07 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11540/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання Бендес А.Г.
за участю представника позивача Брюховецького М.М.
розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року (головуючий суддя Царікова О.В.)
в адміністративній справі №160/11540/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 29.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Донецького державного університету внутрішніх справ, в якому просив:
1. Визнати протиправними та скасувати:
- наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №219 о/с «Про особовий склад», відповідно якого ОСОБА_1 відраховано з університету та звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію»;
- наказ по Донецькому державному університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким звільнено зі служби в поліції та відраховано з Донецького державного університету внутрішніх справ курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати відповідача поновити курсантом навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача як курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 було звільнено зі служби в поліції та відраховано з Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області). Звільнення відбулося на підставі наказу по Донецькому державному університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » за порушення службової дисципліни, скоєння дисциплінарного проступку, недотримання вимог Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», Закону України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту», Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України 14.02.2008 №62, наказу МВС України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», Наказів ДонДУВС від 21.04.2022 №188 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професіональної підготовки ДонДУВС» та від 06.07.2022 №287 «Про виконання розпорядку дня та дотримання внутрішнього порядку в університеті на 2022/23 навчальний рік», що виразилося, на думку керівництва, у порушенні розпорядку дня, вживанні алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, спробі вчинення дрібного хуліганства, а також неналежному виконанні функціональних обов'язків курсанта і поліцейського. 24.04.2023 наказом Донецького державного університету внутрішніх справ №219 о/с «Про особовий склад» позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію». Позивач зазначив, що про наказ дізнався 24.04.2023, а належним чином ознайомлений зі змістом останнього був лише 04.05.2023, коли отримав копію наказу засобами поштового зв'язку «Укрпошта». Позивач наголошував на тому, що до 19.04.2023 відносно нього заходи дисциплінарного впливу не застосовувались, за порушення дисципліни до відповідальності позивач не притягався. Вказав, що формальною підставою винесення наказу були події 19.04.2023: позивач залишив територію КННІ по АДРЕСА_1 , приблизно 18:15. Близько 20:40 год він разом із своїм другом - ОСОБА_2 та його батьками поїхали на автомобілі до магазину «АТБ», де ОСОБА_2 придбав собі 3 банки пива та почав розпивати алкогольні напої на вулиці. На зауваження ОСОБА_1 він не реагував, тому, останній забрав у друга банку пива та поклав до своєї кишені. Згодом, прийшовши на подвір'я будинку АДРЕСА_2 приблизно о 21:05 год, ОСОБА_2 почав пити другу банку пива. Позивач теж зробив ряд зауважень щодо неможливості розпиття спиртних напоїв в громадському місці та забрав пиво у товариша. Таким чином, позивач наголошував на тому, що алкогольні напої на вулиці не вживав, у стані алкогольного сп'яніння у громадському місті не перебував, ніяких спроб вчинення дрібного хуліганства з його боку не було. Зазначене підтверджується висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у стані сп'яніння не перебував. Приводом для прийняття вищезазначених наказів про відрахування з університету та звільнення зі служби в поліції став відеозапис, розміщений в телеграм-каналі, у зв'язку з чим, було призначено службове розслідування. За наслідками проведеного службового розслідування наказом від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » позивача було звільнено зі служби в поліції та відраховано з Донецького державного університету внутрішніх справ. Позивач не погоджується з прийнятими наказами, вважає, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього безпідставно, адже, ним не було допущено дисциплінарних проступків, а оспорювані накази прийняті необґрунтовано та з порушенням засад пропорційності, тому й звернувся до адміністративного суду з цим адміністративним позовом для захисту своїх прав та інтересів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем допущено неприпустиму для поліцейського поведінку, порушено зазначені вище приписи чинного законодавства України, Присягу поліцейського, відповідні накази, видані по університету стосовно поведінки курсантів, з якими останній був ознайомлений безпосередньо. Вказав, що в порушення вимог законодавства, позивач, який проходив службу в Національній поліції України, вчинив порушення службової дисципліни, а саме скоїв дисциплінарний проступок, який підриває авторитет курсанта та працівника Національної поліції, є несумісним зі службою в поліції та протирічить меті виховання та навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції та відрахування з університету є співмірним до вчиненого проступку. Відтак, визначений відповідачем вид дисциплінарного стягнення відповідав тяжкості вчиненого проступку, приймаючи оскаржені накази, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Вказує, що позивач не порушував законодавства України, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, , адміністративний порядок н6е порушував. Зазначає, що раніше курсант ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, дисципліну не порушував. Навпаки, 22.11.2022 року ОСОБА_1 зупинив правопорушення, викликав наряд патрульної поліції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Жодних заяв чи клопотань до суду не подав.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України курсантом навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ (далі - ДонДУВС), місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
24.04.2023 наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ полковника поліції Сергія Вітвіцького №219о/с «Про особовий склад» рядового поліції ОСОБА_1 (0185822), курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» та відраховано з університету 24.04.2023.
Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з університету став наказ ректора Донецького державного університету внутрішніх справ полковника поліції Сергія Вітвіцького від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким за порушення службової дисципліни, скоєння дисциплінарного проступку, недотримання вимог Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», Закону України від 15.03.2018 №2337-VІІI «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту», Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 №62, наказу МВС України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», наказів ДонДУВС від 21.04.2022 №188 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС» та від 06.07.2022 №287 «Про виконання розпорядку дня та підтримання внутрішнього порядку в університеті на 2022/23 навчальний рік», що виразилося у порушенні розпорядку дня, вживанні алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння у громадському місті, спробі вчинення дрібного хуліганства, а також неналежному виконанні функціональних обов'язків курсанта і поліцейського, звільнено зі служби в поліції та відраховано з Донецького державного університету внутрішніх справ курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 .
Позивач вважає протиправними накази від 24.04.2023 №219о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 та від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, Правил етичної поведінки поліцейських, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII,
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
В силу ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77).
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби (ч.2 та ч.3 ст.77 ЗУ №580-VIII)
Види відповідальності поліцейських встановлені ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, згідно з якою у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування, проведеного відповідно до наказу ректора Донецького державного університету внутрішніх справ полковника поліції Сергія Вітвіцького від 20.04.2023 №199 «Про призначення та проведення службового розслідування».
Згідно Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни курсантом навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядовим поліції ОСОБА_1 від 24.04.2023, затвердженого ректором Донецького державного університету внутрішніх справ полковником поліції Сергієм Вітвіцьким 24.04.2023, дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування було встановлено таке.
20.04.2023 до керівництва ДонДУВС надійшла доповідна записка проректора університету-директора КННІ ДонДУВС ОСОБА_3 (вих. №520/32-2023 від 20.04.2023) про факт можливого порушення службової дисципліни курсантом навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядовим поліції ОСОБА_1 .
За попередньою перевіркою та проведеними заходами було встановлено, що 19.04.2023 о 21.15 год за адресою: АДРЕСА_3 , громадянами міста на мобільний пристрій було зафіксовано курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 , який імовірно розпивав алкогольні напої з невідомою цивільною особою, яка не належить до числа осіб перемінного чи постійного складу університету, та чинив дрібне хуліганство, а саме намагався справити природні потреби у громадському місті біля зазначеного будинку №34. Цей відеозапис потрапив до телеграм каналу «HKR» соціальної мережі Інтернет.
20.04.2023 о 08.50 год рядового поліції ОСОБА_1 було направлено до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради з метою проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно висновку медичного огляду від 20.04.2023 №1020 у курсанта ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння не виявлено.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний вище висновок датований 20.04.2023 року, при цьому події, які потягнули звільнення позивача відбулися 19.04.2023.
Натомість, будь-яких медичних документів від 19.04.2023 що підтверджують відсутність алкогольного та наркотичного сп'яніння позивача матеріали справи не містять.
Матеріалами справи також підтверджується, що під час проведення службового розслідування опитаний курсант навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк рядовий поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 19.04.2023 о 18.15 год після закінчення навчального процесу він покинув місце розташування університету та направився за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_4 .
Приблизно о 19:00 год він зайшов додому, залишив свою сумку та попрямував до свого друга ОСОБА_4 , у якого знаходився приблизно до 20:50 год.
Далі батьки ОСОБА_5 відвезли їх до магазину «АТБ», де останній придбав собі три банки пива по 0,5 л. Вийшовши з магазину приблизно о 21.05 год, вони з другом попрямували до його місця мешкання.
По дорозі ОСОБА_5 розпивав алкогольні напої, він алкогольні напої не вживав, був одягнутий в однострій поліцейського з шевронами ДонДУВС та поліцейським жетоном.
Далі вони зупинились біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де продовжили свою бесіду, під час якої ОСОБА_5 розпивав алкогольні напої. Він робив йому зауваження і просив не робити цього.
Далі ОСОБА_6 пояснив, що під час розмови з другом він взяв до рук порожню банку з-під пива та почав крутити нею.
Цим жестом він намагався заспокоїти свого друга та спонукав його не вживати алкогольні напої.
Потім він відчув, що йому давить пасок на штанах та вирішив послабити його і почав розстібати пасок.
В цей час він вирішив зробити це в більш темному місці та підійшов ближче до стіни будинку.
Водночас у нього з карману випала повна банка з пивом, яку він забрав у ОСОБА_5 , щоб той не вживав алкогольних напоїв.
Коли він почав піднімати банку, то почув зауваження від мешканців будинку, які, як виявилося, в цей час знімали його з другом на мобільний телефон.
Це відео невідомі виклали у місцевий телеграм канал.
Також під час проведення службового розслідування опитаний провідний фахівець факультету №1 КННІ ДонДУВС капітан поліції ОСОБА_7 , який пояснив, що
20.04.2023 приблизно о 07:00 год від декана факультету №1 майора поліції ОСОБА_8 йому стало відомо про те, що 19.04.2023 о 21:15 год за адресою: АДРЕСА_3 , громадянами міста на мобільний пристрій було зафіксовано курсанта 2-го курсу навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 , який імовірно розпивав алкогольні напої зі своїм другом та чинив дрібне хуліганство, а саме: намагався справити природні потреби під стіни житлового будинку.
Цей відеозапис потрапив до телеграм каналу мережі Інтернет.
Керівництвом була поставлена задача викликати вищезазначеного курсанта для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
20.04.2023 о 08:50 год він разом з рядовим поліції ОСОБА_1 прибули до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, де останній добровільно пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно висновку медичного огляду від 20.04.2023 №1020 у ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння не виявлено.
Під час проведення службового розслідування також опитаний громадянин України та очевидець скоєного дисциплінарного проступку ОСОБА_9 , який пояснив, що
19.04.2023 о 22.05 год він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_5 . В цей час у вікні біля свого під'їзду він побачив невідомого чоловіка у форменому одязі поліції зі знаками розрізнення та жетоном поліцейського на грудях, який разом з іншим невідомим чоловіком у цивільному одязі розпивали алкогольні напої, а саме пиво в бляшаній банці.
Далі допивши пиво, чоловік у форменому одязі почав крутити порожню банку з-під пива в руках. З цього моменту він почав знімати на свій мобільний пристрій зазначених чоловіків, які між собою голосно та емоційно розмовляли, проте, про що саме йому погано було чутно.
Приблизно через 2 хвилини чоловік у форменому одязі почав розстібувати пасок на штанах та направився до дверей його під'їзду.
В цей момент у нього з кишені випала ще одна бляшана банка з-під пива, тільки вже повна.
Він не витримав та зробив зауваження щодо намірів чоловіка у формі справити малу нужду біля дверей його під'їзду.
Після його зауваження чоловіки дуже швидко пішли.
Крім того ОСОБА_9 у своєму поясненні зауважив, що чоловік у формі поліцейського мав намір справити малу нужду біля дверей під'їзду його будинку та, якби він не зробив йому зауваження, останній би не зупинився.
Він впевнений, що чоловіки перебували у стані алкогольного сп'яніння, тому що йому було дуже гарно видно, що вони п'ють пиво.
Під час проведення службового розслідування опитана громадянка України та очевидець скоєного дисциплінарного проступку ОСОБА_10 , яка надала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_9 .
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно зі службовою характеристикою за час навчання рядовий поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо.
До навчання, семінарських та практичних занять ставиться пасивно.
Середній бал успішності складає 3.5 балів.
Недостатньо приділяє часу самостійній підготовці та роботі з додатковою літературою, не завжди прагне ґрунтовно розібратися в питаннях дисциплін, що вивчаються.
За характером спокійний, врівноважений, за необхідністю може відстояти свою точку зору.
На критичні зауваження реагує та формально робить висновки.
У спілкуванні зі старшими за званням і віком дотримується правил субординації.
З усіма товаришами по навчанню підтримує дружні стосунки.
До виконання службових обов'язків та обов'язків поліцейського ставився у більшості випадків формально.
Загалом неініціативний, активної участі у житті курсу, факультету, університету та міста Кривого Рогу не приймає, посередньо виконує свої функціональні обов'язки.
Відповідач зазначає, що з метою з'ясування всіх обставин вказаної події під час проведення службового розслідування вивчено організацію соціально-гуманітарної роботи на факультеті №1 КННІ ДонДУВС.
Відомості про проведення інструктажів з курсантами 2-го курсу факультету №1 КННІ щодо недопущення порушень службової та навчальної дисципліни, суворої заборони вживання алкогольних напоїв, наркотичних, психотропних речовин, виконання розпорядку дня, відповідальності за дотримання дисципліни та законності зберігаються у відповідних наглядових справах факультету.
Оглядом відеозапису з телеграм каналу «HKR» соціальної мережі Інтернет встановлено, що на відеофайлі тривалістю 1 хв. 28 сек. зафіксований курсант навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядовий поліції ОСОБА_1 разом з невідомою особою чоловічої статі, яка розпиває алкогольні напої та курить тютюнові вироби.
Рядовий поліції ОСОБА_1 одягнутий в однострій поліцейського, з шевронами МВС (НПУ) та поліцейським жетоном, в цей час тримає в руках бляшану банку з-під алкогольного напою та розмовляє з невідомим (діалог на відеозапису не чутний).
Далі ОСОБА_1 ставить банку з-під алкогольного напою на лавицю та починає розстібати пасок на штанах.
При цьому на відеозапису помітно хитку ходу рядового поліції ОСОБА_1 , його емоційну незрозумілу поведінку та порушення координації рухів.
Далі він повертається обличчям до під'їзду та, продовжуючи розстібати пасок, підходить ближче до будинку.
В цей час у нього з карману верхнього одягу випадає повна блящана банка алкогольного напою, яку він починає піднімати з землі та невідома особа, якої не видно на відеозапису, робить йому зауваження.
Таким чином, зіставляючи пояснення ОСОБА_1 з відеозаписом із соціальної мережі Інтернет та поясненнями автора відеозапису, дисциплінарною комісією зроблено висновок, що курсант ОСОБА_1 навмисно, з метою уникнути покарання, вводить в оману членів дисциплінарної комісії та керівництво факультету КННІ і ДонДУВС, тому, його пояснення не відповідають дійсності і суперечать фактам з відеозапису. Також, останній зазначив у своєму поясненні невірну адресу свого місця перебування.
Куріння тютюнових виробів та вживання алкогольних напоїв у громадських місцях є адміністративним правопорушенням, за які законами України передбачена адміністративна відповідальність.
Рядовий поліції ОСОБА_1 згідно своїх функціональних обов'язків повинен був запобігти вчиненню правопорушення, проте, не зробив цього, чим самим порушив свої обов'язки та вимоги п. 3 ст. 3 розділу І Статуту, а саме запобігати вчиненню правопорушень. Також, останній, намагаючись справити нужду в громадському місті, мав намір вчинити адміністративне правопорушення, а саме дрібне хуліганство, за яке передбачена адміністративна відповідальність.
Рядовий поліції ОСОБА_1 перебуває на посаді курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) з 15.08.2021.
