13 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/842/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/842/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2024 адвокат Меламед Вадим Борисович, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 08.02.2024, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії позивачу;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2023 №046150002988;
- зобов'язати ГУПФ призначити пенсію ОСОБА_1 з дати коли відповідач зобов'язаний був призначити її автоматично, тобто з 12.11.2022, але не пізніше ніж з 22.06.2023 та виплачувати пенсію на вказаний нею банківський рахунок з урахуванням підвищень та компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позов мотивований тим, що у червні 2023 року представник позивачки, яка є громадянкою України і постійно проживає за кордоном в Ізраїлі, звернувся через Личаківське ОУПФ м. Львова із заявою про призначення їй пенсії за віком. Однак ГУПФ в Полтавській області прийняло рішення №046150002988 від 29.03.2023 щодо відмови у призначенні пенсії з тих підстав, що заява про призначення пенсії подана за довіреністю представником, що суперечить чинному законодавству. Представник позивачки вважає це рішення незаконним та зазначає, що заява про призначення пенсії може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Наголошує, що ОСОБА_1 має необхідний вік та страховий стаж, що передбачені частиною першою статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а відтак має право на призначення пенсії за віком.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на факт звернення за призначенням через представника заявника, тобто у спосіб, що не передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Вимогу виплачувати позивачу пенсію за віком з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів відповідач вважає такою, що не підлягає задоволенню з огляду на її похідний характер та передчасність (а.с. 55-58).
Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в Полтавській області, нині постійно проживає в Державі Ізраїль, як про це свідчить відмітка у паспорті громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданого на ім'я позивачки 30.11.2018 органом 21SR (а.с. 15 - а.с. 23).
22.06.2023 представник позивача за довіреністю Жартовська Альона Юріївна звернулася через Личаківське ОУПФ м. Львова із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком (а.с. 73-74), до якої додала апостиль паспорту, довіреності, ідентифікаційний код, трудову книжку ОСОБА_1 , свідоцтва про народження дітей та диплом (а.с. 65-68).
За висновком пенсійного органу аналіз документів показав, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 24 роки 10 місяців 28 днів, якого достатньо для призначення пенсії за віком.
Проте рішенням ГУПФ в Полтавській області (за екстериторіальністю) від 30.06.2023 (а не від 29.03.2023, на чому наполягає ОСОБА_2 ) №046150002988 відмовлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком у зв'язку з порушенням п. 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки звернення за призначенням пенсії здійснено за довіреністю, що суперечить вищезазначеному Порядку (а.с. 75).
Вважаючи це рішення таким, що порушує конституційне право на пенсію за віком ОСОБА_1 , адвокат Меламед В.Б. в інтересах останньої звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин 1, 3 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.
Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років.
Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 26 Закону №1058-IV, наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку про те, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, що підтверджуються записами у трудовій книжці.
При цьому періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначаються законодавством, яке діяло до прийняття Закону №1058-IV, а саме - статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Тобто, весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства, а з 01.01.2004 до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.
Відповідно до статті 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Як свідчить зміст рішення ГУПФ №046150002988 від 29.03.2023 щодо відмови у призначенні пенсії пенсійний орган визнає за позивачем страховий стаж в обсязі 24 роки 10 місяців 28 днів, який є достатнім для призначення пенсії за віком.
Тож предмет спору у цій справі зводиться до з'ясування обставин правомірності відмови ГУПФ у призначенні пенсії ОСОБА_1 з підстав того, що в порушення п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за призначенням пенсії звернулася не особисто ОСОБА_1 , а її представник за довіреністю ОСОБА_3 .
Так, відповідач наполягає на тому, що для призначення пенсії за віком чинний нормативно-правовий порядок встановлює сукупність вимог, які повинні бути дотримані при зверненні до органу, який призначає пенсію, зокрема: заявник повинен досягти певного віку та мати в наявності достатній страховий стаж. При цьому заявникові необхідно звернутися із заявою про призначення пенсії у спосіб, який чітко встановлений Порядком, - або особисто, або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису. Іншого способу за зверненням із заявою, зокрема через представника, Порядок не містить.
У свою чергу представник позивача Меламед В.Б. стверджує, що такі судження відповідача є неправомірними, оскільки ні Порядок №22-1, ні Закон №1058-IV не містять вимоги щодо звернення застрахованої особи особисто. Натомість вказані нормативно-правові акти передбачають право пенсіонера на звернення до пенсійного органу з відповідною заявою як особисто, так і через уповноваженого представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої у порядку, визначеному законодавством.
Вирішуючи суперечку між сторонами, суд виходить з такого.
Як встановлено частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Тож цитована норма Закону передбачає можливість звернення за призначенням пенсії застрахованою особою лише особисто.
В той же час Пенсійний фонд дозволяє альтернативні форми звернення за призначенням пенсії.
Так, постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1 в редакції, чинній на момент звернення представника із заявою про призначення пенсії).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Таким чином Порядок №22-1 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначав такі альтернативні способи подання заяви про призначення пенсії:
- шляхом особистого безпосереднього звернення із заявою у паперовій формі до сервісного центру - структурного підрозділу територіального органу Пенсійного фонду України, який здійснює прийом та обслуговування громадян;
- дистанційно - шляхом звернення із заявою в електронній формі через особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктами 2.9, 2.23 розділу ІІ Порядку №22-1, під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України.
При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Таким чином норми законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин (червень 2023 року) передбачали різні способи та шляхи звернення осіб, які набули право на пенсію, до територіальних органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії, у тому числі за допомогою засобів електронних комунікацій. Розгляд заяв про призначення пенсій з квітня 2021 року здійснюється за принципом екстериторіальності, який полягає в опрацюванні таких заяв територіальними органами ПФ в порядку черговості надходження заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії.
Втім ні нормами Закону №1058-IV, ні нормами Порядку №22-1 наразі не передбачена можливість звернення застрахованої особи за призначенням пенсії вперше через представника за довіреністю.
Частина друга статті 47 Закону №1058-IV, частина 4 статті 245 Цивільного кодексу України передбачають лише можливість виплати представникові за довіреністю вже призначеної пенсії, у разі якщо пенсіонер не може отримувати належні йому виплати особисто. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
Суд з'ясував, що ОСОБА_1 є повнолітньою та дієздатною особою. ОСОБА_3 не є її законним представником, а є представником за довіреністю від 06.10.2021 (апостильована 14.10.2021).
Раніше позивачці пенсія не призначалася і статусу пенсіонера вона не має.
ОСОБА_1 особисто не зверталася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком ні через сервісний центр, ні через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, ні через засоби Порталу Дія.
Натомість таку заяву в паперовій формі 22.06.2023 до сервісного центру Личаківського ОУПФ м. Львова подала від імені ОСОБА_1 та підписала представник за довіреністю Жартовська А.Ю.
Спеціаліст сервісного центру Личаківського ОУПФ м. Львова ОСОБА_4 зареєструвала цю заяву і прийняла документи.
Відповідач, який отримав цю заяву для розгляду за принципом екстериторіальності, не мав можливості вчиняти дії, передбачені пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1, на етапі приймання документів (як-то: перевірка змісту і належного оформлення наданих документів, відповідності викладених у них відомостей про особу даним паспорта, повідомлення про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів тощо).
Тож відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV, пунктів 4.3, 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 відповідач за результатами розгляду зареєстрованої заяви та відсканованих копій документів повинен був не пізніше 10 днів прийняти одне з двох рішень: про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії.
Відповідач, не заперечуючи набуття позивачкою права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії через порушення порядку звернення на призначенням пенсії, який діяв на час подання заяви.
Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що ОСОБА_3 не мала права звертатися із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії вперше за зверненням представника. Пенсія за віком автоматично (без звернення особи) їй також не може бути призначена з огляду на відсутність будь-яких відомостей про ОСОБА_1 у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наявність у ОСОБА_3 довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 не дає їй права на звернення із заявою про призначення пенсії останній, оскільки частина перша статті 44 Закону №1058-IV та Порядок №22-1 передбачають лише особисте звернення застрахованої особи (або законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи) із заявою про призначення пенсії, з належним документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Винятків із цього правила у процедурі первинного призначення пенсії для громадян України, які постійно проживають за кордоном, зокрема в Державі Ізраїль, чинне законодавство не містить. Такі особи вправі реалізувати своє право на призначення пенсії в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування України у встановлений спосіб, зокрема шляхом дистанційного звернення із відповідною заявою в електронній формі - після реєстрації на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду та ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
Тож суд не знаходить порушень з боку ГУПФ під час вирішення питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.
За відсутності ознак протиправності дій та рішень ГУПФ, відсутні й підстави для зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.
За таких обставин суд визнає заявлений позов безпідставним, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого за звернення до суду з позовом судового збору у розмірі 968,96 грн, відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун