про закриття провадження у справі
15 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/292/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про закриття провадження в адміністративній справі та заяву позивача про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пунктів 1, 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці дня лікування за період з 26.08.2023 р. по 28.01.2024 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити солдату ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до пунктів 1, 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 в розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування за період з 26.08.2023 р. по 28.01.2024 р.
Судом відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
28.02.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якого заявлено клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що 27.02.2024 р. позивачу було нараховано та виплачено всі належні кошти у розмірі 495677,43 гривень. Таким чином, відповідач стверджує, що наразі відсутній спір між сторонами.
14.03.2024 р. позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, у зв'язку із добровільним виконанням відповідачем п. 3 прохальної частини позову. Водночас, позивач зазначає, що нарахування і виплата коштів відбулась несвоєчасно, а із затримкою у продовж 6 місяців і лише після звернення до суду з даним позовом, а тому вважає, що повне відновлення його прав неможливе без визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними.
Суд вважає за можливе та доцільне розглянути клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі та заяву позивача про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог без учасників справи на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Суд звертає увагу, що предметом спору в даній справі є оскарження бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пунктів 1, 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці дня лікування за період з 26.08.2023 р. по 28.01.2024 р.
Судом встановлено, що після відкриття провадження по справі 27.02.2024 р. відповідачем виплачено належні позивачу кошти додаткової винагороди пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування. Вказана обставина визнається позивачем.
Суд наголошує, що зміст предмету спору є порушення права позивача на отримання додаткової винагороди пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування, що зумовило необхідність звернення до суду із цим позовом. Самостійне ж виправлення відповідачем цього порушення вказує на досягнення позивачем бажаного результату в цій частині.
Інших вимог зобов'язального характеру, окрім зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування, позивачем не заявлено.
Зазначені обставини прямо впливають на обсяг обов'язків, які можуть бути покладені рішенням суду на відповідача за результатами вирішення адміністративного позову.
Зі змісту п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України випливає, що провадження у справі на підставі даного положення ч. 1 ст. 238 КАС України може бути закритим за наявності таких обов'язкових умов: виправлення суб'єктом владних повноважень у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності порушень; відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, суд встановив, що після відкриття провадження в даній справі відповідачем виправлено самостійно допущену бездіяльність, а також у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
На підставі вказаного суд дійшов висновку, що наявні підстави для закриття провадження в даній справі.
Доводи позивача про те, що повне відновлення його прав неможливе без визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними, оскільки нарахування і виплата коштів відбулась несвоєчасно, а із затримкою у продовж 6 місяців і лише після звернення до суду з даним позовом, суд вважає безпідставним. Суд наголошує, що предметом спору була бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування, а не правовідносини пов'язані із несвоєчасною виплатою позивачу вказаних коштів. Порушення строків виплати грошового забезпечення позивача не підлягають встановленню у цьому спорі, оскільки виникли після усунення обставин, які слугували підставою для звернення до суду з даним позовом, однак вказані дій відповідача можуть бути предметом нового спору.
Щодо заяви позивача про залишення позову без розгляду в п. 3 прохальної частини позову зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, захист порушеного права у випадку оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбачає відповідний спосіб відновлення порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Таким чином, заявлення позивачем у позові лише вимогу про бездіяльність, без вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, виключає можливість захистити порушене право, при тому, що такий спосіб не передбачений ст. 5 КАС України.
Суд наголошує, що єдиним способом відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, у випадку визнання судом протиправної бездіяльності, було б зобов'язання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу додаткову винагороду пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці для лікування. Однак суд встановив, що право позивача було відновлене самостійно відповідачем, а провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю предмету спору. Таким чином, доводи позивача про необхідність залишення позову в частині позовних вимог без розгляду, а в частині оскарження бездіяльності відповідача розгляду по суті, суд вважає помилковими, а тому відмовляє у задоволенні поданої заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 143, 189, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі задовольнити повністю.
2. Закрити провадження в адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
3. Відмовити у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна