про витребування доказів
м. Вінниця
14 березня 2024 р. Справа № 120/7033/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16 червня 2022 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0459283-2406-0204 та № 0459284-2406-0204, якими позивачеві визначено до сплати податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 63789 гривень.
Позивач не погоджується із такими податковими рішеннями та вказує на те, що контролюючим органом безпідставно нараховано суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об'єкти нежитлової нерухомості), оскільки він є сільськогосподарським виробником, а нежитлові приміщення, які належать йому на праві власності, відносяться до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, а тому в силу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.
Ухвалою суду від 03 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
20 липня 2023 року від Головного управління ДПС у Вінницькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У такому зокрема йдеться про те, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець не зареєстрований, а відповідно до довідки від 12 липня 2023 року, виданої старостою Михайлівського старостинського округу Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, він не здійснював протягом 2021-2022 років діяльність з розведення свиней, а тому не є сільськогосподарським виробником в розумінні Податкового кодексу України. За таких обставин представник відповідача стверджує, що об'єкти, які належать позивачу на праві власності, належать до об'єктів оподаткування.
Вирішуючи питання щодо витребування додаткових доказів, суд зважає на таке.
Одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Водночас частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 2, 3 статті 79 КАС України).
Особливості витребування доказів врегульовано статтею 80 КАС України.
Так, частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено податкові повідомлення-рішення № 0459283-2406-0204 та № 0459284-2406-0204, що прийняті Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 16 червня 2022 року. Вказаними податковими рішеннями позивачеві визначено до сплати податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 63789 гривень.
Такі рішення контролюючим органом прийняті у зв'язку з перебуванням у власності ОСОБА_1 двох об'єктів нежитлової нерухомості, а саме:
- свинарника-маточника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- свинарника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас позивач стверджує, що він використовує вказані приміщення у своїй діяльності та є сільськогосподарським товаровиробником, а тому в силу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України згадувані вище об'єкти не є об'єктами оподаткування.
Суд зауважує, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).
Разом із тим визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Більш того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».
Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Зміст наведених норм права дає підстави вважати, що поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.
Вказане свідчить, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Водночас в матеріалах адміністративної справи окрім долучених позивачем фотографій нежитлових приміщень відсутні будь-які докази діяльності позивача у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відтак з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів діяльності позивача у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації, суд дійшов висновку витребувати такі докази у позивача.
Відповідно до частин 7, 8 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись статтями 9, 79, 80, 162, 248, 256 КАС України,
Витребувати у ОСОБА_1 докази його діяльності у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації на об'єктах нежитлової нерухомості, що належать йому на праві власності, а саме свинарнику-маточнику, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та свинарнику, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувану інформацію надати до 01 квітня 2024 року.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович