13 березня 2024 року справа № 580/8/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/8/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (вул. Хрещатик 192, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 37930566) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
01.01.2024 вх. №38/24 ОСОБА_1 (представник позивача-адвокат Слободянюк А.І. згідно ордеру від 29.12.2023 серії СА №1070551) звернувся до суду з позовом, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області у невчиненні дій (формування та направлення подання до органів казначейства) про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7500 грн, сплаченого на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2023, посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою-Скляр Н.М.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області сформувати та направити заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7500 грн, сплаченого на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2023, посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою-Скляр Н.М. до органів казначейства.
16.01.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
18.01.2024 вх.3120/24 представник позивача надав до суду заяву про намір подати заяву про розподіл судових витрат з доказами на підтвердження понесених судових витрат.
23.01.2024 вх. 3863/24 представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надав до суду письмові пояснення по суті спору.
05.02.2024 вх. 6391/24 представник Головного управління Пенсійного фонду у Черкаській області надав до суду відзив на позовну заяву.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що 09.08.2023 ОСОБА_1 під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири сплачено 1 відсоток від вартості нерухомого майна - 7500 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте вважає, що не є платником збору згідно п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позаяк придбав житло вперше. Позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Черкаській області із заявою про повернення коштів, сплачених на обов'язкове державне пенсійне страхування під час операції купівлі майна. Листом від 30.10.2023 №2300-0603-8/71735 відповідач повідомив, що не володіє повною інформацією про факт набуття права власності особою на нерухоме майно, позаяк державний реєстр речових прав на нерухоме майно заповнюється заявницьким принципом та містить відомості лише про зареєстровані з 01.01.2013 права суб'єктів та об'єкти нерухомого майна. Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся з адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА і ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив що не володіє інформацією про факт набуття права власності особою на нерухоме майно, оскільки державний реєстр речових прав на нерухоме майно заповнюється за заявницьким принципом та містить відомості лише про зареєстровані з 01.01.2013 права суб'єктів та об'єкти нерухомого майна, тому позивачу необхідно надати перелік документів відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження факту придбання позивачем житла вперше, тому позивачу рекомендовано надати перелік документів відповідно до пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження факту придбання позивачем житла вперше, проте позивачем проігноровано рекомендацію Головного управління та не надано на підтвердження документів. У спірних правовідносинах позивач не допустив протиправних дій, сприяючи позивачеві, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
23.01.2024 вх. 3863/24 представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надав до суду письмові пояснення, де зазначив що за даними Головного управління кошти в сумі 7500 грн, сплачені через надавача платіжних послуг платника - АТ КБ «ПриватБанк», були зараховані на рахунок иА638999980313090156000023759 (отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/ 24140500, код ЄДРПОУ отримувача - 37930566), відкритий для обліку надходжень до загального фонду державного бюджету по коду бюджетної класифікації 24140500 «збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» (далі - КБК 24140500), платіжною інструкцією від 09.08.2023 № @2PL748873 з призначенням платежу: «*; 101;2950611996;24140500; сплата збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна; ОСОБА_1 ». Станом на дату надання цього пояснення, починаючи з 09.08.2023, подання на повернення позивачу помилково або надміру зарахованих до державного бюджету коштів від Головного управління ПФУ до Головного управління не надходило.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що позивач звернувся до Головного управління із заявою від 23.10.2023 про повернення помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу в сумі 7500,00 грн, до якої додав копію договору купівлі-продажу квартири, копію платіжного доручення (квитанції) про сплату збору, завірену копію паспорта та завірену копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, витяг з Державного реєстру речових прав, проте не надав заяви передбаченої Порядком № 1740 в редакції змін від 26.09.2020 з доказами на підтвердження.
30.10.2023 ГУ ПФУ в Черкаській області на заяву позивача надано відповідь у формі листа № 2300-0603-8/ 71735, де повідомляється, що орган ПФУ не володіє повною інформацією про факти набуття права власності особою на нерухоме майно, оскільки державний реєстр речових прав на нерухоме майно заповнюється за заявницьким принципом та містить відомості лише про зареєстровані з 01.01.2013 права суб'єктів та об'єкти нерухомого майна, тому позивачу необхідно надати перелік документів відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, що підтвердить факт придбання позивачем житла вперше.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно із пунктом 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (у тому числі з операцій купівлі нерухомого майна) регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», що набули чинності 26.09.2020 (далі - Порядок № 1740).
Починаючи із 26.09.2020 відповідно підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, та підтверджує цей факт визначеним переліком документів, а саме: заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя). У разі придбання житла на ім'я одного з подружжя за спільні кошти в період зареєстрованого шлюбу, другий з подружжя (колишнього подружжя) має право на частку у праві спільної сумісної власності подружжя на житло, якщо інше не визначено умовами шлюбного договору, що не дозволяє застосувати пункт «в», як підставу для звільнення від сплати збору; відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. п. 15-2, 15-3 Порядку, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської операції» від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020 Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Оскільки заява, передбачена підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку повинна містити також відомості про нерухоме майно, набуте в спільну власність подружжя, то необхідна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як щодо покупця, так і щодо його чоловіка/дружини та/або колишніх чоловіка/дружини; даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки органів приватизації (управління комунального майна) з усіх місць проживання щодо невикористання права на приватизацію.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Спірним у цій справі є протиправність дій відповідача під час розгляду звернення позивача щодо помилковості сплачених коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оформленої нотаріусом.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, що посвідчив договір.
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Позивач, представник позивача, відповідач і третя особа не клопотали про залучення нотаріуса учасником справи та про помилковість оформлення операції з придбання об'єкта нерухомості та з позиції позивача «безпідставно сплаченого збору» чи про протиправне втручання у право на повагу мирно володіти майном не зазначали.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).
Формуючи вимоги у позовній заяві «про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії», просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області у невчиненні дій з повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна, сплаченого добровільно позивачем без надання заяви нотаріусу та/або відповідачеві з необхідними документами на підтвердження помилковості сплати представник позивача і позивач не довели зміст і характер порушеного права позивача, перекладаючи безпідставно тягар доказування в оформленій операції купівлі-продажу щодо звільнення від сплати відповідно до вимог постанови КМУ № 1740 за відсутності доказів придбання житла вперше щодо привілею згідно із пунктом 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.10.2023 щодо договору купівлі-продажу від 09.08.2023 про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу в сумі 7500,00 грн, де стверджує:мною помилково (безпідставно) сплачений збір, що належить повернути за призначенням платежу: повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте не зазначив зміст і характер порушеного права відповідачем, який у зв'язку з тим, що позивачем наданий неповний пакет документів для вирішення питання щодо підготовки подання про повернення йому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у листі повідомив позивача про необхідність надання переліку документів відповідно до пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740, що підтвердить факт придбання позивачем житла вперше з метою позитивного вирішення порушеного у заяві від 23.10.2023 питання.
Суд не бере до уваги нерелевантну судову практику у справах, що вирішені до змін постанови КМУ № 1740 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №866, зокрема постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 813/1514/17 та від 14.08.2019 у справі № 372/1350/17, де суд касаційної інстанції зазначив: за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір під час нотаріальноого посвідчення договору купівлі-продажу такого житла, тому позивач мав легітимні очікування отримати перевагу лише за умови надання відповідної заяви з доказами, інформацією і поясненнями на підтвердження, позаяк законодавством встановлені чітко регламентовані винятки із загального правила щодо умов сплати/несплати збору. Очікування позивача перекласти тягар доказування на орган ПФУ за зміненого правового регулювання спірних правовідносин і застосування нерелевантної судової практики не є легітимними.
Постановою КМУ від 3 листопада 1998 р. № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» із змінами (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-п#Text), що оприлюднена і застосована нотаріусом під час оформлення операції з придбання майна позивачем, докази інформування позивачем нотаріуса заявою з документами на підтвердження придбання майна вперше - матеріали справи не містять, тому міркування позивача про помилковість сплати збору у розмірі 1% від вартості майна є передчасним і недоведеним, позаяк Держава запровадила механізм регулювання правовідносин заявницьким зверненням зацікавленої особи до нотаріуса у використанні привілею під час сплати або звільнення від сплати збору.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд не встановив протиправної бездіяльності під час розгляду заяви позивача від 23.10.2023 щодо процедур повернення коштів, зарахованих до бюджету, позаяк характер помилковості сплати збору в установленому порядку за заявою позивача з доказами щодо факту придбання вперше не підтверджений позивачем ні під час оформлення операції нотаріусом, ні під час звернення до органу ПФУ за зміненого правового регулювання, ні відповідними доказами до суду.
Встановлені обставини та докази на їх підтвердження сукупно дають можливість суду дійти висновку, що право позивача на повернення помилково сплаченого збору не порушене відповідачем, а позовні вимоги є передчасними.
Оцінюючи доводи і докази щодо не сформованого подання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в електронній формі згідно з додатком 1 до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 р. за № 1650/24182 з подальшим його направленням до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності, позаяк відповідачем вчинені активні дії в межах повноважень щодо сприяння особі з наданням рекомендації про документи згідно підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження факту придбання позивачем житла вперше, у контексті обов'язків належного врядування, що є логічним і передбачуваним у спірних правовідносинах.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Факт придбання майна позивачем і сплата збору визнається учасниками і підтверджена матеріалами справи, проте докази придбання вперше позивачем нотаріусу і до суду не надані, зміст і характер порушеного відповідачем якого саме права позивача не окреслений.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку №1740 зі змінами передбачено, що на нотаріусів покладений обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Фізична особа подає нотаріусу заяву про те, зокрема, що вона не має та не набувала права власності на житло; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду (документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. За умови отримання від фізичної особи документів та інформації нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Подібну позицію висловлено у п.41-42 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20 ЄДРСР 101370556.
Суд не встановив порушеного права позивача обраним відповідачем за відсутності легітимних очікувань (фактом не подання нотаріусу відповідної заяви і документів під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири для використання привілею/пільги), позаяк питання сплати збору вирішується під час нотаріального оформлення правочину (укладення цивільно-правового договору) та не встановив протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за наявного сприяння позивачеві з пропозицією надати документи на підтвердження факту придбання житла вперше для належного реагування (позивач не надав суду доказів подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області документів, зазначених у пункті 15-2 Порядку № 1740, затвердженому постановою КМУ із змінами щодо підстав звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 13.03.2024.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА