Головуючий І інстанції: Білова О.В.
15 березня 2024 р. Справа № 520/5409/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023, по справі № 520/5409/23
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України , Голови Національної поліції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Національної поліції України, посаду якого протягом визначеного законом строку для розгляду рапорту обіймав ОСОБА_2 , що проявилась у невиконанні обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-УІІІ у вигляді не розгляду рапорту від 03.10.2022 інспектора роти №5 батальйону №1 лейтенанта поліції Грекової С.А. про скасування дисциплінарного стягнення (наказ від 07.09.2022 №509) та звільнення зі служби (наказ по особовому складу від 29.09.2022 №1256 о/с), що прийнятий у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення;
- зобов'язати чинного Голову Національної поліції України розглянути рапорт від 03.10.2022 інспектора роти № 5 батальйону №1 лейтенанта поліції Грекової С.А. про скасування дисциплінарного стягнення (наказ від 07.09.2022 №509) та звільнення зі служби (наказ по особовому складу від 29.09.2022 №1256 о/с), що прийнятий у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, та направити ОСОБА_1 відповідь за результатами його розгляду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Позивачка, не погодившись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог зазначила, що до 29.09.2022 була відсутні можливість подання рапорту щодо оскарження наказів від 07.09.2022 № 509 та від 29.09.2022 № 1256 о/с до 29.09.2022, з огляду на те, що до вказаної дати вона не була ознайомлена із ними ознайомлена, що не було враховано судом першої інстанції. Також апелянт зазначала про помилковість твердження щодо нерозповсюдження дії Дисциплінарного статуту на колишніх працівників поліції. Крім того, позивач наголошувала, що сам ОСОБА_3 , як Головою Національної поліції, на той час, мав був розглянутий її рапорт від 03.10.2022.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходила службу на посаді інспектора роти № 5 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.09.2022 № 509 до інспектора роти № 5 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що реалізоване наказом по особовому складу від 29.09.2022 № 1256 о/с.
Із наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.09.2022 № 509 позивача було ознайомлено 29.09.2022.
В подальшому, не погодившись із застосованим дисциплінарним стягненням, 03.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до Голови Національної поліції України Ігоря Клименка з рапортом, в якому просила:
- поновити їй строк на подання рапорту про перегляд та скасування наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгенія Жукова від 07.09.2022 № 509 через поважність причин його пропуску;
- переглянути та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгенія Жукова від 07.09.2022 № 509, застосувавши до інше більш м'яке дисциплінарне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 13 Статуту, ніж звільнення зі служби в поліції.
Зазначаючи про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапорту від 03.10.2022, звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що у ході розгляду справи не встановлено порушень прав позивачки на перегляд застосованого до неї дисциплінарного стягнення у позасудовому порядку в порядку ст. 31 Дисциплінарного статуту.
Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Положеннями ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2022 № 2123-ІХ Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким, серед іншого, визначені особливості оскарження дисциплінарних стягнень, застосованих у період дії воєнного стану.
Так, ч. ч. 1-3 ст. 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Подання поліцейським рапорту про перегляд або скасування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється протягом п'яти днів, але не пізніше видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення.
Розгляд рапорту поліцейського здійснюється протягом семи календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування, та прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідь за результатами розгляду рапорту поліцейського надсилається на адресу, в тому числі електронної пошти, вказану поліцейським у рапорті. За наявності в рапорті номера засобу комунікаційного зв'язку поліцейського відповідь може бути надіслана на вказаний номер.
Із матеріалів справи встановлено, що рапорт ОСОБА_1 від 03.10.2022 про перегляд застосованого до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був направлений на адресу Національної поліції України засобами поштового зв'язку (трек номер 6100259091990) та надійшов адресату 13.10.2022 (зареєстрований канцелярією 14.10.2022 за № 15270/Г-15270, що підтверджується карткою вхідної кореспонденції електронної бази «Канцелярія»).
Так, протиправна бездіяльність, допущена Головою Національної поліції України, на думку позивача, полягає у не розгляді вказаного рапорту.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Аналізуючи положення ст. 31 Дисциплінарного статуту, слід зазначити, що право на подання рапорту про перегляд застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення надано виключно поліцейським.
При цьому, подання поліцейським рапорту про перегляд або скасування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється протягом п'яти днів, але не пізніше видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення.
Отже, можливість реалізації поліцейським права на оскарження дисциплінарного стягнення шляхом подання рапорту про його перегляд обмежено строком, а саме така можливість передбачена до видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення.
Водночас передбачено, що особа яка звертається з рапортом протягом п'яти днів, але не пізніше видання наказу по особовому складу, ще не виключена зі списків особового складу та є поліцейським в розумінні чинного законодавства України.
Разом з тим, можливості поновлення строку на подання такого рапорту законом не передбачено.
Після видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення як звільнення зі служби в поліції особа втрачає статус поліцейського, а відтак і право на оскарження дисциплінарного стягнення керівнику особи, яка його застосувала, в порядку ст. 31 Дисциплінарного статуту, оскільки положення останнього, застосовуватися виключно до осіб, які проходять службу в Національній поліції України, та не поширюються на осіб, звільнених зі служби в поліції.
Натомість, як встановлено судовим розглядом, наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.09.2022 № 509, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, був реалізований наказом по особовому складу від 29.09.2022 № 1256 о/с, згідно з яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 29.09.2022.
Таким чином, звернення до Національної поліції України із рапортом про перегляд застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції 03.10.2022 здійснено через 4 дні після реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України.
Стосовно викладеного у змісті рапорту клопотання про поновлення строку на його подання рапорту через поважність причин пропуску слід звернути увагу, що можливість такого поновлення законом не передбачено.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що рапорт ОСОБА_1 від 03.10.2022 не є рапортом поліцейського про оскарження дисциплінарного стягнення, поданим в порядку ст. 31 Дисциплінарного статуту, оскільки на момент його подання остання вже була звільнена зі служби в поліції, з огляду на що на неї не поширювались норми Дисциплінарного статуту, в тому числі ч. 2 ст. 31 вказаного статуту.
Із матеріалів справи встановлено, що Головою Національної поліції України Клименко І. було накладено резолюцію на рапорт ОСОБА_1 (листок резолюції від 17.10.2022 до № Г-15270) та для забезпечення розгляду по суті порушеного питання у встановленому порядку передано ОСОБА_4 , C. Кобцю та В. Жиденку.
За результатом перевірки рапорту на предмет дотримання вимог щодо його подання Головним інспектором ДГІ Національної поліції України капітаном поліції Єріним А. було направлено на адресу Начальника Департаменту головної інспекції генерала поліції третього рангу В. Голубоша доповідну записку, в якій зазначено, зокрема, що під час розгляду рапорту установлено, що 11.07.2022 о 18.57 ОСОБА_1 звернулася на номер екстреного виклику поліції « 102» з повідомленням про те, що з її квартири викрадено барсетку, у якій знаходилося службове посвідчення, інші документи та кошти, а також табельна вогнепальна зброя Форт - 17, два магазини до неї та 28 набоїв калібром 9x18. У подальшому за цим фактом внесено відомості до ЄРДР під № 42022220000000261 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 264 КК України. Наказом УПП в Харківській області від 14.07.2022 № 234 призначено проведення службового розслідування, за результатами якого прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом ДПП від 07.09.2022 № 509 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (реалізовано наказом ДШ1 від 29.09.2022 № 1256 о/с). Із посиланням на лист Правового департаменту, враховуючи реалізацію застосованого до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення наказом ДПП від 29.09.2022 № 1256 о/с, вказано, що правові підстави для перегляду застосованого стягнення відсутні.
За наслідками опрацювання рапорту від 03.10.2022 ОСОБА_1 . Департаментом головної інспекції Національної поліції України за підписом начальника В.Голубоша надано відповідь № Г-487/15-22 від 24.10.2022, у якій повідомлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, враховуючи, що наказ Департаменту патрульної поліції від 07.09.2022 № 509 реалізовано наказом ДПП від 29.09.2022 № 1256 о/с, правових підстав для перегляду застосованого дисциплінарного стягнення немає, роз'яснено право оскарження застосованого дисциплінарного стягнення у судовому порядку.
Зазначена відповідь була направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку простим листом (відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270), що підтверджується копією журналу відправки листів через ПАТ «УКРПОШТА» канцелярії ДГІ НПУ (за 27.10.2022), та не суперечить нормам, що регулюють питання направлення кореспонденції за наслідками розгляду таких звернень, оскільки Дисциплінарним статутом не визначено спеціального порядку надіслання такої відповіді.
Отже, посилання позивача про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапорту від 03.10.2022 в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду.
Доводи позивачки стосовно того, що посадовою особою, якій адресувався рапорт від 03.10.2022, а саме Головою Національної поліції України Клименком І., не здійснений його розгляд, є безпідставними, оскільки як встановлено вище підстави для розгляду рапорту, поданого в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом, зокрема щодо реалізації права на оскарження дисциплінарного стягнення, наданого ст. 31 Дисциплінарного статуту, були відсутні.
Натомість поданий ОСОБА_1 рапорт від 03.10.2022, який не підлягав розгляду в порядку передбаченому Дисциплінарним статутом, був розглянутий із наданням відповіді № Г-487/15-22 від 24.10.2022 за підписом начальника Департаменту головної інспекції Національної поліції України В. Голубоша.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у ході розгляду справи не встановлено порушень прав позивачки на перегляд застосованого до неї дисциплінарного стягнення у позасудовому порядку в порядку ст. 31 Дисциплінарного статуту.
Також, судовим розглядом встановлено, що правомірність наказів про застосування дисциплінарного стягнення від 07.09.2022 № 509 та по особовому складу від 29.09.2022 № 1256 о/с була оскаржена ОСОБА_1 у судовому порядку.
За наслідками чого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023, яка була залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023, позовну заяву залишено без розгляду з підстав порушення строку звернення до суду.
При цьому, суди виходили з того, що позивачка була ознайомлена із оскаржуваними наказами, під час проведення службового розслідування надавала пояснення, а отже була обізнана із обставинами, щодо яких проводилось службове розслідування, та із суттю порушення. Отже, будь-які посилання на нерозуміння позивачкою причин звільнення та тривале листування з приводу надання копій оскаржуваних наказів, як на поважність причин пропуску строку оскарження наказів, є надуманими.
Таким чином, є також безпідставними посилання позивачки на відсутність можливості подати рапорт щодо оскарження наказів від 07.09.2022 № 509 та від 29.09.2022 № 1256 о/с до 29.09.2022, з огляду на те, що до вказаної дати вона не була ознайомлена із зазначеними наказами.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 по справі № 520/5409/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов