Справа № 560/21148/23
іменем України
14 березня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_2 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 м. Дніпро щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , розміру вартості речового майна, що належить до видачі згідно довідки №10 від 25 вересня 2023 року на суму: 105494,44 грн (сто п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні сорок чотири копійки) та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 в найкоротші терміни виплатити вищевказану суму за речове майно, що належить до видачі згідно довідки №10.
2. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 м. Дніпро провести виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати вартості речового майна, що належить до видачі по день фактичного розрахунку, починаючи з 02 жовтня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно абзацу другого наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 жовтня 2023 року №272 з 02 жовтня 2023 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, але при цьому відповідно до довідки від 25 вересня 2023 року №10 “Про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 ” на суму: 105494,44 грн (сто п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні сорок чотири копійки) позивача по 06 грудня 2023 року не розраховано (військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено належну компенсацію речового майна, що належить до видачі на суму 105494,44 грн.). Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що дією відповідача (командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) було порушено статтю 116, статтю 117 Кодексу законів про працю України, затвердженого Законом від 10 грудня 1971 року №322-VIII ВВР зі змінами та порушено порядок розрахунку із звільненим працівником, і тому роботодавець повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки з 02 жовтня 2023 року по день фактичного розрахунку (виплати заборгованості).
Ухвалою від 12.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 20.12.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 05.01.2024 суд залучив до участі у справі №560/21148/23 за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, як другого відповідача - військову частину НОМЕР_2 .
Ухвалою від 15.02.2024 суд продовжив військовій частині НОМЕР_2 процесуальний строк для надання відзиву у справі №560/21148/23 на 15 днів з дня отримання цієї ухвали.
Представник військової частини НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться на речовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_2 , відповідно до телеграми тимчасово виконуючого обов'язки начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 від 20.07.2016 №341/5/1/1207, тобто речове забезпечення позивачу здійснювалось у військовій частині НОМЕР_2 на період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Звертає увагу на те, довідка № 10 від 25.09.2023 була видана позивачу начальником речової служби логістики військової частині НОМЕР_2 та начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 . Тобто, правові відносини з військовою частиною НОМЕР_1 відсутні. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представник військової частини НОМЕР_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що військова частина НОМЕР_2 здійснила оплату вартості речового майна, що належить до видачі згідно довідки №10 від 25 вересня 2023 року на суму 105494,44 грн (сто п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні сорок чотири копійки) в повному обсязі, що підтверджується належними доказами, копії яких додаються до відзиву. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
06.09.2023 року позивач подав рапорт на звільнення з військової служби в запас, на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 .
25.09.2023 року позивач подав рапорт до командира військової частини НОМЕР_2 про видачу довідки про вартість речового майна, неотриманого підполковником ОСОБА_1 за період служби з червня 1998 року по жовтень 2023 року, та про виплату грошової компенсації його вартості. Цього ж дня начальником речової служби логістики було видано довідку №10 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 жовтня 2023 року №272 пункту 1. підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера групи контролю за матеріально-технічним забезпеченням логістики військової частини НОМЕР_1 , звільнено наказом командувача Повітряних Сил Збройних України (по особовому складу) від 22 вересня 2023 року №741 з військової служби у запас відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” за підпунктом “г” (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років).
Згідно абзацу другого наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 жовтня 2023 року №272 з 02 жовтня 2023 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Військова частина НОМЕР_1 перебуває на речовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_2 відповідно до телеграми тимчасово виконуючого обов'язки начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 від 20.07.2016 року №341/5/1/1207.
02.10.2023 року, наказом (по стройовій частині) №295 військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 було знято з речового забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 з 02 жовтня 2023 року. Підстава: витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на підставі витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №272 від 02.10.2023 року.
02.10.2023 року військовою частиною НОМЕР_2 було направлено заявку на виділення грошових коштів на виплату грошової компенсації за речове майно ОСОБА_1 та направлено звернення Командиру військової частини НОМЕР_4 Р ( АДРЕСА_2 ), «щодо надання допомоги у вирішенні питання виділення коштів на виплату грошової компенсації військовослужбовцю підполковнику ОСОБА_4 - 105 494,44 гривень, які плануються до звільнення за неотримане речове майно, що належить до видачі згідно Постанови КМУ № 178 від 16 березня 2016 р.
06.12.2023 року було підписано наказ командира військової частини НОМЕР_2 №516агд «Про виплату компенсації за неотримане речове майно військовослужбовцям збройних сил України військової частини НОМЕР_2 ».
08.12.2023 року на рахунок військової НОМЕР_5 надійшли грошові кошти для здійснення виплат компенсації за неотримане речове майно.
11.12.2023 року військовою частиною НОМЕР_2 оформлено та направлено на оплату необхідні платіжні документи (інструкції) для перерахування грошових коштів на картковий рахунок позивача.
11 грудня 2023 року позивачу виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 105 494 грн 44 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями відповідача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ст. 2 Закону, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України .
Відповідно до ст. 9-1 Закону, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 178 (далі Порядок № 178).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, у разі звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року (п.п. 4, 5 Порядку №178).
Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з часу виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Крім того, системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про наявність права звільненої з військової служби особи на грошову компенсацію за невикористане речове майно незалежно від обставин звільнення, що, у свою чергу, відповідає обов'язку військової частини провести повний розрахунок зі звільненим військовослужбовцем до виключення зі списків особового складу.
З матеріалів справи суд встановив, військова частина НОМЕР_1 перебуває на речовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_2 .
25.09.2023 року позивач подав рапорт до командира військової частини НОМЕР_2 про видачу довідки про вартість речового майна, неотриманого підполковником ОСОБА_1 за період служби з червня 1998 року по жовтень 2023 року, та про виплату грошової компенсації його вартості. Цього ж дня начальником речової служби логістики було видано довідку №10 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 .
У день звільнення позивача, 02.10.2023 року, військовою частиною НОМЕР_2 було направлено заявку на виділення грошових коштів на виплату грошової компенсації за речове майно ОСОБА_1 та направлено звернення Командиру військової частини НОМЕР_4 Р ( АДРЕСА_2 ), «щодо надання допомоги у вирішенні питання виділення коштів на виплату грошової компенсації військовослужбовцю підполковнику ОСОБА_4 - 105 494,44 гривень, які плануються до звільнення за неотримане речове майно, що належить до видачі згідно Постанови КМУ № 178 від 16 березня 2016 р.
06.12.2023 року було підписано наказ командира військової частини НОМЕР_2 №516агд «Про виплату компенсації за неотримане речове майно військовослужбовцям збройних сил України військової частини НОМЕР_2 ».
11 грудня 2023 року позивачу виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 105494 грн 44 коп., що підтверджується відповідними банківськими документами, в т.ч. платіжною інструкцією №12579 від 11 грудня 2023 року, Розрахунково- платіжною відомістю №5 на виплату компенсації за неотримане речове майно військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 за грудень 2023 року, відомістю розподілу виплат від 13.12.2023 року №5.
Враховуючи встановлені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, військовою частиною НОМЕР_2 було здійснено усі необхідні дії задля своєчасного нарахування та виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Як наслідок, суд не встановив ознак протиправності в діях чи бездіяльності відповідачів щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, тому позовні вимоги в частині зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 в найкоротші терміни виплатити вищевказану суму за речове майно, що належить до видачі згідно довідки №10, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 м. Дніпро провести виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати вартості речового майна, що належить до видачі по день фактичного розрахунку, починаючи з 02 жовтня 2023 року, слід зауважити, що на час подання позивачем цієї позовної заяви відповідачем ще не було виплачено компенсації вартості за неотримане речове майно, тому така вимога заявлена позивачем передчасно.
Разом з тим, суд під час розгляду справи не встановив ознак протиправності у діях чи бездіяльності відповідачів щодо несвоєчасної виплати позивачу компенсації вартості за неотримане речове майно, оскільки військова частина НОМЕР_2 на день звільнення позивача вчинила усі необхідні дії для своєчасної виплати йому компенсації вартості за неотримане речове майно. Отже, позовна вимога про зобов'язання виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати вартості речового майна, що належить до видачі по день фактичного розрахунку, задоволенню не підлягає.
Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Командир військової частини НОМЕР_1 генерал-майор ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - 08414149)
Головуючий суддя В.К. Блонський