14 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1022/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною відмову Управління Служби безпеки України в Полтавській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера СБУ ОСОБА_1 станом 01.01.2024 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 01 січня календарного року;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Полтавській скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера СБУ ОСОБА_1 станом 01.01.2024 року вказавши у ній збільшені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 01 січня календарного року, (3028 гривень станом на 01.01.2024) починаючи з 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.11.1991 року №2011-ХП "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою на момент звільнення, для проведення па підставі виготовленої довідки з 01.01.2024 року перерахунку основного розміру пенсії ГУ ПФУ у Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1022/24, призначено розгляд справи в порядку статті 262 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 березня 2024 року позивачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання, у якому він просив розглянути адміністративну справу №440/1022/24 за нормами прямої дії, визнавши діючу Постанову Кабінету міністрів від 12.05.2023 №481«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» такою яка протирічить ст. ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, ч. 4 ст. 63 та розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. 3, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України'та після винесення рішення у справі звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Постанови Кабінету міністрів від 12.05.2023 №481«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704».
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до письмових заяв, клопотань, заперечень, які повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Заявлена у клопотанні від 13 березня 2024 року вимога про винесення ухвали щодо не застосовування підзаконного акту, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» та визнання такою, яка протирічить ст. ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, ч. 4 ст. 63 та розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. 3, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», є очевидно безпідставною, оскільки застосування/ не застосування нормативно - правових актів здійснюється судом під час ухвалення рішення у справі.
Вимога позивача про звернення до Верховного Суду щодо вирішення питання про неконституційність зазначеного нормативно - правового акту є передчасною до ухвалення рішення суду у справі.
Крім того, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 440/1022/24 клопотання ОСОБА_1 з аналогічними вимогами повернуто без розгляду.
Вищевказана ухвала від 26.02.2024 була надіслана одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет в системі "Електронний суд" 26.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду. Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер (п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України).
Пунктом 1 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Вимоги клопотання заявника про винесення ухвали щодо не застосовування підзаконного акту, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» та визнання такою, яка протирічить ст. ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, ч. 4 ст. 63 та розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. З, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та направлення звернення до Верховного Суду щодо вирішення питання про неконституційність зазначеного нормативно - правового акту є такими, яким вже надано правову оцінку судом в ухвалі від 26.02.2024, тому за відсутності інших підстав або нових обставин його подання розцінюється судом як зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Частиною 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Клопотання ОСОБА_1 повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко