14 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20252/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у справі № 160/20252/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ; Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Оскаржуване рішення суду ухвалено 05 грудня 2023 року.
Копію рішення скаржник отримав 18.12.2023 року (а.с.133)
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Відтак, останнім днем подання апеляційної скарги є 16.01.2024 року (вівторок).
Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником через Електронний суд 12.03.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, скаржник як військовий державний орган, перебуває в зоні ведення активних бойових дій в межах визначеного району. Скаржник зазначає, що постійні обстріли та штурмові дій противника, відсутність сталого електропостачання та інтернет-зв'язку унеможливлювало своєчасне отримання судового рішення та його належне оскарження.
Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Апеляційний суд зазначає, що справа №160/20252/23 розглядалася судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участю сторін, в тому числі й представника відповідача, а оскаржуване рішення від 05.12.2023 року ухвалено в період дії воєнного стану. (а.с.118-121)
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник (суб'єкт владних повноважень) отримав оскаржуване рішення в його електронний кабінет 15.12.2023 о 19:02, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.133).
Як зазначалося вище, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, скаржник отримав повний текст рішення 18.12.2023 року. (понеділок)
Суд також звертає увагу, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Отже, посилання скаржника на несвоєчасне отримання копії оскаржуваного рішення та неможливість належного реагування на таке рішення спростовують наведеними вище матеріалами справи.
Посилання скаржника на воєнний стан та перебування у зоні активних бойових дій апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки апелянтом не зазначено - яким саме чином запровадження на території України воєнного стану та наведені скаржником обставини завадили поданню апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року у вказаній справі суб'єктом владних повноважень, який знав про наявність та результат такого рішення, будь-яким доступним способом (поштою, надсилання на офіційну електронну адресу суду, через Електронний суд тощо).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко