14 березня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/3004/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 12.03.2024 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився на момент звільнення;
поновити ОСОБА_1 на займаній посаді поліцейського-водія взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Полтавській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.02.2024 по дату поновлення на роботі;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Полтавській області на користь позивача моральну шкоду, завдану незаконним звільненням, у розмірі 40000,00 грн.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя установив, що цей спір стосується правомірності звільнення позивача зі служби у поліції.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, як визначено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас, як визначено частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
За характером спірних відносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Тож з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби у поліції позивач мав звернутись до суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74о/с.
Позовну заяву подано до суду 12.03.2024, тобто на 27 день після видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.
При цьому хоча позов і не містить відомостей про дату ознайомлення ОСОБА_1 з наказом ГУНП в Полтавській області від 14.02.2024 №74о/с, до позову додано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , у якій наявний запис №5 від 14.02.2024 про звільнення позивача зі служби в Національній поліції.
Слід також врахувати, що з фактом видання відповідачем спірного наказу пов'язане припинення проходження позивачем служби у поліції, про яке ОСОБА_1 мав довідатись не пізніше наступного робочого дня - 15.02.2024, адже у матеріалах позову відсутні відомості про тимчасову непрацездатність позивача чи інші фактичні дані, що свідчили б про його відсутність на роботі з об'єктивних причин.
Наведене є підставою для попереднього висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Незнання позивачем спеціального законодавства (статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України) не зумовлює підстав для висновку про дотримання ним строку звернення до суду з цим позовом чи його пропуск з поважних причин.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а до позову не додав заяву про поновлення згаданого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так само у силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі частини другої статті 123, пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя О.О. Кукоба