13 березня 2024 року справа № 580/308/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не переведення позивача (молодшого сержанта інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника) із штурмових військ (або фактично військ швидкого реагування) у зв'язку з визнанням його обмежено придатним до військової служби;
- зобов'язати відповідача перевести позивача (молодшого сержанта інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника) на НОМЕР_3 прикордонний загін (за місцем мого проживання) у зв'язку з визнанням його обмежено придатним до військової служби.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач є військовослужбовцем, якого було зараховано 03.11.2023 до списків особового складу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) для проходження військової служби з НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на підставі наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.10.2023 № 1546-ОС. 14.11.2023 позивач отримав направлення на проходження гарнізонної військово-лікарської комісії в місті Київ відповідно до направлення № 2172 від 13.11.2023 і припис № 935 від 14.11.2023, в якому було зазначено прибути в м. Київ 15.11.2023. За результатами проходження гарнізонно військово-лікарської комісії позивачу видано довідку від 28.11.2023 № 4676, яка відповідно до пунктів 64-в; 38-в; 23-г; 45-г графи II розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснень щодо застосування статтей, що визначають ступінь придатності до військової служби, якою визнано позивача обмежено придатним до військової служби. Після проходження військової гарнізонно військово-лікарської комісії вищезазначену довідку було надано безпосередньо командиру позивача для подальшого врахування в роботі та обмеження за станом здоров'я у виконанні поставлених задач вищим за рангом військовим керівництвом. Позивач виявив намір подати рапорт до відповідача про переведення його до іншого прикордонного загону, але посадові особи відповідача усно відмовляли позивачу у прийнятті та реєстрації його рапорту. Враховуючи такі обставини, позивач поштою цінним листом направив відповідачу рапорт про переведення його до іншого прикордонного загону. Відповідно до трекінгу поштового відправлення вищезазначений рапорт отримано відповідачем 14.12.2023. Відповіді щодо розгляду рапорту позивач не отримав. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначив, що 14 грудня 2023 року на адресу відповідача надійшов рапорт позивача від 07.12.2023 з доданими документами. Під час дослідження повноти надісланих документів начальником відділу контролю та документального забезпечення у присутності офіцера відділу контролю та документального забезпечення, відповідального виконавця відділу контролю та документального забезпечення виявлено, що рапорт адресовано на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та оформлено без дотримання вимог керівних документів, а саме: відповідно до п. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Одним з різновидів звернень військовослужбовців до начальника (командира) є подача рапорту «по команді». Ця дія означає, що військовослужбовець, який відпрацьовує рапорт направляє документ прямому (безпосередньому) начальнику, який після розгляду передає рапорт далі своєму безпосередньому начальнику (командиру) з відміткою про власне клопотання з відповідного (розглянутого) питання. В зв'язку з цим з вказаними зауваженнями було складено відповідний акт від 14.12.2023 № 34, а вказаний рапорт з поданими документами було повернуто позивачу рекомендованим листом (поштове відправлення 1960200593895). У зв'язку з викладеним відповідач не вбачає протиправності у своїх діях, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач не погодився з відзивом відповідача та надав відповідь на відзив, де зазначив, що обізнаний з порядком подання рапорту "по команді", але посадові особи відповідача в порушення норм законодавства усно відмовляли йому у прийнятті та реєстрації рапорту, чим порушували його права. Позивач звертався і безпосередньо до командира і у відділ діловодства військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України), проте отримав усні відмови, у зв'язку із чим і направив рапорт поштою для реалізації свого права на переведення так як є особою обмежено придатною до військової служби.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до наказу начальника 15 мобільного прикордонного загону № 790-ОС від 03.11.2023 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 (П-046550), зарахованого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.10.2023 № 1546-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 03 листопада 2023 року.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону № 811-ОС від 08.11.2023 призначено молодшого сержанта ОСОБА_2 (П-046550), на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, з 08 листопада 2023 року.
14.11.2023 позивач отримав направлення на проходження гарнізонної військово-лікарської комісії в місті Київ відповідно до направлення № 2172 від 13.11.2023 і припис № 935 від 14.11.2023, в якому було зазначено прибути в м. Київ 15.11.2023.
За результатами проходження гарнізонно військово-лікарської комісії позивачу видано довідку від 28.11.2023 № 4676, якою визнано позивача обмежено придатним до військової служби, відповідно до пунктів 64-в; 38-в; 23-г; 45-г графи II розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснень щодо застосування статтей, що визначають ступінь придатності до військової служби.
За таких обставин, позивач вирішив скористатися своїм правом та подати рапорт "по команді" про переведення його для подальшого несення служби до іншого прикордонного загону.
Позивач звертався і безпосередньо до командира і у відділ діловодства військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України), проте отримав усні відмови у прийнятті та реєстрації рапорту.
12.12.2023 позивач поштою цінним листом направив відповідачу рапорт від 07.12.2023 про переведення його до іншого прикордонного загону, в якому просив:
- прийняти рапорт ОСОБА_1 (молодшого сержанта інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника) про переведення до свого розгляду;
- перевести мене ОСОБА_1 (молодшого сержанта інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника) на НОМЕР_3 прикордонний загін на ВІПС ОСОБА_3 .
Відповідно до трекінгу поштового відправлення вищезазначений рапорт отримано відповідачем 14.12.2023, що ним не заперечується.
До рапорту було додано: копію довідки ВЛК від 28.11.2023 № 4676; копію паспорту; копію РНОКПП; копію витягу з наказу № 811-ОС від 08.11.2023; копію витягу з наказу № 790-ОС від 03.11.2023 та копію скарги від 09.11.2023.
Відповідач під час дослідження повноти надісланих документів начальником відділу контролю та документального забезпечення у присутності офіцера відділу контролю та документального забезпечення, відповідального виконавця відділу контролю та документального забезпечення встановив, що рапорт адресовано на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому рапорт оформлений без дотримання вимог керівних документів, а саме: відповідно до п. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Одним з різновидів звернень військовослужбовців до начальника (командира) є подача рапорту «по команді». Ця дія означає, що військовослужбовець, який відпрацьовує рапорт направляє документ прямому (безпосередньому) начальнику, який після розгляду передає рапорт далі своєму безпосередньому начальнику (командиру) з відміткою про власне клопотання з відповідного (розглянутого) питання.
В зв'язку з цим з вказаними зауваженнями відповідачем було складено відповідний акт від 14.12.2023 № 34, а вказаний рапорт з поданими документами було повернуто позивачу рекомендованим листом (поштове відправлення 1960200593895).
Відповідно до трекінгу поштового відправлення вищезазначений акт разом з рапортом позивачем не отримано. Зазначено: "Відправлення не вручене під час доставки: інші причини".
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту позивача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Закон України «Про державну прикордонну службу» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження.
Згідно із ст. 1 Закону № 661-IV на державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
В силу ст. 14 Закону № 661-IV особовий склад Державної прикордонної служби України складається із військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 23.05.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Абзацом 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Як встановлено судом, позивача призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, з 08 листопада 2023 року.
За результатами проходження гарнізонно військово-лікарської комісії позивачу видано довідку від 28.11.2023 № 4676, якою визнано позивача обмежено придатним до військової служби, відповідно до пунктів 64-в; 38-в; 23-г; 45-г графи II розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснень щодо застосування статтей, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Позивач вказуючи на своє право на переведення 12.12.2023 направив рапорт до відповідача про переведення його до іншого прикордонного загону.
У вступі до Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV визначено що цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до пункту 82 Статуту Зоройних Сил України начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, підпорядкованих підрозділів і служби; за додержання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об'єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан; за стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.
Відповідно до п. 2.1. Наказу № 402 Міністерства оборони України, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Згідно з п. 20.1. Наказу № 402 Міністерства оборони України, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Відповідно до п. 20.3. Наказу № 402 Міністерства оборони України, г) одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Одночасно з постановою про обмежену придатність до військової служби ВЛК приймає постанову про придатність до військової служби за військовою спеціальністю.
Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які визнані ВЛК обмежено придатними до військової служби, визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.
У разі визнання ВЛК військовослужбовця обмежено придатним до військової служби та непридатним до військової служби за військовою спеціальністю, командир (начальник) від командира окремої військової частини, йому рівних та вище, перед переміщенням військовослужбовця на іншу посаду, для визначення можливості військовослужбовця за станом здоров'я на посаді виконувати обов'язки військової служби, може направити його на медичний огляд ВЛК із обов'язковим зазначенням у направленні мети медичного огляду ВЛК - визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю (із зазначенням посади, на яку переміщується військовослужбовець, виду, роду військ (сил).
З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.
Таким чином, оскільки позивача було визнано обмежено придатним до військової служби, він позбавлений можливості проходити військову службу в штурмових військах (або фактично військах швидкого реагування), а тому звернувся з вищевказаним рапортом до відповідача.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 14.12.2023 ним отримано рапорт позивача.
Під час дослідження повноти надісланих документів начальником відділу контролю та документального забезпечення у присутності офіцера відділу контролю та документального забезпечення, відповідального виконавця відділу контролю та документального забезпечення виявлено, що рапорт адресовано на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому оформлено без дотримання вимог керівних документів, а саме: відповідно до п. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Одним з різновидів звернень військовослужбовців до начальника (командира) є подача рапорту «по команді». Ця дія означає, що військовослужбовець, який відпрацьовує рапорт направляє документ прямому (безпосередньому) начальнику, який після розгляду передає рапорт далі своєму безпосередньому начальнику (командиру) з відміткою про власне клопотання з відповідного (розглянутого) питання. В зв'язку з цим з вказаними зауваженнями відповідачем було складено відповідний акт від 14.12.2023 № 34, а вказаний рапорт з поданими документами було повернуто позивачу рекомендованим листом (поштове відправлення 1960200593895).
Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 затверджено Інструкцію з діловодства у Збройних Силах України, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, (далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням (далі - Інструкція № 124).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
В силу Закону України «Про звернення громадян», Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962, затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних силах України (далі - Інструкція № 735).
Пунктом 1 даної Інструкції № 735, визначено, що вона визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Підпунктом 6 розділу І Інструкції № 735 усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 735, визначено, що письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
За змістом п. 4 розділу ІІ Інструкції № 735, у зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням у термін не пізніше ніж через десять днів з дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян». Копія такого звернення залишається у провадженні того органу військового управління, військової частини, до якого звернувся громадянин.
Відповідач у відзиві на позовну заяву також вказує на норми п.п. 6 п. 3 «Організація документообігу та виконання документів» розділу ІІ «Документування управлінської інформації та організація роботи з документами, створеними у паперовій формі» Інструкції з діловодства в Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.12.2020 № 144 з змінами відповідно до наказу АДПСУ від 21.04.2021 № 30, відповідно до яких, у разі відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також за наявності помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифу затвердження тощо), документ не реєструється і повертається відправникові із зазначенням причини повернення або йому повідомляється про повернення документа телефоном.
Отже, з наведених законодавчих норм вбачається, що повернути рапорт без розгляду відповідач мав право у разі, якщо відсутні додатки до рапорту, які унеможливлюють розгляд звернення позивача або за наявності помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифу затвердження, тощо).
Як вже було зазначено вище, актом від 14.12.2023 № 34, складеним начальником відділу контролю та документального забезпечення у присутності офіцера відділу контролю та документального забезпечення, відповідального виконавця відділу контролю та документального забезпечення встановлено, що рапорт позивача адресовано на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та оформлено без дотримання вимог керівних документів, а саме п. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
На переконання суду подання позивачем рапорту не "по команді", про яке зазначено у акті від 14.12.2023 № 34 не є підставою для відмови у реєстрації такого рапорту та його повернення без розгляду, оскільки нормами п.п. 6 п. 3 «Організація документообігу та виконання документів» розділу ІІ «Документування управлінської інформації та організація роботи з документами, створеними у паперовій формі» Інструкції з діловодства в Державній прикордонній службі України, на які посилається відповідач, визначено перелік підстав для повернення, серед яких такої підстави як порушення порядку подання документу немає.
Повернути рапорт без розгляду відповідач мав право у разі, якщо відсутні додатки до рапорту, які унеможливлюють розгляд звернення позивача або за наявності помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифу затвердження тощо), проте про такі недоліки у оформленні рапорту позивача від 07.12.2023 відповідачем не зазначено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапорту позивача від 07.12.2023, внаслідок його повернення без розгляду за відстуності на те законних підстав.
З огляду на встановлену бездіяльність суб'єкта владних повноважень враховуючи, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції № 735, копія звернення залишається у провадженні того органу військового управління, військової частини, до якого звернувся громадянин, суд доходить висновку про необхідність зобов'язати відповідача розглянути рапорт позивача від 07.12.2023 та за результатами його розгляду прийняте рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
Щодо позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача перевести його до НОМЕР_3 прикордонного загону для подальшого проходження військової служби, у зв'язку з визнанням його обмежено придатним, суд зазначає наступне.
У спірних правовідносинах рапорт позивача ще не був розглянутий, що встановлено судом, тобто відповідачем на момент розгляду цієї справи не вирішувались заявлені в рапорті питання, а тому спір між сторонами фактично відсутній.
За таких обставин, позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача перевести його до НОМЕР_3 прикордонного загону для подальшого проходження військової служби, у зв'язку з визнанням його обмежено придатним, спрямована на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства. В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, а тому такі вимоги є передчасними.
Отже в задоволеній позовної заяви в цій частині слід - відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з викладених вище підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 07.12.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (с. Руська Поляна, Черкаська область, 19602, код ЄДРПОУ 45144484) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 07.12.2023 та за результатами його розгляду прийняте рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (с. Руська Поляна, Черкаська область, 19602, код ЄДРПОУ 45144484) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