Справа №: 398/4417/23
провадження №: 2/398/598/24
Іменем України
"13" березня 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
з участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» і є постачальником, на якого покладені спеціальні обов'язки. Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року та ст. cт. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» компанія зобов'язана постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідач, яка є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , акцептував договір, фактично споживаючи природний газ та здійснюючи часткову оплату за його споживання, і по вказаному об'єкту, в період з грудня 2020 року по серпень 2023 року ним було спожито природний газ на загальну суму 991,07 грн, однак його вартість залишилась останньою не оплаченою.
Враховуючи викладене, оскільки, відповідач не виконує належним чином покладені на нього обов'язки по сплаті комунальних послуг, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за оплату спожитого природного газу та понесені судові витрати.
Рух справи у суді
05.09.2023 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за спожитий природний газ в сумі 8 372,50 грн за період з грудня 2020 року по лютий 2023 року, а також судовий збір в сумі 2 684грн.
Ухвалою від 02.10.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
15.11.2023 року представником позивача подано заяву про заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що 10.11.2023 року позивачу стало відомо, що згідно договору купівлі-продажу № 447 від 06.08.2020 року власником будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 20.11.2023 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 належним відповідачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позиція учасників справи
В позовній заяві позивач просить розгляд справи здійснювати без участі його представника, а у разі неявки відповідача в судове засідання - ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судові засідання, призначені на 22.12.2023, 01.02.2024, 13.03.2024, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу місця його проживання, зареєстровану в установленому порядку. При цьому, поштове відправлення з судовою повісткою на 13.03.2024 року повернулось на адресу суду з відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, виклик відповідача в судове засідання на 01.02.2024 року було здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади. Відповідач причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подав, відзив на позов він нього на адресу суду не надходив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
13.03.2024 року на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2023 року вбачається, що 13.11.2015 зареєстровано юридичну особу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, вид економічної діяльності торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).
Із довідки про фінансовий стан споживача, виданої по рахунку НОМЕР_2 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що за період з грудня 2020 року по серпень 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , спожито природний газ на загальну суму 991,07 грн. Окрім того, у довідці, крім зазначеного обсягу спожитого газу, зазначено тарифи за використання газу.
Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 06.08.2020 року, посвідченого приватним Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Куліш Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за №447, ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 354072679 від 13.11.2023 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г., зареєстрованого за р№447, є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.
Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.
За змістом ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок постачання природного газу споживачам визначений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 «Про затвердження правил постачання природного газу» та іншими нормативно-правовими актами.
Також, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі із побутовими споживачами, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015.
Частини 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачають, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов'язок, серед іншого, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
При цьому, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За змістом ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитого споживачем природного газу визначається правилами постачання природного газу, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості. Параметри якості природного газу та величини його тиску повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Величина тиску газу не може бути меншою за мінімально допустиме значення, визначене нормативними та технічними документами на газові прилади і пристрої.
Частиною 1 статті 509 ЦК України, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості спожитого природного газу, за період з грудня 2020 року по серпень 2023 року (включно), виникла заборгованість в розмірі 991,07 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 991 (дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 07 копійок (р/ НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок (р/ НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.03.2024 року.
Учасники справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , адреса місцезнаходження майна, власником якого є останній: АДРЕСА_1 .
.
Суддя Я.М.Подоляк