про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2796/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправною бездіяльність, щодо не взяття на облік, ненарахування та невиплати неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 11.09.2023 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання взяти на облік, провести нарахування та виплату з 11.09.2023 неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин, без обмеження в часовому проміжку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статі 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В позовній заяві законний представник позивача зазначає, що її неповнолітні діти мають статус дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, а відтак мають право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, до матеріалів позовної заяви не надано копії таких посвідчень, що підтверджує статус ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджується актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 13.03.2024.
Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796), згідно з його преамбулою, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до статті 1 Закон №796, цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином пільги, передбачені вказаним Законом №796, в тому числі й статтею 37 в редакції Закону від , надаються саме громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 9 Закону №796 визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно з статтею 65 Закону №796, Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Саме тому, законному представнику позивача (Савчук Оксані Василівні) необхідно надати належним чином засвідченої копії посвідчення, що підтверджує статус неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України, її слід залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій посвідчень, що підтверджує статус неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись статтями 160, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський