Справа № 510/266/24
Провадження № 3/510/283/24
22 лютого 2024 року м. Рені
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І., розглядаючи матеріали, що надійшли від впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ур. Запорізької області, громадянина України, непрацюючого, мешк. за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, 02.02.2024 р. о 22 год. 00 хв., на ділянці відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в районі прикордонного знаку № 1350 на відстані 800 м, було виявлено гр. ОСОБА_1 , який намагався незаконно перетнути державний кордон України в напрямку м. Рені (Україна) - с. Джурджулешти (Р. Молдова) поза пунктом пропуску в пішому порядку, без документів які дають право на перетин державного кордону, порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, в матеріалах справи є його заява про розгляд справи за його відсутності.
Адміністративні матеріали містять наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 264817 від 02.02.2024р.; рапорт іпс ОСОБА_2 від 02.02.2024р.; письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.02.2024р.
Інших доказів на момент розгляду справи суду не надано.
Дослідивши матеріали справи та додані до неї докази, суд приходить до висновку, що у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід відмовити з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
У КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній справі.
У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію, зазначити відомості про свідків правопорушення, якщо вони є.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
В матеріалах справи відсутні будь які докази спроби здійснити ОСОБА_1 перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, окрім викладених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби. Крім того, до адміністративних матеріалів додані пояснення ОСОБА_1 від 02.02.2024р. відповідно яких він зазначає про перебування 02.02.2024р. у м. Рені Одеської області як внутрішньо - переміщена особа, та виявлення його приблизно о 18 годині прикордонним нарядом, що діаметрально протирічить обставинам викладеним у рапорті та протоколі.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суддя приходить до переконання, що в межах наданих суду доказів вчинення адміністративного правопорушення, у діях ОСОБА_1 , відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
За цих обставин суд закриває провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 247 ч. 1 п. 1, 248, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП - відмовити. Провадження у справі закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.ст. 32, 321 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя В.І. Дудник