Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун
15 березня 2024 р. Справа № 440/15405/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2023, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/15405/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулася до відповідача із заявою про отримання допомоги на поховання її брата, пенсіонера ОСОБА_2 , у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Однак пенсійним органом виплачено таку допомогу у меншому розмірі, ніж передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на поховання у розмірі меншому, ніж передбачений статтею 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 за вирахуванням фактично виплачених сум такої допомоги.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі № 440/15405/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФ та отримував пенсію по інвалідності по першій групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії становив 9396,94 грн. Враховуючи те, що пенсіонер перебував на повному державному утриманні в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті виплата пенсії йому відповідно до статті 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювалася у розмірі 25% від суми призначеної пенсії. Відповідно ОСОБА_2 отримував пенсію в сумі 2349,24 грн. Таким чином допомога на поховання правомірно обчислена відповідачем в розмірі двомісячної пенсії, яку фактично отримував ОСОБА_2 на день смерті, тобто у розмірі 25% призначеної пенсії, і становила 4698,48 грн.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_1 брат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, факт про що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 31).
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФ, де отримував пенсію по інвалідності, розмір якої станом на 01.07.2023 становив 9396,94 грн. На момент смерті перебував на повному державному утриманні в Ліщинівському психоневрологічному будинку-інтернаті.
Позивач понесла витрати на поховання ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату №289 від 25.07.2023 (а.с. 27).
08.08.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання (а.с. 24), яку задоволено в межах суми 4 698,48 грн, що не заперечується сторонами.
11.08.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання інформації щодо нарахування їй допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 (а.с. 29).
Листом ГУПФ від 31.08.2023 позивача повідомлено про те, що на підставі наданих 08.08.2023 документів допомога на поховання в розмірі 4 698,48 грн (2349,24 грн х 2) перерахована 10.08.2023 на рахунок ОСОБА_1 (а.с. 26).
Вважаючи виплачену суму заниженою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що під розміром пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, слід розуміти повний загальний розмір пенсії, який був призначений органом пенсійного забезпечення особі у зв'язку з досягненням нею передбаченого законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
За приписами частини першої статті 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частинами першою, третьою статті 48 Закону №1058-ІV передбачено, що під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії пенсіонеру та членам його сім'ї відповідно до частин першої і другої цієї статті, перераховується до установи (закладу), де пенсіонер перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Зазначені кошти зараховуються на банківські рахунки цих установ понад бюджетні асигнування і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання в них пенсіонерів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок звернення за допомогою на поховання визначено розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку №22-1, особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Пунктом 5.2. Порядку №22-1 визначено, що допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством. Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Із системного аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку про те, що під розміром пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, слід розуміти повний загальний розмір пенсії, який був призначений органом пенсійного забезпечення особі у зв'язку з досягненням нею передбаченого законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю.
Факт перерахування за особистою заявою пенсіонера частини пенсії до установи (закладу), де він перебуває на повному державному утриманні, не є зміною розміру отримуваної пенсії, а є лише способом використання частини пенсійної виплати.
Отже, право позивача на отримання 25% пенсії у разі перебування її брата на утриманні в психоневрологічному будинку-інтернаті не пов'язано з виплатою витрат на поховання.
У даному випадку, відповідач помилково ототожнює розмір отримуваної пенсії із розміром фактично виплачених сум пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру допомоги на поховання має враховуватися повний розмір призначеної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Всупереч цьому відповідачем виплачено допомогу на поховання пенсіонера у розмірі 4698,48 грн, тобто в меншому розмірі ніж двомісячна пенсія, яку отримував пенсіонер ОСОБА_2 на момент смерті.
Отже, відповідачем безпідставно, в порушення статті 53 Закону №1058-ІV, не виплачено ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 у розмірі його двомісячної пенсії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі № 440/15405/23 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий