14 березня 2024 року справа № 580/1456/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
09.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, адреса для листування: 28000, Кіровоградська обл., м.Олександрія, пл.Соборна, 8; код ЄДРПОУ 13486010) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 12.01.2024 П/С №914130141124 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 »;
зобов'язання відповідача виплатити їй допомогу на поховання померлого батька ОСОБА_2 за її заявою від 05.01.2024 №38;
стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь судового збору в сумі 1211,20грн.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач відмовив виплатити їй допомогу на поховання померлого батька, що не відповідає нормам закону.
Ухвалою суду від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 14.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
26.02.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебував у нього на пенсійному обліку з дислокацією в м. Маріуполі та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсійна справа знята з обліку з 01.11.2023 у зв'язку зі смертю пенсіонера 17.10.2023 на підставі протоколу звірки ДРАЦС та ППВП від 29.12.2023. Відповідно до ст. 53 вказаного вище Закону у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 05.01.2024 із заявою №38 щодо виплати допомоги на поховання звернулася позивачка. За результатами розгляду поданих документів та співставлення з даними електронної пенсійної справи померлого ОСОБА_2 встановлені розбіжності у прізвищі померлого, а саме за даними електронної пенсійної справи значиться ОСОБА_3 ин, за даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 28.12.2023 Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), значиться Файдулін, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати померлу особу. Враховуючи викладене прийняв рішення відмовити позивачці у виплаті допомоги на поховання. Відповідно до Переліку м. Маріуполь Донецької області є територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією. Оскільки доступ до приміщення сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України з дислокацією в м. Маріуполь, де знаходяться паперові справи пенсіонерів Маріупольської ТГ, на даний час відсутній, надати копію паспортного документу з пенсійної справи ОСОБА_2 не є можливим. До повноважень Пенсійного фонду України не входить встановлення факту щодо ідентифікації особи з прізвищем « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 », як однієї тієї самої особи. Вважає, що саме позивачка має право звернутися до відповідного судового органу для отримання судового рішення про встановлення юридичного факту та надати відповідне рішення суду до пенсійного органу.
Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачка є дочкою ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
05.01.2024 позивачка звернулася заявою до відповідача щодо оформлення допомоги на поховання померлого батька.
12.01.2024 відповідач розглянув заяву позивачки та прийняв рішення П/С №914130141124 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 », в якому зазначив, що для оформлення допомоги на поховання позивачка надала такі документи: заяву про виплату допомоги на поховання від 05.01.2024 №38, паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданий Чорнобаївським РВ УМВС України в Черкаській області 27.12.1997, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я позивачки, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 28.12.2023 №00042931565, заяву про реквізити банківської установи АТ КБ «ПриватБанк» заявниці. За результатами розгляду поданих документів та співставлення з даними електронної пенсійної справи померлого ОСОБА_2 встановлені розбіжності у прізвищі померлого, а саме за даними електронної пенсійної справи значиться ОСОБА_3 ин, за даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 28.12.2023 Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), значиться Файдулін, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати померлу особу. З огляду на це прийняв рішення відмовити позивачці у виплаті допомоги на поховання.
Тому позивачка звернулася в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Статтею 53 Закону №1058-IV визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Суд установив, що позивачка скористалась вказаним вище правом та звернулась до відповідача з відповідною заявою щодо отримання допомоги на поховання у зв'язку із смертю її батька.
Щодо порядку звернення з відповідною заявою суд урахував.
Згідно з п.5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Відповідно до п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Позивачка дотрималася вказаних вище вимог та подала разом із заявою необхідний пакет документів.
З приводу відмови відповідача у виплаті допомоги на поховання у зв'язку із розбіжністю відомостей електронної пенсійної справи померлого та свідоцтвом про смерть у його прізвищі суд урахував.
За життя пенсія виплачувалась батьку позивачки на прізвище в електронній пенсійній справі « ОСОБА_3 ». Водночас у свідоцтві про смерть вказано прізвище « ОСОБА_3 », тобто через букву «і».
Надані позивачкою, як докази, документи, видані на ім'я її батька, а саме копія паспорта громадянина України, копія картки платника податків померлого, копія вказаного вище свідоцтва про її народження та копія свідоцтва про смерть, підтверджують, що прізвище її померлого батька у цих документах зазначалось як « ОСОБА_3 », через букву «і», та лише в електронній пенсійній справі померлого пенсіонера його прізвище зазначено, як « ОСОБА_3 », через букву «и». Тобто, помилка виникла під час внесення відомостей в електронну пенсійну справу покійного пенсіонера із-за дій відповідача за відсутності вини інших осіб. Зважаючи також на те, що вказана описка може бути пов'язана зі вживанням російської мови (заміна в прізвищі букв укр."і" на рос."и") на території зареєстрованого місцезнаходження сторін, суд дійшов висновку про необгрунтованість покладення негативних наслідків власної вини відповідача на позивачку.
Доводи відповідача щодо відсутності можливості надати копію паспортного документу з пенсійної справи ОСОБА_2 , оскільки доступ до приміщення сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України з дислокацією в м. Маріуполь, де знаходяться паперові справи пенсіонерів Маріупольської ТГ, не обґрунтовані та не враховані судом з огляду на таке.
Звернення позивачки за отриманням допомоги на поховання батька відбулося у період запровадженого в Україні воєнного стану - 05.01.2024. Покійний батько проживав та отримував пенсію на території, яка на даний час належить до тимчасово окупованої. То ж щодо таких обставин суд урахував.
Відповідно до ст.1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - ЗУ №1207-VІІ) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч.3 ст.5 ЗУ №1207-VІІ за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Згідно з ч.4 ст.9 ЗУ №1207-VІІ встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ №1207-VІІ громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Отже, доводи відповідача щодо відсутності можливості отримання паспортного документу з пенсійної справи ОСОБА_2 через відсутність доступу до його сервісного центру з дислокацією в м. Маріуполь, де знаходяться паперові справи пенсіонерів Маріупольської ТГ, не обґрунтовані та не враховані, зважаючи, що копію відповідного паспортного документа наявна у позивачки.
Доводи відповідача щодо того, що позивачка має право звернутися до відповідного судового органу для отримання судового рішення про встановлення юридичного факту та надати відповідне рішення суду до пенсійного органу не обґрунтовані та не враховані судом, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Оскільки відомості електронної пенсійної справи, в якій допущено описку, не є правовстановлюючим документом, відсутні підстави для звернення позивачкою до суду щодо встановлення юридичного факту.
Суд акцентує, що відповідно до ч.3 вказаної вище статті ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Докази, які би свідчили про недостовірність записів у свідоцтві про смерть покійного пенсіонера відсутні. При цьому, відповідач не заперечує їх достовірність, а в своїх аргументах посилається лише на невідповідність прізвища в електронній пенсійній справі, оскільки в ній прізвище ОСОБА_3 не відповідає даним свідоцтва про смерть, прізвище якого ОСОБА_3 .
Отже, не обґрунтовано покладати на позивачку негативні наслідки, які виявились в позбавленні її права на дотримання допомоги на поховання її померлого батька через розбіжності в написані його прізвища.
Документи, надані позивачкою під час її звернення, стосуються саме пенсіонера « ОСОБА_3 », який перебував на пенсійному обліку у відповідача та отримував пенсію. Отже, відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви позивачки про виплату допомоги на поховання, з підстави вказаної описки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Зважаючи, що у заявлених спірних правовідносинах відповідач прийняв рішення від 12.01.2024 П/С №914130141124 про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання з підстав, що не узгоджуються зі вказаними вище нормами, таке рішення безпосередньо порушує заявлене право позивачки. Тому суд дійшов висновку, що належним способом повного відновлення порушених прав є визнання його протиправним і скасування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Для повного та ефективного відновлення порушеного права та належного способу їх відновлення наявні підстави зобов'язати відповідача виплатити їй допомогу на поховання померлого батька ОСОБА_2 згідно з її заявою від 05.01.2024 №38.
Тому позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 08.02.2024 в сумі 1211,20грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, адреса для листування: 28000, Кіровоградська обл., м.Олександрія, пл.Соборна, 8; код ЄДРПОУ 13486010) від 12.01.2024 П/С №914130141124 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, адреса для листування: 28000, Кіровоградська обл., м.Олександрія, пл.Соборна, 8; код ЄДРПОУ 13486010) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлого батька ОСОБА_2 за її заявою від 05.01.2024 №38.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, адреса для листування: 28000, Кіровоградська обл., м.Олександрія, пл.Соборна, 8; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 14.03.2024.