Приймаючи Присягу поліцейського, він зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати і охороняти права та свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; п. 6.3, п. п. 6.7.3 ч. 6 наказу МВС від 14.02.2008 №62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС» на осіб перемінного складу поширюються права та обов'язки, передбачені законодавством для працівників МВС з урахуванням особливостей проходження служби (навчання) у ЗВО; курсанти зобов'язані виконувати вимоги законів України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статуту ЗВО, правомірні накази командирів і начальників, суворо дотримуватися норм моралі, професійної та службової етики.
Також слід зазначити, що статтею 1 Статуту визначено поняття службової дисципліни, а саме дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства.
Статтею 3 Статуту зазначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 19 Статуту визначено, що обставинами, які обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку в стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Дисциплінарним проступком відповідно до ст. 12 Статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України.
Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Отже, поведінка поліцейського повинна відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті.
Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Наказом ДонДУВС від 21.04.2022 №188 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», які були власноручно написані курсантом ОСОБА_1 , курсант під час перебування на службі (навчанні), виконанні функціональних обов'язків та поза службою повинен:
щоденно і системно дотримуватися норм етичної поведінки, зокрема постійно контролювати свою поведінку, почуття та емоції, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій;
бути прикладом безумовного дотримання вимог законодавства України та службової дисципліни;
утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України і ДонДУВС;
запобігати вчиненню правопорушень;
категорично заборонено вживати та перебувати в стані алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння.
Одним із основних обов'язків курсантів є неухильне виконання розпорядку дня курсантських підрозділів.
Під час перебування за межами університету курсант зобов'язаний у нічний час доби (з 22.00 до 06.00) знаходитись вдома, за місцем постійного або тимчасового мешкання.
Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що причинами та умовами вказаної події стала недбала і легковажна поведінка курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 , неналежне виконання ним своїх функціональних обов'язків, результатом чого є вчинення ним дисциплінарного проступку, покарання за яке він навмисно намагається уникнути шляхом введення в оману членів дисциплінарної комісії.
Також, зауважено, що спеціальні юридичні і моральні норми пред'являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції, який має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності і приватному житті.
Обставин, що пом'якшують відповідальність курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами та положеннями Закону України від 15.03.2018 №2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказами МВС України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», від 25.03.2019 №209 «Про затвердження Положення про повноваження ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, із застосування заохочень і дисциплінарних стягнень», від 07.09.2009 №381 «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС», а також окремими положеннями наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни курсантом навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 ДонДУВС (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядовим поліції ОСОБА_1 завершеним, а відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, - такими, що підтвердились;
за порушення службової дисципліни, скоєння дисциплінарного проступку, недотримання вимог Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», Закону України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту», Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 №62, наказу МВС України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», наказів ДонДУВС від 21.04.2022 №188 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС» та від 06.07.2022 №287 «Про виконання розпорядку дня та підтримання внутрішнього порядку в університеті на 2022/23 навчальний рік», що виразилося у порушенні розпорядку дня, вживанні алкогольних напоїв та перебуванні у стані алкогольного сп'яніння у громадському місті, спробі вчинення дрібного хуліганства, а також неналежному виконанні функціональних обов'язків курсанта і поліцейського, вирішено застосувати до курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахувати з університету.
ОСОБА_1 відмовився проставити власний підпис про ознайомлення з вищезазначеними документами, що зафіксовано актом засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від підписання документів університету про ознайомлення з їх змістом та від отримання особистих документів від 24.04.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Закону України від 15.03.2018 №2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказу МВС України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» відповідачем направлено позивачу витяг з наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та копію наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №219о/с «Про особовий склад» (поштове відправлення №2501502893978).
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, визначено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1, 3 та 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (ч.5 ст.59 ЗУ №580-VIII).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (п. 1 розділ І Порядку).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
уповноважений керівник - Міністр внутрішніх справ України, службова особа поліції, ректор закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділені повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
Повідомлення особи про ініціювання щодо нього службового розслідування законодавством не передбачено.
Відповідно до п.п. 2, 3 та 5 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807), поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
- брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
- користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з п. 6 розділу IV Порядку повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
Відповідно до п. 7 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до п.п. 8 та 10 розділу V Порядку за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Поліцейського, який притягається до відповідальності, не пізніше ніж за три дні в письмовій формі повідомляють про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
Згідно з п.п. 13 та 14 розділу V Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Відповідно до п. 15 розділу V Порядку якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Згідно з п. 18 розділу V Порядку під час розгляду справи у формі відкритого засідання обговорення та прийняття дисциплінарною комісією рішень за результатами розгляду справи можуть здійснюватися відкрито або за рішенням зазначеної комісії за відсутності осіб, викликаних на таке засідання.
З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і наразі.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яка визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, у період дії воєнного стану службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Уповноважений керівник - ректор закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання (ректор Донецького державного університету внутрішніх справ) не приймав рішення про розгляд справи щодо позивача дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, тому розгляд справи проводився у формі письмового провадження, що відповідало наведеним положенням законодавства.
Відповідно до п.п. 2, 7 та 9 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Згідно з п 1 розділу VII Порядку у разі, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є, зокрема:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Згідно з ч. ч. 7-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Аналогічні положення містяться в п. 2 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
Частиною 5 ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що повноваження ректорів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, щодо застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських, які проходять службу або навчаються в таких навчальних закладах, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Положення про повноваження ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, із застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 25.03.2019 №209 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.03.2019 за №325/33296).
Відповідно до пп. 2 п. 5 вказаного Положення ректор ЗВО МВС (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання МВС) уповноважений застосовувати такі види дисциплінарних стягнень, передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII:
до поліцейських, які здобувають вищу освіту на певному рівні вищої освіти у ЗВО МВС на денній формі навчання:
призначення курсантів (слухачів) поза чергою в наряд - до п'яти нарядів;
зауваження;
догана;
сувора догана;
звільнення з посади курсантів (слухачів);
звільнення зі служби в поліції курсантів, яким первинне звання молодшого складу поліції присвоєно керівником ЗВО МВС.
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, що затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 №381, курсант (слухач) може бути відрахований із ВНЗ (вищого навчального закладу МВС) за одноразове грубе порушення навчальної (службової) дисципліни, правил внутрішнього розпорядку ВНЗ.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно застосовані наведені положення законодавства, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, зокрема, підписами позивача у відповідних відомостях про ознайомлення з наступними документами:
наказом №67 від 20.02.2023 «Про виконання розпорядку дня та підтримання внутрішнього порядку в університеті на 2022/23 навчальний рік» (21.02.2023);
технікою безпеки під час канікулярної відпустки, за межами університету, а також про заборону виїзду на непідконтрольну українській владі територію, а також на територію України, на якій тривають бойові дії або проводяться стабілізаційні заходи, заборони вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, збереження службового посвідчення, жетону поліцейського, дотримання правил дорожнього руху та про необхідність знаходження в сховищі під час повітряної тривоги (05.01.2023);
правилами поведінки за межами інституту, зберігання спеціального жетону та службового посвідчення, транспортної дисципліни, службової дисципліни та законності, заборону вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, а також їх аналогів (29.03.2023);
щодо відповідальності за дотримання дисципліни і законності (28.03.2023);
Правилами щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників і здобувачів вищої освіти університету та їх поведінку (18.02.2023);
щодо виконання розпорядку дня та підтримання внутрішнього порядку в університеті на 2022/23 навчальний рік (18.02.2023);
щодо виконання розпорядку дня та підтримання внутрішнього порядку в університеті на 2022/23 навчальний рік (20.04.2023).
Разом з тим, наказом Донецького державного університету внутрішніх справ від 21.04.2022 №188 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», які були власноручно написані курсантом ОСОБА_1 та засвідчені особистим підписом останнього визначено, що курсант під час перебування на службі (навчанні), виконанні функціональних обов'язків та поза службою повинен:
щоденно і системно дотримуватися норм етичної поведінки, зокрема постійно контролювати свою поведінку, почуття та емоції, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; бути прикладом безумовного дотримання вимог законодавства України та службової дисципліни;
утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України і ДонДУВС;
запобігати вчиненню правопорушень; категорично заборонено вживати та перебувати в стані алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння.
Одним із основних обов'язків курсантів є неухильне виконання розпорядку дня курсантських підрозділів.
Під час перебування за межами університету курсант зобов'язаний у нічний час доби (з 22:00 до 06:00) знаходитись вдома, за місцем постійного або тимчасового мешкання.
Судом першої інстанції та апеляційної інстанції досліджено відеозапис, наданий відповідачем разом з відзивом та матеріалами службового розслідування, з якого судом встановлено, що позивач дійсно 19.04.2023 у нічний період доби знаходився у громадському місці (житлова зона), був одягнутий в однострій поліцейського, з шевронами МВС (НПУ) та поліцейським жетоном, тримав в руках бляшану банку з-під напою та розмовляв з особою чоловічої статі. В подальшому, позивач поставив бляшану банку на лавку та почав розстібати пасок на штанах. Вказані дії супроводжувались хиткою ходою позивача, різкою жестикуляцією та порушенням координації рухів. У подальшому, позивач повернувся обличчям до під'їзду будинку та, продовжуючи розстібати пасок, підійшов ближче до стіни будинку. В цей час у нього з карману верхнього одягу випала банка напою, яку він почав піднімати, під час вказаних дій невідома особа, якої не видно на відеозапису, зробила позивачу зауваження.
Таким чином, досліджений відеозапис доводить вчинення позивачем порушення службової дисципліни, поведінка позивача, зафіксована на відео, вказує на неналежне виконання функціональних обов'язків курсанта і поліцейського та підриває авторитет працівника поліції.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дійсно допущено неприпустиму для поліцейського поведінку, порушено зазначені вище приписи чинного законодавства України, Присягу поліцейського, відповідні накази, видані по університету стосовно поведінки курсантів, з якими останній був ознайомлений безпосередньо.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідні нормативно-правові акти з питань дотримання службової дисципліни і законності, закони України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», «Про освіту», «Про вищу освіту», Дисциплінарний Статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, позивачем вивчаються протягом навчання в університеті.
Проте, в порушення вимог законодавства, позивач, який проходив службу в Національній поліції України, вчинив порушення службової дисципліни, а саме скоїв дисциплінарний проступок, який підриває авторитет курсанта та працівника Національної поліції, є несумісним зі службою в поліції та протирічить меті виховання та навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.
Також, відповідно до статті 37 Закону України “Про запобігання корупції”, Закону України “Про Національну поліцію”, з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).
Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція).
Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Крім того з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським.
Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції.
Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Водночас, як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Зазначена правова позиція закріплена рішеннях Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96) та від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява №63235/00).
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України» №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, то суд першої інстанції дійшов правильно зазначив, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції.
Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції та відрахування з університету є співмірним до вчиненого проступку.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначений відповідачем вид дисциплінарного стягнення відповідав тяжкості вчиненого проступку, приймаючи оскаржені накази, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Посилання позивача, зазначені у позовній заяві, не спростовують факт грубого порушення позивачем службової дисципліни та правомірності прийняття щодо нього наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності з реалізацією такого наказу наступним наказом про звільнення зі служби в поліції та відрахування з закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання.
Разом з тим, позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття спірних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів порушення позивачем дисципліни позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено.
Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправними і скасування наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №219 о/с «Про особовий склад», відповідно якого ОСОБА_1 відраховано з університету та звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» та наказу по Донецькому державному університету внутрішніх справ від 24.04.2023 №65 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким звільнено зі служби в поліції та відраховано з Донецького державного університету внутрішніх справ курсанта навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції Стеценка Д.В..
Матеріали справи дають підстави для висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.
Оскільки позовні вимоги про поновлення курсантом навчального взводу №211/21-(ПД)-Бк факультету №3 Донецького державного університету внутрішніх справ (місце провадження освітньої діяльності - м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) рядового поліції Стеценка Д.В., є похідними, то вони також не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу судові витрати у справі.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 07.03.2024 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07.03.2024.
В повному обсязі постанова виготовлена 12.03.2024.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова