14 березня 2024 рокуСправа №160/28450/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 листопада 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - серпень 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.08.2015 по 28.12.2021 року. При звільненні зі служби за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 року їй не була виплачена індексація грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - серпень 2015 року. 16.08.2023 року позивач звернулась до відповідача із запитом, в якому просила нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 року. Листом від 18.09.2023 року за №632 відповідач повідомив, що у період проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , з 01.08.2015 року і на день виключення зі списків особового складу військової частини 28.12.2021 року з вами були проведені всі розрахунки грошового забезпечення, інші обов'язкові виплати і індексація, в повному обсязі. Позивачка не погоджується із вказаними діями відповідача, вважає їх протиправними, та такими, що порушує її права, а тому звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- докази які б підтверджували не нарахування та не виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - серпень 2015 року (довідка-розрахунок, листи - звернення, заяви, запити до відповідача, або докази відмови у наданні таких документів).
На виконання ухвали суду від 15.11.2023 року на адресу суду засобами поштового зв'язку від позивача - ОСОБА_1 , 04.01.2024 року надійшло клопотання, в якому позивач просить витребувати у Військової частини НОМЕР_1 докази по справі, у зв'язку із наданням відповіді від відповідача без додатків. Інших розрахунків відповідачем надано не було.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28450/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для надання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Крім того, ухвалою суду від 12 січня 2024 року Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) було зобов'язано надати до суду належним чином завірену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2016 по 28.02.2021 рік (із зазначенням усіх складових).
05 лютого 2024 року на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції зазначив, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішення від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Разом з тим, у 2016 році відбулось збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. У зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 р. №248/3/9/1/2, згідно яких у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Індексація грошового забезпечення не може вважатись складовою грошового забезпечення у розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. Висновок про відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення позивача ґрунтується також на тому, що відповідно до ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а також відомостей зазначених у відзиві на позов щодо збільшення грошового забезпечення в Мінобороні та у зв'язку з дією особливого періоду. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2021 № 283 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а також усіх видів забезпечення. Звільнення позивача з військової служби відбулося законно. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - вересні 2018 року у Міністерства оборони України не було.
07 лютого 2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідачем викладено аналогічні за змістом вимоги, надані у відзиві від 05.02.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , проходила військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.08.2015 по 28.12.2021 року на посаді старшого сержанта.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2021 року №283 (по стройовій частині) старшого сержанта ОСОБА_1 , відповідального виконавця штабу, звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) №49-РС від 21 жовтня 2021 року з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати такою, що справи та посаду здала 25 грудня 2021 року. В період з 27 жовтня 2021 року по 25 грудня 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №283 від 28 грудня 2021 року дія контракту продовжена по 25 грудня 2021 року. З 25 грудня 2021 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щорічну основну відпустку за 2021 рік використала 5 діб. Виплатити
грошову компенсацію за 32 доби невикористаної основної щорічної відпустки за
2021 рік.
Грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік отримала.
Матеріальну допомогу за 2021 рік отримала.
Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 105% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років по 25 грудня 2021 року.
Виплатити оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавку за вислугу років по 25 грудня 2021 року.
Виплатити грошову допомогу при звільненні з військової служби за 6 повних календарних років служби в розмірі 50% грошового забезпечення.
Календарна вислуга років станом на 25 грудня 2021 року складає 18 років 07 місяців 09 днів, пільгової - не має.
Підйомна допомога у зв'язку з переїздом до нового місця служби, що передбачена наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року №45 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» за 2021 рік не надавалась.
Виплатити грошову компенсацію замість речового майна, що належить до видачі, у розмірі 30240,81 гривень.
Видати грошовий атестат.
Постійним та службовим житлом не забезпечена.
Підстава:
1.Витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) №49-РС від 21.10.2021, доведений телеграмою НШ в/ч НОМЕР_4 №1314/2/58/2748 від 21.10.2021 (вхідний №2475 від 22.10.2021).
2. Рапорт про здачу справ та посади (вхідний №2515 від 28.12.2021).
3. Рапорт про згоду на виключення зі списків особового складу частини (вхідний №2516 від 28.12.2021).
Так, з тексту позовної заяви слідує, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 та при виключенні ОСОБА_1 зі списків особового складу, з нею не було проведено усіх необхідних розрахунків, зокрема щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 рік із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період - серпень 2015 року.
16.08.2023 року позивач звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із запитом, в якому просила нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 року.
Листом від 18.09.2023 року за №632 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби (або переведений, переміщений по службі), на день виключення зі списків особового складу військової частини. Відповідно до п. 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2 у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення. Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року № 13700/з та від 08.08.2017 року № 78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. В межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ в січні 2016 р. - лютому 2018 р. у Міністерства оборони України не було. Виходячи з викладеного, повідомлено, що в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.08.2015 року і на день виключення зі списків особового складу військової частини 28.12.2021року були проведені всі розрахунки грошового забезпечення, інші обов'язкові виплати і індексація та були виплачені в повному обсязі, відповідно до наказів Міністра оборони України, вказівок і розпоряджень Департаменту фінансів Міністерства оборони України в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідний період.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення, а тому звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - «Закон України №2011-XII », у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Щодо визначення базового місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) .
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз.3 ст.1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до ст. 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 №1013 (набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015) було внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення.
Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
З 01.12.2015 редакція п.5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз редакцій норми п.5 Порядку № 1078 дозволяє дійти висновку, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Отже, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.
Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок №1078 визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією п.5 Порядку, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати», особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів. Також суд зазначає, що внесені до п.5 Порядку №1078 зміни нормативно не встановили нового базового місяця для обрахунку індексації.
Починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Суд наголошує, що в контексті нової редакції Порядку №1078, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став - березень 2018 року.
Таким чином, по лютий 2018 року включно розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення у згаданий період.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду.
З аналізу наведених вище норм слідує, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 - є саме січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 в яких суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме - січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судом встановлено, що до відзиву на позовну заяву від 07.02.2024 року відповідачем було надано Довідку про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії ОСОБА_1 від 01.02.2024 року за №30, за період з січня 2016 по лютий 2021 року.
Як вбачається з наданої довідки, відповідачем за спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року взагалі не здійснювались нарахування та виплата позивачці індексації грошового забезпечення.
За таких обставин, з урахуванням того, що індексація грошового забезпечення позивачці за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року не нараховувалась і не виплачувалась, у суду відсутні підстави для висновку про те, що її проведення відбувалось без врахування базового місяця - серпень 2015 року, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у цей період саме - серпень 2015 року, є передчасними та задоволенню не підлягають.
При цьому, належним способом захисту прав та інтересів позивачки у спірних відносинає є - зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій та прийняття відповідних рішень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Розподіл витрат здійснюється у відповідності до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева