14 березня 2024 року справа №360/1347/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдар А.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Шевчука Олександра Васильовича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. у справі № 360/1347/23 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом адвоката Шевчука Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
09 листопада 2023 року адвокат Шевчук Олександр Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, яким просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" на виконання наказу начальника ГУНП в Луганській області від 25.09.2023 №223 о/с, в частині невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням індексації коштів; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 02.10.2023 по 27.10.2023 включно, у розмірі 25220,78 грн., в частині невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням індексації коштів.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.09.2023 №223 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора сектору контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 02.10.2023, за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію України”. Станом на день звільнення зі служби в органах Національної поліції, Відповідачем не проведено з Позивачем розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням індексації коштів. Позивач вважає, що зважаючи на приписи частини 2 статті 116 КЗпП України, Відповідач зобов'язаний був виплатити Позивачу грошове забезпечення в повному обсязі, у день звільнення - 02.10.2023, проте виконав свій обов'язок зі сплати, лише 27.10.2023, перерахувавши на банківський рахунок Позивача грошові кошти в розмірі 372637,54 грн. за виплату одноразової грошової допомоги при звільненні. Позивач звертає увагу, що оскільки виплату одноразової грошової допомоги при звільненні здійснено 27.10.2023, строк затримки розрахунку з 02.10.2023 по 27.10.2023, складає - 26 днів. Середньоденний заробіток Позивача, відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07.11.2023 №437/111/22-2023 про середньоденний та середньомісячний заробіток, складає 970,03 грн. За період з 02.10.2023 по 27.10.2023 розмір коштів, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні Позивача, складатиме 25220,78 грн. (970,03 грн. х 26 днів).
Позивач вважаючи, що його право на отримання відповідних виплат в день звільнення порушені, 06.11.2023 через представника звернувся до Відповідача щодо нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 02.10.2023 по 26.10.2023, із врахуванням індексації грошового забезпечення.
Відповідач листом від 07.11.2023 №2833/111/22/04-2023 фактично відмовив Позивачу у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Вважаючи відмову щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні протиправною, Позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. у справі № 360/1347/23 в задоволенні позову - відмовлено. Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що положення статті 116 КЗпП України передбачають обов'язок виплатити поліцейському, який звільняється зі служби, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби. Тобто, зазначена одноразова грошова допомога належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , з 05.03.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 року в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.
Згідно із витягом до наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області “По особовому складу” від 25 вересня 2023 року № 233 о/с відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0108859) старшого інспектора сектору контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст.77 ч. 1 п. 2 (через хворобу), 02.10.2023. Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 34 доби, встановивши відсоток премії за жовтень 2023 року 190,865%.
Як вбачається з виписки по банківському рахунку позивача та визнається відповідачем, 27 жовтня 2023 року позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 372 637,54 грн, що також підтверджується платіжною інструкцією №2638 від 26.10.2023.
Вважаючи дії відповідача, щодо невиплати при звільненні одноразової грошової допомоги, протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
До правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України “Про Національну поліцію” від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі також - “Закон №580-VIII”), КЗпП України, норми наказу Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських” (далі - “Порядок №260”).
Відповідно до статті 102 Закону України “Про Національну поліцію” пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - “Закон №2262-ХІІ”).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (частини четверта статті 9 Закону №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В силу статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум.
При відсутності спору про розмір виплачуваних при звільненні сум, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В цій справі спірним питанням є своєчасності виплати відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до статті 94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону).
На виконання приписів, зокрема, статті 94 Закону України “Про Національну поліцію”, Міністерство внутрішніх справ України наказом від 6 квітня 2016 року №260 затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з пунктом 2 цього наказу, наказ набирає чинності з дня його опублікування і застосовується з дня набрання чинності Законом України “Про національну поліцію”.
Пунктом 3 наказу визначено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цим наказом, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті на утримання Національної поліції (крім поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Згідно з наказом №539 (який набрав чинності з 21 серпня 2020 року) Порядок №260 доповнено також новим розділом VI “Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби”.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За пунктом 7 розділу VI Порядку №260 у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.
Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку №260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Пункт 23 розділу І Порядку №260, згідно якого:
“Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення".
Речення "День звільнення вважається останнім днем служби" виключений згідно зі згаданим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2020 року №539.
Суд звертає увагу, що позивач був звільнений зі служби в період, під час дії пункту 8 розділу VI Порядку №260, яким встановлено строки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.
Так, як зазначено вище, в силу пункту 8 розділу VI Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських”: - одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
З матеріалів справи встановлено, що позивача було звільнено зі служби 02.10.2023. Одноразову грошову допомогу при звільненні виплачено 27.10.2023, що підтверджується випискою по картковому рахунку.
Зазначені обставини сторони не заперечували.
Отже, відповідачем не порушено строки виплати одноразової грошової допомоги, встановлені пунктом 8 Розділу VI Порядку № 260.
Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладених в постановах від 23 листопада 2022 року справа №160/20449/21, 15 лютого 2023 року справа №160/19339/21.
Суд зазначає, що за загальним правилом норми Кодексу законів про працю підлягають субсидіарному застосуванню лише в тих випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано те чи інше питання.
В даному випадку, оскільки виплата одноразової грошової допомоги при звільненні врегульована нормами Порядком № 260, які підлягають застосуванню при вирішенні цього спору, норми статті 116 КЗпП України на спірні правовідносини не розповсюджується.
Тому вимоги позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 116 КЗпП України є безпідставними.
Відповідач при проведенні розрахунку та здійсненні виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні діяв в межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
В свою чергу, визначена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає лише за порушення строків, зазначених у статті 116 КЗпП України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - Шевчука Олександра Васильовича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. у справі № 360/1347/23 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р. у справі № 360/1347/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 14 березня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко