м. Вінниця
14 березня 2024 р. Справа № 120/17887/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - військова частина, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати додаткової винагороди до 100000 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., з січня 2023 р.;
- зобов'язати здійснити виплату збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., з січня 2023 р.;
- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати додаткової винагороди , відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати , затвердженим постановою КМУ №159 від 21.02.2001 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з січня 2023 р. приймав участь у бойових діях, відтак, має право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн. Однак, виплачено відповідачем лише 30000 грн.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду без виклику учасників справи. Поновлено строки звернення до суду
16.02.2024 р. надійшли пояснення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що позивач проходить військову службу у відповідача. Однак, позивач з січня 2023 р. не приймає безпосередню участь у бойових діях. Окрім того, підрозділ, в якому позивач проходить службу дисколується в м. Херсон, який не віднесено до зони бойових дій, а отже відсутні підстави для виплати винагороди.
Ухвалою від 22.02.2024 р. витребувано додаткові докази.
07.03.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що жодних доказів про те, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях чи перебував в зоні бойових дій не надано. Відтак, відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди.
13.03.2024 р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач перебуває в зоні Чорнобаївської сільської територіальної громади, де ведуться активні бойові дії. Також представник позивача вказала, що згідно листа відпові позивач дача брав участь в бойових діях включно по 29.01.2024 р.
Ухвалами від 14.03.2024 р. відмовлено у витребуванні доказів, залишенні позову без розгляду та розгляді справи із участю сторони. Ухвалою від 13.03.2024 р. поновлено строк на подання відзиву.
Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову , виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно п. 2 вищевказаного Указу, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, 573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови № 168 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43 , яка застосовується з 21.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже як видно розмір допомоги збільшується до 100000 грн. в разі, якщо військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Адміністрацією Держприкордонслужби прийнято наказ №628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168», згідно п.1 військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з пунктом 3 наказу №628/0/081-22АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені, та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Вказаний перелік документів також був передбачений Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.01.2023 №36, який втратив чинність 05.09.2023 року на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ №726 від 01.09.2023.
Окрім того, п. 7 даного наказу визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Таким чином, для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України у бойових діях або заходах у спірний період з січня по травень 2023 року достатньо наявності одного документу з переліку: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, або постові відомості; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу.
Відповідно до наказів головнокомандувача ЗСУ від №26 від 02.02.2023 р., №35 від 14.02.2023 р., № №52 від 01.03.2023 р., №67, 68 від 17.03.2023 р., №89 від 01.04.2023 р., №111 від 01.05.2023 р., №147 від 01.06.2023 р.№247 від 01.09.2023 р., №273 від 01.10.2023 р. м. Херсон не визначено районом ведення воєнних (бойових дій) з січня 2023 р. по вересень 2023 р.
В свою чергу, суд дослідивши інформацію, надану відповідачем, зокрема у відзиві та поясненнях, суд доходить висновку, що жодних доказів, які б підтверджували обставини безпосередньої участі позивача з січня 2023 р. у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі, - не надано.
На вимогу суду позивачем не надано допустимих, достовірних та достатніх доказів його безпосередньої участі у бойових діях.
Посилання представника на те, що позивач перебував в межах території Чорнобаївської сільської територіальної громади не підтверджено жодним документом та заперечується відповідачем.
Що ж до аргументів представника позивача із посиланням на лист від 28.01.2024 р. згідно якого НОМЕР_1 прикордонний загін перебував в оперативному підпорядкуванні ОУВ "Херсон" та брав участь у бойових діях, то суд вказує, що в даному листі не вказано , що всі військовослужбовці загону приймали участь в бойових діях. Більш того, як вбачається із даного листа оперативне управління ОУВ "Херсон" здійснювалось з пункту управління НОМЕР_1 прикордонного загону у м.Херсон, що підтверджує позицію відповідача про дислокацію в м. Херсон.
Суд акцентує увагу, що відповідач не заперечує , що окремі військовослужбовці дійсно направлялись для участі у бойових діях, однак заперечують факт такої участі позивачем.
З огляду на зазначене, суд вважає, що за відсутності документів на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях чи перебування в районі бойових дій у спірний період, у відповідача не було підстав для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно не виплачував збільшену додаткову винагороду, а отже відсутні підстави для виплати такої і виплати компенсації за порушення строків виплати винагороди..
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_3 )
Відповідач: НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України, (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321378)
Повний текст рішення : 14.03.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна