14 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1704/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1704/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
13.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправним рішення відповідача від 24.01.2024 №163750026156 про відмову у переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця та скасувати його, зобов'язавши ГУПФ зарахувати до стажу роботи на посадах державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 19.08.1982 по 15.11.1983 на посаді секретаря комітету комсомолу середньої школи №28 Октябрьського РКЛКСМ України м. Полтави та з 15.11.1983 по 20.08.1984 - на посаді інструктора відділу комсомольських організацій обкому ЛКСМ України Полтавського обкому ЛКСМ України, перевівши її з 17.01.2024 на пенсію згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3732-ХІІ «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця від 16.01.2024 №1600-0503-8/3624 та №1600-0503-8/3626.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, яка полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до протиправної відмови у переведенні її з пенсії за віком на таку ж пенсію згідно із Законом України "Про державну службу".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на правомірність прийнятого власного рішення про відмову у здійсненні переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з підстави недостатності спеціального стажу, який становить 18 років 05 місяців 19 днів, який враховано з 10.10.1997 - дати призначення на посаду провідного економіста відділу доходів Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України та прийняття присяги державного службовця. Пояснює, що періоди роботи позивачки з 19.08.1982 по 15.11.1983 секретарем комітету комсомолу середньої школи №28 Октябрського РКЛКСМУ м. Полтави та з 15.11.1983 по 20.08.1984 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій обкому ЛКСМ України Полтавського обкому ЛКСМ України не підлягають зарахуванню до стажу державної служби відповідно до норм Закону України "Про державну службу". Оскільки стаж роботи на державній службі станом на 01.05.2015 складає менше 20 років, то підстави для врахування довідки №1600-0503-8/3624 від 16.01.2024 при перерахунку пенсії відсутні. Заява від 17.01.2024 опрацьована шляхом проведення умовного перерахунку у відповідності до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідки про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року від 16.01.2024 №1600-0503-8/3624. Проте даний перерахунок призводить до зменшення розміру пенсії до виплати (розмір пенсії до перерахунку становить 7813,90 грн, а після проведеного умовного перерахунку - 5520,00 грн). Відповідно, переведення пенсіонерки на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є недоцільним, так як розмір пенсії зменшиться (а.с. 36-38).
Ухвалою суду від 01.03.2014 заяву представника ГУПФ про закриття провадження у справі №440/1704/24 залишено без задоволення.
Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.09.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.01.2024 позивач звернулася до через Полтавське ОУПФ із заявою про перехід на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу" (а.с. 42-43).
До цієї заяви позивач додала довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 16.01.2024 №1600-0503-8/3624 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 16.01.2024 №1600-0503-8/3626 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 29-30).
За результатами розгляду вказаної заяви та матеріалів пенсійної справи відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУПФ 24.01.2024 було прийнято рішення про відмову у переході з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" (а.с. 14-15).
В обґрунтування рішення зазначено, що стаж роботи на державній службі станом на 01.05.2016 - 18 років 05 місяців 19 днів, тому при перерахунку пенсії враховувати довідку №1600-0503-8/3624 від 16.01.2024 підстав немає. Заява ОСОБА_1 №381 від 17.01.2024 опрацьована шляхом проведення умовного перерахунку у відповідності до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідки про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року від 16.01.2024 №1600-0503-8/3624, проте даний перерахунок призводить до зменшення розміру пенсії до виплати (розмір пенсії до перерахунку становить 7813,90 грн, а після проведеного умовного перерахунку 5520,00 грн).
На письмове звернення позивачки від 30.01.2024 перший заступник начальника ГУПФ листом від 09.02.2024 повідомив про те, що за документами пенсійної справи її стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016 складає 18 років 05 місяців 19 днів (враховано з 10.10.1997 - дати призначення на посаду провідного економіста відділу доходів Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України та прийняття присяги державного службовця). За наслідками розгляду винесено рішення про відмову, яке міститься в електронній пенсійній справі. Періоди роботи з 19.08.1982 по 15.11.1983 секретарем комітету комсомолу середньої шкоди №28 Октябрського РКЛКСМУ м. Полтави, з 15.11.1983 по 20.08.1984 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій обкому ЛКСМ України Полтавського обкому ЛКСМ України не зараховуються до 20-річного стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" (а.с. 16-17).
Крім того, листом від 20.02.2024 №1600-0503-8/12528 начальник ГУПФ визнав недійсною довідку, видану ГУПФ 16.01.2024 за №1600-0503-8/3624 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, оскільки стаж державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становить лише 18 років 05 місяців 17 днів (зворот а.с. 51).
Позивачка не погодилася з правомірністю рішення ГУПФ від 24.01.2024 про відмову у переході з виду на вид пенсії та звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу”, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми свідчить на користь висновку про те, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ “Про державну службу”) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу", державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу", для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу", а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу” лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.
На день звернення із заявою до пенсійного органу (17.01.2024) позивач досягла віку 61 рік.
Стаж державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, в кількості 18 років 05 місяців 17 днів визнається відповідачем, так само як і наявність страхового стажу, тому перевірка їх судом не здійснюється.
Натомість підставою для відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 889-VIII слугував висновок про недостатність стажу державної служби, оскільки періоди роботи з 19.08.1982 по 15.11.1983 секретарем комітету комсомолу середньої шкоди №28 Октябрського РКЛКСМУ м. Полтави, та з 15.11.1983 по 20.08.1984 на посаді інструктора відділу комсомольських організацій обкому ЛКСМ України Полтавського обкому ЛКСМ України не зараховано до 20-річного стажу, який дає право на призначення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу".
Як встановлено судом з відомостей трудової книжки ОСОБА_1 (до цього - Кондрашова) серії НОМЕР_1 від 19.09.1980, позивач 19.08.1982 затверджена на посаді секретаря комітету комсомолу СШ №28 Октябрського РКЛКСМУ м. Полтава; з 15.11.1983 звільнена із займаної посади секретаря та затверджена за переведенням інструктором відділу комсомольських організацій в Полтавський обком ЛКСМ України; 20.08.1984 звільнена із займаної посади інструктора відділу комсомольських організацій обкому ЛКСМ України у зв'язку з виїздом за межі області за місцем служби чоловіка (а.с. 19-20).
Абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Крім того, відповідно до пункту 3 Постанови №283, до державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачений абзацом 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Порядку №1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України.
Згідно зі ст. 118 Кодексу законів про працю України, до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №742/1718/17.
Однак позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що посада секретаря комітету комсомолу СШ №28 Октябрського РКЛКСМУ м. Полтава та посада інструктора відділу комсомольських організацій в Полтавському обкомі ЛКСМ України були виборними посадами.
Відтак, стаж роботи ОСОБА_2 на вказаних посадах не підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно наявність у позивача станом на 01.05.2016 стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, в обсязі лише 18 років 05 місяців 17 днів за необхідних 20 років, є недостатнім для призначення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу".
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову, що тягне за собою наслідок у вигляді відмови у його задоволенні.
За таких обставин підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого за звернення до суду з позовом судового збору у розмірі 1211,20 грн, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун