14 березня 2024 року Справа 160/6588/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку розміру моєї пенсії з 01.02.2020 року та 01.02.2021 року, на підставі заяви від 09.01.2024 року;
зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центра комплектування та соціальної підтримки підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ФД 100832) станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатками 1,12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.02.2020 року та 01.02.2021 року перерахунку основного розміру моєї пенсії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №160/6588/24 від 12 березня 2024 року для розгляду судової справи визначено суддю Олійника В.М.
Відповідно до підпунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Однак, позовна заява подана без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що позовну заяву подано із порушенням строку звернення до суду.
Щодо строку звернення з позовною заявою до суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.»
Суд звертає увагу, що з проханням виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку розміру пенсії позивача останній звернувся до відповідача лише 09 січня 2024 року.
Суд зазначає, що не отримання позивачем листа відповідача у відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Таким чином, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне надати ОСОБА_1 можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року для проведення перерахунку розміру пенсії позивача з 01.02.2020 року та 01.02.2021 року, на підставі заяви від 09.01.2024 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно:
надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, з зазначенням обставин та наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник