15 березня 2024 року Київ № 320/13312/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 266943,22 гривень в рахунок погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 266 943, 22 грн. Позивач зазначає, що враховуючи наявність несплаченого зобов'язання, яке набуло статусу податкового боргу, на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» №26248-13 від 10.11.2020. Оскільки вжиті заходи не призвели до позитивного результату у вигляді сплати податку до бюджету, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, ухвала суду від 14.01.2022 була оприлюднена також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
17.02.2022 відповідачем було подано заяву про отримання копії позовної заяви з доданими документами.
З приводу наведеного суду зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.
До матеріалів позовної заяви додано фіскальний чек поштового відправлення АТ «Укрпошта», відповідно до якого відповідачу було направлено лист з рекомендованим повідомленням від 11.10.2021.
Крім того, 22.02.2022 відповідач ознайомилася з матеріалами справи. З огляду на що відповідач вважається повідомленою належним чином.
Відповідач правом подання відзиву не скористалася, заяв по суті справи та доказів відповідачем до суду не подано.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку Головному управлінні ДПС у Київській області та є платником податків.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент звернення позивачем до суду з даним позовом за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 266 943, 22 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми грошового зобов'язання, контролюючим органом направлено за податковою адресою відповідача податкову вимогу форми «Ф» №26248-13 від 10.11.2020 на суму 266 943, 22 грн, яка повернулась із довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило Головне управління ДПС у Київській області на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).
Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно приписів пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Головним управлінням ДПС у Київській області у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу винесено податкову вимогу форми «Ф» №26248-13 від 10.11.2020, яка була направлена на податкову адресу відповідача та повернулася з довідкою пошти без вручення з незалежних від податкового органу причин «за закінченням терміну зберігання», а відтак, за правилами підпункту 59.1 статті 59, пункту 58.3 статті 58, підпункту 42.2, пункту 42.4, статті 42 ПК України, податкова вимога вважається врученою відповідачу в силу закону.
Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги форми «Ф» №26248-13 від 10.11.2020, на підставі якої виникла заборгованість.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання на загальну суму 266 682, 41 грн.
Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи позовних вимог, позов про стягнення з відповідача податкового боргу слід задовольнити та стягнути вищевказану суму в дохід державного бюджету.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) податковий борг у розмірі 266 943 (двісті шістдесят шість тисяч дев'ятсот сорок три тисячі) гривні 22 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.