2023, копією Наказу №223 від 18.09.2023 з копією переліку процедур закупівель щодо яких здійснюється моніторинг процедур закупівель, копією Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 28.09.2023 №438, копією Розпорядження про призначення ОСОБА_1 , копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальної установи «Рятувально-водолазної служби Одеської міської ради», тендерною документацією та іншими матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свобода в поданні ними до суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою), виходячи з того, що малозначні правопорушення - це такі діяння, які:
1) не являють собою великої суспільної небезпеки,
2) у вчиненні яких порушник щиро розкаявся,
3) не заподіяли або не здатні були заподіяти значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим, охоронюваним законом, цінностям.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, рід занять, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, щире каяття, обставини, які передували укладенню Договору, відсутність завданої шкоди місцевого бюджету, а навпаки економію бюджетних коштів, апеляційний суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для недопущення подібної поведінки надалі, для досягнення виховного впливу.
Посилання суду першої інстанції на те, що адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП не може бути визнано як малозначне не приймається судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на таке.
Відповідно до примітки ст. 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.
Тобто законодавцем чітко визначено перелік адміністративних правопорушень, які не можуть бути визнані малозначними, адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 164-14 КУпАП, до нього не входить, а тому у даному випадку може бути застосована ст. 22 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ , при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 252, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2024 року змінити.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік