14 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2948/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 12.03.2024 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 з 01.05.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2022 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
У позовній заяві ОСОБА_1 просив поновити йому строк звернення до суду з цим позовом, оскільки його пропущено з поважних причин.
Так, частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 розглянув питання визначення строку звернення до суду з вимогами про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Як слідує зі змісту листа ГУПФ України в Полтавській області від 13.02.2024, копія якого долучена до позовної заяви, позивачу з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, виплату якої припинено з 01.05.2022 внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №440/17771/21.
Тож про порушення права на одержання такої виплати ОСОБА_1 мав довідатись після отримання пенсії за травень 2022 року.
А тому, подавши цю позовну заяву до суду 12.03.2024, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату спірної доплати за період з 01.05.2022 по 11.09.2023.
Отримання позивачем листа ГУПФ України в Полтавській області від 13.02.2024 у відповідь на його заяву від 31.01.2024 не змінює момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.
Посилання позивача на оголошення з 24.02.2022 воєнного стану на території України самі по собі не утворюють підстав для поновлення йому строку звернення до суду з цим позовом, оскільки ним не повідомлено, яким чином такі обставини вплинули на можливість своєчасного звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Однак матеріали позову не містять доказів існування дійсно непереборних обставин, виникнення яких обумовлене воєнним станом, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.05.2022 по 11.09.2023.
Суд також визнає помилковими посилання позивача на приписи статті 51 Закону №2262-ХІІ та постанову Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, оскільки у згаданій справі спір стосувався оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, тоді як у цій справі спір виник з приводу отримання позивачем щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713.
У контексті спірних відносин врахуванню підлягає висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, згідно з яким позов про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713, має бути поданий до суду протягом шести місяців з дня отримання пенсійної виплати.
Аналогічний висновок наведений і у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/5476/22.
Суд враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
З'ясування, за твердженням позивача, лише у лютому 2024 року причин невиплати з 01.05.2022 доплати до пенсії не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом й у постанові від 21.10.2021 у справі №460/858/20.
А тому, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.05.2022 по 11.09.2023 належить відмовити.
Керуючись статтями 118, 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба