Справа № 638/4704/24
Провадження № 1-кс/638/1136/24
15 березня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Дзержинського райсуду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226050000088 від 11 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-
встановив:
До слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від дізнавача сектору дізнання Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 надійшло клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226050000088 від 11 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Частиною 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 4 ч. 2 ст. 40-1 КПК України).
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді може звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором та дізнавач за погодженням з прокурором.
Під час вивчення матеріалів клопотання встановлено, що клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226050000088 від 11 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України надійшло до суду від дізнавача сектору дізнання Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку.
Як вбачається з самого тексту вказаного клопотання, прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226050000088 від 11 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та клопотання погоджено - процесуальний керівник - прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 .
Тобто, прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 погодила сама собі вказане клопотання, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 171 КПК України.
Крім того, вказане клопотання не має оригіналу підпису прокурора а роздруковане з технічного пристрою вже з готовим підписом.
Таким чином, слідчий суддя зазначає, що вказане клопотання про арешт майна, подано без додержання вимого ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк 72 години для усунення його недоліків.
Керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226050000088 від 11 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - повернути дізнавачу.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1