Справа № 372/6290/23
Провадження № 2-594/24
27 лютого 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.,
при секретарі Сікорській М.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру і способу стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про зміну способу стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що сторони мають неповнолітнього сина, на утримання якого на підставі рішення суду було присуджено стягнення аліментів, проте на даний час його дохід змінився, та окрім сина на утримання якого він сплачує аліменти, в нього на утриманні також є інші особи, зокрема вагітна дружина та двоє дітей, а тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом для зміни способу стягнення аліментів для забезпечення сина ОСОБА_4 , та бажаючи зберегти баланс між можливістю забезпечувати і свою родину нині, двох неповнолітніх дітей та вагітну дружину. А саме змінити спосіб стягнення аліментів з частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на тверду грошову суму в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням, і до досягнення дитиною повноліття.
14.12.2023 року винесено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначення по справі підготовчого судового засідання.
08.02.2024 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Просив змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Обухівського районним судом Київської області у справі № 372/602/20 від 10.07.2020 року із ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на утримання сина ОСОБА_4 , з 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), на утримання сина ОСОБА_4 твердої грошової суми в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням, і до досягнення дитиною повноліття, оскільки на даний час дохід позивача зменшився та окрім сина на утримання якого він сплачує аліменти, в нього на утриманні також є інші особи, зокрема вагітна дружина та двоє дітей, а тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідачка в судове засіданні не з'явилась, про причин неявки суду не повідомила, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлялась судом належним чином.
24.01.2024 року відповідачка ОСОБА_3 подала до суду письмові пояснення в яких заперечила проти позовних вимог в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позову, загалом посилаючись на його необґрунтованість.
Вислухавши представника позивача, перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття, а відповідно до п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька та (або) в твердій грошовій сумі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10.07.2020 року у справі № 372/602/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 лютого 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
27.08.2020 року Обухівським районний судом Київської області було видано виконавчий лист у справі № 372/602/20.
У 2020 році ОСОБА_2 , перебував у стосунках із іншою жінкою ОСОБА_6 . Від даних відносин в них народилася донька - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (копія свідоцтва про народження додається).
04 червня 2022 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 04.06.2022 року.
ОСОБА_6 від попереднього шлюбу має сина - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження додається).
На даний час ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ) перебуває на обліку в жіночій консультації ТОВ «Інномед-Пологовий Будинок» з 26.07.2023 року. Даний факт підтверджується довідкою вих. № 224 від 27.11.2023 року (копія довідки додається). Станом на 27.11.2023 року термін вагітності становить 26 тижнів + 1 день.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вих. № 100223/1 виданою ОСББ «АВАЛОН КОМФОРТ» разом із ОСОБА_2 проживають: дружина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; пасинок - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Всі вище вказані особи перебувають на утриманні ОСОБА_2 . Оскільки він єдиний хто працює та фінансово забезпечує родину, яка складається із чотирьох осіб, оскільки дружина знаходиться на шостому місяці вагітності.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність, як фізична особа-підприємець, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2021 року, номер запису 2004040010001027891.
Основним видом доходу від господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 була здача в оренду нежитлового приміщення за договором оренди № 1 від 14.07.2022 року.
29.09.2023 року додатковою угодою № 2 до договору оренди № 1 нежитлового приміщення від 14.07.2022 року сторони домовилися припинити дію договору оренди № 1 нежитлового приміщення від 14.07.2022 року, у зв'язку зі зміною власника даного приміщення (копія додаткової угоди додається). Окремо слід звернути увагу, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації та окупацією російською федерацією частини території України позивач має нерегулярний, мінливий дохід, оскільки його підприємницька діяльність зазнає збитковості.
Відповідно до вищевказаних обставин дохід ОСОБА_2 в умовах воєнного стану зменшився, він набув ознак нерегулярності і мінливості.
Вказані обставини для позивача мають істотне значення, а тому звернення ОСОБА_2 до суду для зміни способу стягнення аліментів для забезпечення сина ОСОБА_4 , ґрунтується на законі і узгоджується із метою зберегти баланс між можливістю забезпечувати і свою родину нині, двох неповнолітніх дітей та вагітну дружину.
Згідно ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою ВР України N 789ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно приписів ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд враховує, що обов'язок із утримання дітей покладається на обох батьків.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення(ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі N 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Оскільки у позивача у період воєнного стану змінився сімейний і матеріальний стан внаслідок збільшення кола утриманців, тимчасового перебування на військовій службі у складі Збройних Сил України, погіршення умов для підприємницької діяльності, зменшення кількості і якості джерел доходу від нерегулярної підприємницької діяльності слід погодитись із твердження позову про наявність прав та законних інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.
Заперечення відповідачки щодо неналежного способу захисту не ґрунтуються на законі, тому судом відхиляються як необґрунтовані.
Заперечення відповідачки щодо відсутності підстав для перегляду розміру і способу стягнення аліментів спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, з яких вбачаються зміни обставин, які враховувались судами при вирішенні інших спорів між сторонами, зокрема щодо стягнення аліментів.
Зважаючи на об'єктивне підтвердження доводів позову про те, що на утриманні позивача перебувають ще двоє малолітніх дітей і вагітна дружина, з якою найближчими днями він очікує народження ще однією дитини, що також потребує додаткових витрат, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов переконливого висновку, що позивачем доведено, що на час розгляду справи змінився його матеріальний стан, на його утриманні знаходяться що двоє неповнолітніх дітей. Докази, які б підтверджували, що позивач отримує будь-які інші доходи у матеріалах справи відсутні. Відповідачем не подано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували можливість сплати позивачем аліментів у визначеному рішенням суду розмірі.
У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Згідно із роз'ясненнями, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
При цьому у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (абзац 4 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язків батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зміни способу стягнення аліментів, який було встановлено рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2020 року - вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 лютого 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Поряд з тим, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині присудження розміру аліментів, оскільки запропонований позивачем розмір аліментів, є недостатнім, не у повній мірі відповідає матеріальному стану сторін та інтересам дитини.
Зваживши аргументи сторін та інтереси дитини суд вважає, що достатнім і справедливим буде визначення подальшого способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 12 000 гривень щомісячно, що буде достатнім для задоволення потреб неповнолітньої дитини та не буде занадто обтяжливим тягарем для позивача, створить умови для виконання ним обов'язків по утриманню також і інших своїх дітей.
Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.
При цьому згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, загалом знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, однак зважаючи недостатню обґрунтованість позовних вимог в частині розміру аліментів, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково в межах доведених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 84, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлених рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2020 року у цивільній справі № 372/602/20, а саме стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , який наролився в місті Львів, місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 12 000 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В.Кравченко